Володимир Путін повернув росіянам ілюзію про наддержаву, а треба повернути їм справжні цінності. Про це заявив у Празі на міжнародній конференції «Форум 2000» відомий російський історик, релігієзнавець Андрій Зубов.

– Військовий конфлікт на сході Україні, вторгнення російських військ на територію України, анексія Криму, жахливе кровопролиття породило велику ненависть поміж українцями і росіянами, а російська пропаганда її ще посилює. Чи взагалі колись можливо буде подолати прірву ненависті і непорозуміння?

– Це справді так, з об’єктивної точки зору. Ця кров, яка пролилась на землю, буде волати і буде дуже складно цю проблему вирішити. Це як між хорватами і сербами, майже один народ, а от до чого дійшло. Спершу взагалі говорили, що ми один народ, а зараз уже все по-іншому. Що робити, чи є якась рада? Передусім, це покаяння. Тобто, кожен має зрозуміти, чим ми винні, чому це все відбулось. Бо, як завжди буває у житті, винні обидві сторони. Але я почув від донецьких сепаратистів (якось був в ефірі через скайп), що вони ніколи не каятимуться перед Порошенком. Звичайно, перед Порошенком і не треба каятись. Так як і Порошенкові перед донецькими сепаратистами. Але ми всі чуємо вину перед Богом. Ми всі недостойні того високого покликання образу і подоби Бога.

Якщо ми подивимось у політиці у наші відносини – сходу і заходу України, Росії і України, то де наші помилки? Це важкий шлях, тому що треба запитати себе. Але тоді процес пришвидшиться. Я, як російська людина, все роблю, щоб мій народ вийшов зі стану шаленства і тверезим поглядом подивився на все, що відбувається. І те саме потрібно зробити в Україні. В Україні, наскільки мені відомо, сьогодні ситуація погіршується. Ще у березні-квітні люди були більш м’якішими, нині – озлоблені і це можна зрозуміти. Але це дуже погано. Якщо ми зможемо у цьому всьому жахітті і шаленстві сказати, що ми робимо, що ж є основною причиною всього того, що відбувається, тоді ми поступово зрозуміємо скільки дурниць наробили і зможемо лише тоді поступово, дуже поступово виправляти ситуацію.

«У Путіна амбіцій вже нема»

– Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода ви попереджали, що після схвалення політики Кремля щодо України на російське суспільство чекає важке похмілля. Громадяни Росії не можуть зупинити свого президента, а що може зупинити сьогодні Володимира Путіна?

– Саме життя і зупинить, як кажуть. Мені видається, що він сам себе загнав у пастку, у ситуацію, де немає виходу. З одного боку, важкі санкції роблять дуже сумну економічну перспективу у Росії, у зв’язку з падінням ціни на нафту. І якщо не виправити економічну ситуацію, то експерти прогнозують соціальні безлади і це трагічно для режиму. З іншого боку, щоби зняти ці санкції, потрібно зробити крок назад – піти з України, вивести війська, вирішити питання з Кримом, щоб це задовольнило Україну і Європейський Союз. Але якщо зробити такий крок назад, то збуджена націоналістська більшість у Росії відвернеться від Путіна. Бо вони не Путіна підтримують, а ідею, провідником якої є Путін. Якщо Путін відвернеться від ідеї, то вони відвернуться від нього. Таке в історії ми вже не раз спостерігали, коли кричали осанна і потім розпинали. Путін в тупику і вийти з нього йому буде дуже складно.

– Але великі амбіції Путіна можуть домінувати над реальністю?

– Амбіції були і їх вже немає. Прості люди багато чого у Росії просто не розуміють, але Путін і його оточення дуже добре розуміє, що насправді відбувається і що може бути. Путін програв у всьому. Я ще у серпні, коли ввели війська в Україну, сказав, що це поразка Росії. Путін зазнав повної поразки і отримав всі негативні фактори. Амбіцій вже таких немає.

– Але Путін може піти ва-банк і російські танки кинути в Україну?

– Так, танки є, піти може. Але буде запроваджено новий режим санкцій і російська економіка цілком впаде, тоді вибухнуть соціальні бунти. Тоді вже танки потрібні будуть в Росії, а не Україні. Насправді він не може піти танками в Україну. Росія – це не абсолютна константа. Це рухоме середовище, яке може легко вийти з-під контролю, і Путін це враховує. Його можливості нині повністю вичерпані. Він почав давати задній хід – виводить війська, людей, які люблять повоювати, вже не пропускають в Україну, відкликані бойові командири. Путін намагається відіграти назад, але надто далеко зайшов вперед. Тепер для нього головна ідея, як вийти з цього, якщо не сухим, то бодай трішки мокрим.

– Ви говорите про те, що доведеться вирішувати і з Кримом, а як саме вирішиться доля півострова, як Ви думаєте?

– А як інакше, якщо потрібно знімати режим санкцій, то потрібно повертати Крим чи провести новий референдум. Повернути, дати, віддати – дуже неліберальний підхід. Ніби люди вже нічого не значать і їх передають як ті мішки туди-сюди. Це не швидкий процес, це на кілька років. Але дуже важливо, щоб була продемонстрована воля вирішити питання Криму. Якщо люди проголосують за Україну, то це просто чудово, якщо за незалежність Криму чи за Росію, то вже нічого не поробиш. Зараз наступає час нових політичних ходів і проблема в тому, що Путін не всі їх розуміє. Бо це людина радянської свідомості, зі школи КДБ, для якої притаманне силове мислення, що вільна людина – це небезпека.

Галина Терещук
Радіо Свобода