Реформа медицини неможлива без реформи всієї економіки
Упродовж цього року, відповідно до планів Міністерства охорони здоров’я, в Україні запрацює оновлена система первинної медичної допомоги. Серед іншого, українці виберуть собі сімейних лікарів, які опікуватимуться їхнім здоров’ям і профілактикою захворювань; запрацює нова система охорони громадського здоров’я тощо.
Наразі реформа загальмувала: з одного боку, медики нарікають на нерозуміння ними методів і механізмів запровадження змін, з іншого – пересічні українці нарікають на брак інформації та роз’яснень сутності реформ. Експерти ж кажуть і про «роз’яснювальний вакуум», і про небажання корумпованої медичної системи запроваджувати зміни.
«Українська медицина-2017» – це перехід на модель, де здоров'я кожного громадянина застраховане, а лікар чи лікарня отримують прибуток за роботу з конкретним пацієнтом, а не за кількістю «ліжко-місць». Такий план медичної реформи на цей рік озвучила виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на зустрічі з медиками у Хмельницькому.
«У Конституції написано, що нібито все (у медицині – ред.) відбувається безкоштовно для пацієнтів. Але всі ми розуміємо, що кожен пацієнт платить за все по дорозі. І не лише пацієнт, а й лікарі також. Ми хочемо змінити цю систему, щоб усі ці оплати були відкриті, щоб усе йшло через касу лікарні – щоб ми все бачили, щоб ми могли це оподаткувати і через ці податки надавати кращу медичну допомогу», – роз’яснила Супрун.
Щоправда, саме медики нарікають на те, що запропонована реформа не виписана чітко і не завжди зрозуміло, звідки, наприклад, у місцевої влади з’являться кошти на утримання амбулаторій або цілих медичних центрів. Адже децентралізація, яка передбачає передачу більшості податків і використання бюджетних коштів на місця – триває досі, і на місцях наявні проблеми, пов’язані з неналежним фінансуванням медичних установ.
Незалежні експерти вважають ці питання не надуманими, адже належне фінансування чи то нинішньої, чи оновленої системи охорони здоров’я напряму залежить від рівня економічного і соціального прогресу (або регресу) України.
Сильна економіка – якісна медицина – експерт
Успішне проведення медичної реформи вимагає суттєвих змін у економіці, вважає політичний експерт Сергій Таран. На заваді реформі системи охорони здоров’я і супутніх галузей (фармацевтика, тобто виробництво і поширення ліків, санаторно-курортна реабілітація тощо) стоїть також нереформована управлінська система. До того ж, на думку експерта, українців чиновники тривалий час «годували» розповідями про нібито безкоштовну систему охорони здоров’я, тим часом як безкоштовна медицина насправді вимагає потужного фінансування з боку працедавців і держави.
«Щоб вона (медицина – ред.) була якісною, треба звідкись брати гроші. А звідки наразі країна може взяти гроші на безкоштовну медицину? Нема звідки. Це означає, що реформа медицини буде вимагати запровадження, наприклад, обов’язкового медичного страхування. А хто має за це платити? Громадяни. В принципі це можна було б зробити, але зараз у нас справді є величезна кількість людей, які отримують зарплати у конвертах. Реформа потребує масштабних змін взагалі в українській практиці у веденні економіки. А це не відбувається так швидко», – зазначив Таран в ефірі телеканалу «Еспресо».
«Треба подолати корупцію»
Експерт «Реанімаційного пакету реформ», координатор громадської організації «Право і здоров’я» Зоряна Черненко каже про великий рівень корупції у системі охорони здоров’я. При цьому корупція сама стала складовою медичної системи, і від її викорінення залежить, чи успішними будуть реформи, зауважує експерт.
«Коли ми говоримо про реформи, то кажемо: система потребує змін, система потребує певного удосконалення. Корупція – одна з ключових вад, яка створює дуже багато перешкод для розвитку та інновацій. Тому, звичайно, одна з ключових змін, які треба зробити, – це подолати корупцію», – наголосила Черненко.
Закупівля і постачання ліків
Тим часом громадські і волонтерські організації вважають, що реформі сектору охорони здоров’я заважає також неефективна система державного управління у цілому. Адже іноді на процедуру отримання медичним закладом тих ліків, які держава надає безкоштовно, минають місяці. Щоправда, наразі в Україні запрацювала електронна база наявних у медичних закладах ліків eliky.in.ua, котра дозволяє перевірити наявність ліків у їхній лікарні та отримати потрібні медикаменти безкоштовно. Але цей пілотний проект на сьогодні охоплює лише шість областей України, пояснюють у громадській організації «Пацієнти України», яка виступила одним з ініціаторів створення електронної бази бюджетних ліків і медикаментів.
