Спровоковані війною з Україною економічні проблеми, що викликають невдоволення населення, посилили побоювання президента Росії Володимира Путіна з приводу можливого держперевороту, інформує The Moscow Times з посиланням на The Telegraph.
У глави держави з'являється все більше причин для занепокоєння, відмічають пастці аналітики: ЄС і США вводять нові санкції, бізнес паралізований високими процентними ставками, держборг росте, товари дорожчають, а глава Мінекономрозвитку Максим Решетников попереджає, що економіка знаходиться "на межі рецесії".
З початку війни інфляція перевищила 40% навіть за за даними Росстату.

Згідно прогнозу Мінфіну, дефіцит бюджету Росії в 2025 році може досягти 2,6 % ВВП або 5,7 трлн. рублів. Це в п'ять разів більше планового рівня в 0,5%. Для покриття дефіциту влада вимушена підвищувати податки (з 2026 року ставку ПДВ збільшиться до 22% і різко нарощувати внутрішні запозичення, що веде до зростання держборгу. Використати Фонд національного добробуту, запаси якого скоротилися удвічі в порівнянні з довоєнним рівнем: з майже 10 трлн. рублів до 4,2 трлн. рублів, для латання "дір" влада більше не хоче.

Нафтові доходи падають, а бензин стає все менш доступним із-за ударів України по НПЗ. Крім того, не можна не враховувати загрозу банківської кризи, вважає співробітник Центру російських і євразійських досліджень Гарвардського університету Крейг Кенеді. За його оцінкою, заборгованість військових підприємств складає $190 млрд - біля 37% річного бюджету країни. Кенеді нагадав, що російські банки активно кредитували оборонні компанії без достатніх гарантій, щоб підтримати виробництво для потреб фронту. Тепер значна частина цих позик виявилася під загрозою неповернення. Деякі великі банки приготувалися просити допомоги у Центробанку, писав Bloomberg.

Ситуацію посилюють наростаюча залежність від Китаю і західні санкції. Президент США Дональд Трамп нещодавно ввів обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії - "Роснефті" і "Лукойлу" через відсутність прогресу в українському врегулюванні. Після цього Китай і Індія, головні покупці російської нафти, скоротили імпорт, що загрожує Кремлю падінням валютних доходів. "Уперше за 3,5 року Росія дійсно відчула біль", - говорить Тімоті Эш, науковий співробітник програми вивчення Росії і Євразії аналітичного центру Chatham House. На його думку, в Кремлі "назріває паніка".
У зв'язку з цим оточення Путіна шукає вихід з ситуації, що склалася, за допомогою дискредитації опозиції, щоб "показати, що Захід намагається розколоти Росію" - це стандартна тактика при внутрішній нестабільності, відмічає Анджела Стент, почесний директор Центру євразійських, російських і східноєвропейських досліджень університету Джорджтауна.

14 жовтня ФСБ завела на колишнього власника ЮКОСу Михайла Ходорковського та 22 членів Антивоєнного комітету кримінальну справу щодо підготовки «насильницького захоплення влади» з метою «зміни конституційного ладу» в країні. Сам Ходорковський, який перебуває на еміграції в Лондоні, назвав звинувачення «брехнею», покликаною залякати опозицію. «Це показує параною Кремля — Путін шукає ворогів, щоб зміцнити свій режим», — каже старший директор Євразійського центру Атлантичної ради, колишній посол США в Україні Джон Гербст.

Путін і раніше стикався зі спробами переворотів. У червні 2023 року засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин очолив заколот та відправив танки на Москву під приводом давнього конфлікту з Міноборони. В останній момент він відмовився від свого задуму і зупинив найманців, а за кілька місяців загинув в авіакатастрофі. Незважаючи на провал, заколот яскраво продемонстрував хиткість режиму Путіна, вважають експерти.