Захід кілька місяців застерігав президента Росії Володимира Путіна не починати повномасштабне вторгнення в Україну. Бо інакше будуть потужні санкції. Незважаючи на це, 24 лютого Росія розпочала напад. І тепер країни Заходу запроваджують санкції. Огляд німецького видання DW про головні обмеження.

Перший пакет санкцій ЄС за російську агресію

У відповідь на визнання Росією "незалежності" ОРДЛО, Євросоюз 23 лютого затвердив перший пакет санкцій. До нього потрапили 351 депутат Держдуми РФ, низка високопосадовців і генералів, включно з міністром оборони Сергієм Шойгу. У списку опинилися і три банки: банк "Росія", ВЕБ і "Промсвязьбанк". Їхні активи на території ЄС заморозили, а фізичним особами заборонили в'їжджати до Євросоюзу.

В першому пакеті були й фінансові санкції. А саме, резидентам ЄС з 23 лютого заборонили надавати кредити російській державі, уряду та центробанку. А з 9 березня не можна буде продавати чи купувати у них інвестиційні послуги та інші фінансові інструменти.

Другий пакет санкцій ЄС: енергетика, літаки та Путін

У відповідь на масштабне вторгнення Росії в Україну Рада ЄС 25 лютого затвердила другий пакет санкцій. Найбільшою несподіванкою другого пакета стало внесення до нього особисто Путіна та глави МЗС Росії Сергія Лаврова. "Єдині лідери (країн. - Ред.) у світі, які перебувають під санкціями ЄС, - це Асад з Сирії, Лукашенко з Білорусі та тепер Путін з Росії", - заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель.

Тексти санкцій опублікують за кілька годин після затвердження. Проте зміст пакета відомий. Основні складники оголосила зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Саме її підлеглі готували цей пакет.

Він включатиме додаткові фінансові санкції. Вони торкнуться 70 відсотків банківського ринку Росії, а також "ключових" державних компаній, зокрема у сфері оборони. "Ці санкції піднімуть ціну російських позик, прискорять інфляцію та поступово роз'їдатимуть промислову базу Росії", - уточнила очільниця Єврокомісії.

Другий складник стосується енергетичного сектора. "Наша заборона експорту вдарить по нафтовому ринку, що унеможливить Росії модернізацію її нафтопереробних заводів (НПЗ), які дали Росії експортних надходжень на 24 мільярди євро", - зауважила фон дер Ляєн. Імпорт нафти чи газу у ЄС не збираються обмежувати. Не можна буде постачати до РФ товари та технології, потрібні для модернізації НПЗ до стандарту Євро-6.

Третій сектор - транспорт. У ньому заборонять продаж російським авіалініям літаків і запчастин до них. "Три чверті комерційного повітряного флоту Росії було побудовано в ЄС, США і Канаді", - нагадала президентка Єврокомісії.

По-четверте, ЄС обмежить постачання до Росії високотехнологічних товарів. Ідеться зокрема про електронні та телекомунікаційні прилади, комп'ютери, сенсори, лазери. Щоправда, це не стосується приладів для особистого користування.

П'ята сфера - це візи. Зараз між ЄС і Росією діє угода про спрощення візового режиму. Так само, як це зробили минулого року щодо Білорусі, угоду не скасують цілком, але призупинять її дію для дипломатів, чиновників і бізнесменів.

Чи відключать Росію від SWIFT?

Одним з найпотужніших санкційних засобів вважають відключення Росії від платіжної системи SWIFT. Поки на Заході на цей крок не йдуть. Президент США Джо Байден зазначив, що причина цього - відсутність підтримки в Європі. Згодом стало відомо, що заблокували відключення РФ від SWIFT Німеччина, Франція та Італія.

В чому причина? Відключення від SWIFT призведе до зупинки практично всієї торгівлі з Росією з більшістю країн світу. Річний обсяг торгівлі між Євросоюзом і РФ складає 80 мільярдів євро. І повністю її зупиняти в ЄС не хочуть, особливо це стосується імпорту енергоносіїв з Росії. А без SWIFT платити за газ чи нафту стане неможливим. Однак і політики, і чиновники у ЄС наголошують, що SWIFT може опинитися серед санкцій, залежно від дій Росії.

Тим часом саміт Євросоюзу дав завдання "невідкладно" підготувати третій пакет санкцій, який стосуватиметься не лише Росії, а й Білорусі.

США запровадили санкції проти найбільших банків РФ

Країни Заходу ухвалюють свої санкції у тісній координації, утім, між ними є різниця. Одна з причин в тому, що всі вони мають різну структуру економічних зв'язків з РФ. У США, наприклад, обсяг торгівлі з Росією вдесятеро менший, ніж у ЄС.

Вашингтон свою ставку зробив передусім на фінансові санкції. Він запровадив санкції одразу проти двох найбільших російських банків: "Сбербанк" і ВТБ. Заходи щодо них різняться. Усі фінустанови США мають 30 днів, аби закрити всі кореспондентські рахунки "Сбербанку". Після того російський банк не зможе проводити транзакції через Сполучені Штати.

А ось щодо ВТБ застосують повне блокування, яке включає також заморожування його активів у США. Такі самі заходи запровадили і щодо інших трьох банків: "Открытие", "Совкомбанк" і "Новикомбанк". У мінфіні США зазначили, що 80 відсотків іноземних транзакцій російських банків здійснюється у доларах. "Велетенська більшість цих транзакцій тепер буде порушена", - додали в міністерстві.

Низці російських держкомпаній обмежили можливість позичати кошти, торгівлю їхніми акціями заборонили. До списку потрапили "Газпром", залізниця (РЖД) та судноплавне підприємство "Совкомфлот".

Проте в мінфіні США окремо наголосили, що не запровадили жодних обмежень на розрахунки за енергоносії, аби не погіршувати ситуацію з цінами на них.

Крім того, США, подібно до ЄС, обмежили експорт до Росії високотехнологічної продукції.

Великобританія запровадила санкції проти "Аерофлоту" та ВТБ

Як і Вашингтон, Лондон запровадив свої санкції 24 лютого, в день нападу на Україну. Британські нові обмеження поширюються на 120 компаній і олігархів. Їхні активи на території країни заморозили. Серед них ВТБ, виробник танків "Уралвагонзавод" і "Ростех".

Також Лондон заборонив літакам "Аерофлоту" користуватися британським повітряним простором. Вже наступного дня глави урядів Польщі та Чехії оголосили про аналогічний крок - уже для всіх російських літаків. Проте на рівні всього ЄС таких планів поки нема.

Нові санкції проти Росії запровадили й інші країни, наприклад, Канада й Австралія. Про схожі кроки заявили також Японія та Тайвань.