Так само фахівці нарікають на забюрократизованість процедур, необхідних для закупівлі ліків медичними установами, і радять запровадити досвід країн Євросоюзу, де система постачання необхідних ліків і препаратів відбувається швидко, без зайвих адміністративних ланок.
Український військовослужбовець Дмитро Краслянський у боях влітку 2014 року втратив одну ногу й отримав серйозне ушкодження другої ноги. Необхідні медикаменти йому збирали волонтери, оскільки лікарі визнавали: потрібних ліків нема на госпітальному складі, а для офіційного їхнього придбання (через Міністерство оборони – ред.) піде час, якого у важкопораненого бійця було обмаль. Українські медики порекомендували лікування у Німеччині, і там лікарі у прямому сенсі поставили бійця на ноги. А про лікування у тамтешній клініці Краслянський згадує: система працювала як годинник, всі проблеми були розв’язані максимально швидко.
«Лікування проходило за принципом: якщо треба – все буде. Якщо потрібні ліки – то раз, і вже вони є! Я мав запалення у нозі, тож був потрібен якийсь специфічний антибіотик, якого у Німеччині немає. То їх з Іспанії та Італії замовляли, привозили й мені вводили», – розповів Краслянський в інтерв’ю для Радіо Свобода.
«Для реформи не потрібно ресурсів з держбюджету»
А голова правління громадської організації «Пацієнти України» Дмитро Шерембей упевнений, що повністю реформувати медичну галузь можливо за кілька найближчих років. Для цього потрібно, щоб ініціативу реформ перебрала до своїх рук громадськість, адже із кожною зміною влади реформи залишаються на рівні балачок, зауважує експерт.
«Дискусія громадського сектору, медичного середовища, фармацевтів є важливою, оскільки вона пояснює усі позиції та посилює можливість проведення реформ. Для реформи не потрібно ресурсів з держбюджету. Потрібно лише поміняти статус лікарень, лікарів та пацієнтів і дозволити їм будувати взаємовідносини на цивілізованих правилах», – вважає Шерембей.
Богдан Костюк, Радіо Свобода
Наразі реформа загальмувала: з одного боку, медики нарікають на нерозуміння ними методів і механізмів запровадження змін, з іншого – пересічні українці нарікають на брак інформації та роз’яснень сутності реформ. Експерти ж кажуть і про «роз’яснювальний вакуум», і про небажання корумпованої медичної системи запроваджувати зміни.
«Українська медицина-2017» – це перехід на модель, де здоров'я кожного громадянина застраховане, а лікар чи лікарня отримують прибуток за роботу з конкретним пацієнтом, а не за кількістю «ліжко-місць». Такий план медичної реформи на цей рік озвучила виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на зустрічі з медиками у Хмельницькому.
«У Конституції написано, що нібито все (у медицині – ред.) відбувається безкоштовно для пацієнтів. Але всі ми розуміємо, що кожен пацієнт платить за все по дорозі. І не лише пацієнт, а й лікарі також. Ми хочемо змінити цю систему, щоб усі ці оплати були відкриті, щоб усе йшло через касу лікарні – щоб ми все бачили, щоб ми могли це оподаткувати і через ці податки надавати кращу медичну допомогу», – роз’яснила Супрун.
Щоправда, саме медики нарікають на те, що запропонована реформа не виписана чітко і не завжди зрозуміло, звідки, наприклад, у місцевої влади з’являться кошти на утримання амбулаторій або цілих медичних центрів. Адже децентралізація, яка передбачає передачу більшості податків і використання бюджетних коштів на місця – триває досі, і на місцях наявні проблеми, пов’язані з неналежним фінансуванням медичних установ.
Незалежні експерти вважають ці питання не надуманими, адже належне фінансування чи то нинішньої, чи оновленої системи охорони здоров’я напряму залежить від рівня економічного і соціального прогресу (або регресу) України.
