Про права споживачів у Чернігові
27 вересня 2009 року ішли ми з моєю дівчиною додому та й вирішила вона зайти до магазину "ВЗУТТЯ", що по вулиці Рокосовського, 45 в м. Чернігові. В магазині здійснює роздрібну торгівлю взуттям фізична особа-підприємець СУДАК ОЛЕНА ПЕТРІВНА. Було за п’ять хвилин шоста, а на магазині красується вивіска "Час роботи – з 10 до 19, без перерви та вихідних". Відтак, знаючи, що до закриття магазину ще година, ми спокійно зайшли та почали розглядати асортимент.
Приблизно через три хвилини одна з продавців спитала нас, чи будемо ми щось міряти, бо магазин зачиняється. Коли ми зауважили, що до закриття ще година, дівчина відповіла, що їх відпустили раніше. Звичайно – СПД може самостійно встановлювати графік роботи магазину, але ця інформація має бути повідомлена споживачу. Причому продавці були дуже здивовані, коли я сказав, що інформація про дочасне закриття магазину має бути вивішена на вході. Але згідно зі ст. 17 ч. 3 Закону України "Про захист прав споживачів", "Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства".
Продавці відмовились надати нам координати власника торгівельного закладу, відмовились надати Книгу скарг та пропозицій. Єдине, що нам вдалося побачити – це куточок споживача, схований за дверима, але жодного телефону там не було, а телефони Управління захисту прав споживачів були вказані старі, так що при потребі, жоден споживач не зміг би за ними отримати допомогу. А така інформація мала знаходитись згідно з "Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", ст. 41 Розділу 1 яких говорить, що "Суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка покупця, у якому розміщується інформація про найменування власника або вповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів".
Якби це був поодинокий випадок, можна було б промовчати. Але таке трапляється майже щодня з нами, шановні громадяни. Хіба такого громадянського суспільства ми хочемо?
Особисто я в цей магазин за покупками більше не піду.
Приблизно через три хвилини одна з продавців спитала нас, чи будемо ми щось міряти, бо магазин зачиняється. Коли ми зауважили, що до закриття ще година, дівчина відповіла, що їх відпустили раніше. Звичайно – СПД може самостійно встановлювати графік роботи магазину, але ця інформація має бути повідомлена споживачу. Причому продавці були дуже здивовані, коли я сказав, що інформація про дочасне закриття магазину має бути вивішена на вході. Але згідно зі ст. 17 ч. 3 Закону України "Про захист прав споживачів", "Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства".
Продавці відмовились надати нам координати власника торгівельного закладу, відмовились надати Книгу скарг та пропозицій. Єдине, що нам вдалося побачити – це куточок споживача, схований за дверима, але жодного телефону там не було, а телефони Управління захисту прав споживачів були вказані старі, так що при потребі, жоден споживач не зміг би за ними отримати допомогу. А така інформація мала знаходитись згідно з "Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", ст. 41 Розділу 1 яких говорить, що "Суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному місці куточка покупця, у якому розміщується інформація про найменування власника або вповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів".
Якби це був поодинокий випадок, можна було б промовчати. Але таке трапляється майже щодня з нами, шановні громадяни. Хіба такого громадянського суспільства ми хочемо?
Особисто я в цей магазин за покупками більше не піду.
Юрій Ткач, м. Чернігів.