Про фінських «ватників» і не тільки…
На півночі Європи є одна із найбільш розвинених країн європейського регіону, що традиційно займає перші місця в усіх світових рейтингах. Це – Фінляндія. Але для того, щоб стати благополучною і зразковою країною в 20-му столітті, їй довелося пройти крізь тяжкі випробування. Фінський досвід може бути корисним.
Отже, деякі цікаві факти:
1) У січні – травні 1918 р. країна пережила громадянську війну між прихильниками незалежності і прихильниками союзу з Росією. За підтримки Німеччини перемогли перші, яких очолив генерал, потім маршал Карл Маннергейм. У війні загинуло близько 30 тис. осіб або 1% населення.
2) Добровольчі загони (власна назва «щюцкор») довго не хотіли підпорядковуватися військовому командуванню і звинуватили Маннергейма у всіх смертних гріхах.
3) Фінські комуністи, які створили свою партію в 1918 р., до 1930 р. діяли відкрито, навіть мали невелике представництво в сеймі. Коли стало відомо про військову підготовку членів компартії в СРСР, діяльність партії була заборонена. Багато фінських комуністів, що втекли в СРСР, стали там жертвами репресій.
4) 30 листопада 1939 р. СРСР почав війну проти Фінляндії. Проти майже 1 млн. вояків Червоної армії фінам вдалося зібрати близько 300 тис. вояків. Вони дуже поступалися противнику в озброєнні. Цю війну фіни називають зимовою.
5) Фінське радіо і газети радо передруковували зміст радянських пропагандистських листівок. Їх зміст лише розважав фінське населення.
6) Маючі недостатньо протитанкових озброєнь, фіни застосували пляшки з запалювальною сумішшю, який зараз відомий під назвою «коктейль Молотова», і зв’язки гранат проти танків.
7) Фінський автомат «Суомі» став зразком для радянського автомату «ППШ».
8) У захопленому Червоною армією містечку Теріокі було створено уряд «Фінської демократичної республіки» на чолі з Отто Куусіненом, який проіснував лише до березня 1940 р., коли 12 березня було укладено перемир’я між СРСР і Фінляндією. Створена т.зв. «Народна армія» майже не брала участь у війні.
9) На боці фінів воювали добровольці з багатьох країн Європи, в тому числі із України. Одночасно в 1940 р. близько 40 тис. фінів стали членами Товариства дружби і миру СРСР і Фінляндії. Багато з них потім опинилися в ув’язненні.
10) У війні фіни втратили 23 тис. вбитими або 0,5% населення, Червона армія – близько 123 тис. осіб загиблими. Близько 900 червоноармійців було страчено за вироками військових судів за розповсюдження «поразницьких чуток». Усі червоноармійці, що повернулися з фінського полону, опинилися в радянських таборах. Додому звідти повернулося не більше 30% від близько 5 тис. колишніх полонених.
11) Внаслідок війни фіни втратили майже 44 тис. км2 території, біженцями стали майже 500 тис. осіб або майже 15% населення.
12) Місто Виборг фінська армія утримувала до останнього дня війни 12 березня 1940 р. і мусила його залишити вже після початку дії угоди про перемир’я.
13) У ході війни Фінляндія отримала військову техніку від різних країн Європи і США, але громадська думка цих країн не схвалювала участь власних військ у цій війні.
Ось така історія фінського народу в XX ст. і це лише дещо з її подій, що випробували фінів на міцність.
Більше інформації можна отримати, прочитавши спільну працю фінських і російських істориків «Зимняя война 1939–1940: в 2 кн. / Российская академия наук, Институт всеобщей истории, Финляндское историческое общество ; отв.ред. О. А. Ржешевский, О. Вехвиляйнен. – Москва : Наука, 1999».
Леонід Лапай для «Європейської України».
Отже, деякі цікаві факти:
1) У січні – травні 1918 р. країна пережила громадянську війну між прихильниками незалежності і прихильниками союзу з Росією. За підтримки Німеччини перемогли перші, яких очолив генерал, потім маршал Карл Маннергейм. У війні загинуло близько 30 тис. осіб або 1% населення.
2) Добровольчі загони (власна назва «щюцкор») довго не хотіли підпорядковуватися військовому командуванню і звинуватили Маннергейма у всіх смертних гріхах.
3) Фінські комуністи, які створили свою партію в 1918 р., до 1930 р. діяли відкрито, навіть мали невелике представництво в сеймі. Коли стало відомо про військову підготовку членів компартії в СРСР, діяльність партії була заборонена. Багато фінських комуністів, що втекли в СРСР, стали там жертвами репресій.
4) 30 листопада 1939 р. СРСР почав війну проти Фінляндії. Проти майже 1 млн. вояків Червоної армії фінам вдалося зібрати близько 300 тис. вояків. Вони дуже поступалися противнику в озброєнні. Цю війну фіни називають зимовою.
5) Фінське радіо і газети радо передруковували зміст радянських пропагандистських листівок. Їх зміст лише розважав фінське населення.
6) Маючі недостатньо протитанкових озброєнь, фіни застосували пляшки з запалювальною сумішшю, який зараз відомий під назвою «коктейль Молотова», і зв’язки гранат проти танків.
7) Фінський автомат «Суомі» став зразком для радянського автомату «ППШ».
8) У захопленому Червоною армією містечку Теріокі було створено уряд «Фінської демократичної республіки» на чолі з Отто Куусіненом, який проіснував лише до березня 1940 р., коли 12 березня було укладено перемир’я між СРСР і Фінляндією. Створена т.зв. «Народна армія» майже не брала участь у війні.
9) На боці фінів воювали добровольці з багатьох країн Європи, в тому числі із України. Одночасно в 1940 р. близько 40 тис. фінів стали членами Товариства дружби і миру СРСР і Фінляндії. Багато з них потім опинилися в ув’язненні.
10) У війні фіни втратили 23 тис. вбитими або 0,5% населення, Червона армія – близько 123 тис. осіб загиблими. Близько 900 червоноармійців було страчено за вироками військових судів за розповсюдження «поразницьких чуток». Усі червоноармійці, що повернулися з фінського полону, опинилися в радянських таборах. Додому звідти повернулося не більше 30% від близько 5 тис. колишніх полонених.
11) Внаслідок війни фіни втратили майже 44 тис. км2 території, біженцями стали майже 500 тис. осіб або майже 15% населення.
12) Місто Виборг фінська армія утримувала до останнього дня війни 12 березня 1940 р. і мусила його залишити вже після початку дії угоди про перемир’я.
13) У ході війни Фінляндія отримала військову техніку від різних країн Європи і США, але громадська думка цих країн не схвалювала участь власних військ у цій війні.
Ось така історія фінського народу в XX ст. і це лише дещо з її подій, що випробували фінів на міцність.
Більше інформації можна отримати, прочитавши спільну працю фінських і російських істориків «Зимняя война 1939–1940: в 2 кн. / Российская академия наук, Институт всеобщей истории, Финляндское историческое общество ; отв.ред. О. А. Ржешевский, О. Вехвиляйнен. – Москва : Наука, 1999».
Леонід Лапай для «Європейської України».