Сильна економіка – якісна медицина – експерт
Успішне проведення медичної реформи вимагає суттєвих змін у економіці, вважає політичний експерт Сергій Таран. На заваді реформі системи охорони здоров’я і супутніх галузей (фармацевтика, тобто виробництво і поширення ліків, санаторно-курортна реабілітація тощо) стоїть також нереформована управлінська система. До того ж, на думку експерта, українців чиновники тривалий час «годували» розповідями про нібито безкоштовну систему охорони здоров’я, тим часом як безкоштовна медицина насправді вимагає потужного фінансування з боку працедавців і держави.
«Щоб вона (медицина – ред.) була якісною, треба звідкись брати гроші. А звідки наразі країна може взяти гроші на безкоштовну медицину? Нема звідки. Це означає, що реформа медицини буде вимагати запровадження, наприклад, обов’язкового медичного страхування. А хто має за це платити? Громадяни. В принципі це можна було б зробити, але зараз у нас справді є величезна кількість людей, які отримують зарплати у конвертах. Реформа потребує масштабних змін взагалі в українській практиці у веденні економіки. А це не відбувається так швидко», – зазначив Таран в ефірі телеканалу «Еспресо».
«Треба подолати корупцію»
Експерт «Реанімаційного пакету реформ», координатор громадської організації «Право і здоров’я» Зоряна Черненко каже про великий рівень корупції у системі охорони здоров’я. При цьому корупція сама стала складовою медичної системи, і від її викорінення залежить, чи успішними будуть реформи, зауважує експерт.
«Коли ми говоримо про реформи, то кажемо: система потребує змін, система потребує певного удосконалення. Корупція – одна з ключових вад, яка створює дуже багато перешкод для розвитку та інновацій. Тому, звичайно, одна з ключових змін, які треба зробити, – це подолати корупцію», – наголосила Черненко.
Закупівля і постачання ліків
Тим часом громадські і волонтерські організації вважають, що реформі сектору охорони здоров’я заважає також неефективна система державного управління у цілому. Адже іноді на процедуру отримання медичним закладом тих ліків, які держава надає безкоштовно, минають місяці. Щоправда, наразі в Україні запрацювала електронна база наявних у медичних закладах ліків eliky.in.ua, котра дозволяє перевірити наявність ліків у їхній лікарні та отримати потрібні медикаменти безкоштовно. Але цей пілотний проект на сьогодні охоплює лише шість областей України, пояснюють у громадській організації «Пацієнти України», яка виступила одним з ініціаторів створення електронної бази бюджетних ліків і медикаментів.
Так само фахівці нарікають на забюрократизованість процедур, необхідних для закупівлі ліків медичними установами, і радять запровадити досвід країн Євросоюзу, де система постачання необхідних ліків і препаратів відбувається швидко, без зайвих адміністративних ланок.
Український військовослужбовець Дмитро Краслянський у боях влітку 2014 року втратив одну ногу й отримав серйозне ушкодження другої ноги. Необхідні медикаменти йому збирали волонтери, оскільки лікарі визнавали: потрібних ліків нема на госпітальному складі, а для офіційного їхнього придбання (через Міністерство оборони – ред.) піде час, якого у важкопораненого бійця було обмаль. Українські медики порекомендували лікування у Німеччині, і там лікарі у прямому сенсі поставили бійця на ноги. А про лікування у тамтешній клініці Краслянський згадує: система працювала як годинник, всі проблеми були розв’язані максимально швидко.
«Лікування проходило за принципом: якщо треба – все буде. Якщо потрібні ліки – то раз, і вже вони є! Я мав запалення у нозі, тож був потрібен якийсь специфічний антибіотик, якого у Німеччині немає. То їх з Іспанії та Італії замовляли, привозили й мені вводили», – розповів Краслянський в інтерв’ю для Радіо Свобода.
«Для реформи не потрібно ресурсів з держбюджету»
А голова правління громадської організації «Пацієнти України» Дмитро Шерембей упевнений, що повністю реформувати медичну галузь можливо за кілька найближчих років. Для цього потрібно, щоб ініціативу реформ перебрала до своїх рук громадськість, адже із кожною зміною влади реформи залишаються на рівні балачок, зауважує експерт.
«Дискусія громадського сектору, медичного середовища, фармацевтів є важливою, оскільки вона пояснює усі позиції та посилює можливість проведення реформ. Для реформи не потрібно ресурсів з держбюджету. Потрібно лише поміняти статус лікарень, лікарів та пацієнтів і дозволити їм будувати взаємовідносини на цивілізованих правилах», – вважає Шерембей.
Богдан Костюк, Радіо Свобода
Теґі:
