Про міфи та перші результати декомунізації
Про успіхи та складнощі у перейменуванні вулиць і населених пунктів фахівці Українського інституту національної пам’яті розповіли на прес-конференції 20 жовтня в прес-центрі сайту «Главком». Також розвіяли міфи щодо цього.
Український інститут національної пам’яті підготував відповіді на запитання, які найчастіше виникають у зв’язку з декомунізацією. У додатку і на сайті УІНП ви можете подивитися цей FAQ (Frequently Asked Questions, тобо «Запитання, які найчастіші задають»), а також використовувати його для публікацій у повному обсязі або вибрані частини, із посиланням на Український інститут національної пам’яті.
Про декомунізацію розповіли співробітники Українського інституту національної пам’яті: Олександр Зінченко, радник Голови інституту, Сергій Рябенко, фахівець із правового забезпечення, Богдан Короленко, керівник відділу аналізу регіональних особливостей.
Учасники прес-конференції відмітили, що у виконанні «декомунізаційних законів» є багато позитивних зрушень, зокрема, на Сході України. Так, сесія міської ради Дзержинська Донецької області погодила пропозицію перейменувати місто на Торецьк – за назвою річки Казенний Торець, що тече біля міста. В Артемівську тої ж області ухвалили повернення історичної назви Бахмут.
«Україна ніколи не збудує заможного та спокійного майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом, – обов’язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення», – наголосив Олександр Зінченко.
На прес-конференції наголосили, що громади мають активізувати процес вибору нових назв, щоб за місяць до 21 листопада 2015 року подати свої пропозиції щодо зміни назв населених пунктів.
«Зараз, можливо, через вибори, і користуючись тим, що в нас не звикли читати закони, політики часом вводять людей в оману. Нібито можна ухвалити таке рішення, щоб не перейменувати населений пункт. Це не правда. У деяких містах і селах проводять збір підписів за це, поширюють неправдиву інформацію. Ці дії ніяким чином не скасують необхідності виконання Закону. Населений пункт усе одно перейменують, але місцева громада через такий популізм втратить можливість вплинути на те, якою буде нова назва», – нагадав Сергій Рябенко.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
Український інститут національної пам’яті підготував відповіді на запитання, які найчастіше виникають у зв’язку з декомунізацією. У додатку і на сайті УІНП ви можете подивитися цей FAQ (Frequently Asked Questions, тобо «Запитання, які найчастіші задають»), а також використовувати його для публікацій у повному обсязі або вибрані частини, із посиланням на Український інститут національної пам’яті.
Про декомунізацію розповіли співробітники Українського інституту національної пам’яті: Олександр Зінченко, радник Голови інституту, Сергій Рябенко, фахівець із правового забезпечення, Богдан Короленко, керівник відділу аналізу регіональних особливостей.
Учасники прес-конференції відмітили, що у виконанні «декомунізаційних законів» є багато позитивних зрушень, зокрема, на Сході України. Так, сесія міської ради Дзержинська Донецької області погодила пропозицію перейменувати місто на Торецьк – за назвою річки Казенний Торець, що тече біля міста. В Артемівську тої ж області ухвалили повернення історичної назви Бахмут.
«Україна ніколи не збудує заможного та спокійного майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом, – обов’язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення», – наголосив Олександр Зінченко.
На прес-конференції наголосили, що громади мають активізувати процес вибору нових назв, щоб за місяць до 21 листопада 2015 року подати свої пропозиції щодо зміни назв населених пунктів.
«Зараз, можливо, через вибори, і користуючись тим, що в нас не звикли читати закони, політики часом вводять людей в оману. Нібито можна ухвалити таке рішення, щоб не перейменувати населений пункт. Це не правда. У деяких містах і селах проводять збір підписів за це, поширюють неправдиву інформацію. Ці дії ніяким чином не скасують необхідності виконання Закону. Населений пункт усе одно перейменують, але місцева громада через такий популізм втратить можливість вплинути на те, якою буде нова назва», – нагадав Сергій Рябенко.
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
Теґі:
