Консультативна місія ЄС незабаром зможе працювати повноцінно - після набуття чинності відповідної угоди з Україною. Учасники реформування МВС розповіли німецькому виданню DW про проміжні досягнення у своїй роботі.

Зроблено чергові кроки у реформуванні правоохоронних органів в Україні. У середу, 4 лютого, Верховна Рада ратифікувала угоду між Україною та ЄС щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) з реформування сектору цивільної безпеки.

Спікер місії Віктор Ройтер привітав цей крок. Втім, угода набуде чинності лише після проходження необхідних формальностей та офіційної публікації. Перші радники з Євросоюзу прибули до України влітку, робота КМЄС розпочалася 1 грудня. Але досі діяли обмеження на її роботу. "Ратифікація угоди про місію є важливою в тому плані, що дозволяє набирати місцевий персонал", - розповів Ройтер. Він уточнив, що місія очікує долучення до її лав ще понад 50 міжнародних експертів, а також 73 українців. За словами Ройтера, від українських громадян надійшло більше 4700 заявок, багато з яких - це молоді мотивовані люди.

Позитивно оцінює роботу місії голова Експертної ради з реформування міліції та прав людини при МВС Євген Захаров. "У мене загалом позитивне враження від них. Вони досвідчені, прагнуть допомогти. У них дуже гострий погляд на все, вони добре бачать недоліки в законодавстві і в практиці", - сказав він. Але, за словами правозахисника, закордонним експертам важко підлаштуватися під український стиль - спонтанний і швидкий. "Вони звикли до планомірної та спокійної роботи. Тому успіх їхньої місії багато в чому залежатиме від того, наскільки вони зможуть сприйняти наші особливості", - зауважує Захаров.

Маленькими кроками до успіху
Одним з проміжних кроків у справі реформування МВС України стало ухвалення в четвер, 5 лютого, в першому читанні зконопроекту №1550. Він має на меті оптимізацію структури міністерства. Зокрема, документ передбачає створення єдиного універсального спеціального підрозділу міліції та усунення дублювання функцій в діяльності управління з боротьби з організованою злочинністю, транспортної міліції та уповноважених органів у справах дітей.

За словами учасників реформування українських структур цивільної безпеки, не варто чекати на швидкі остаточні результати. Втім, уже є ціла низка проміжних успіхів. Консультативна місія ЄС розпочала свою роботу з аналізу ситуації. Віктор Ройтер повідомив, що в одних питаннях оцінювання вже завершено, в інших ще триває. "Крім того, ми змогли провести зустрічі з усіма нашими партнерами, на різних рівнях", - говорить спікер місії. Зокрема, йдеться не лише про МВС, але й про держприкордонслужбу, СБУ, голову Верховного суду, генерального прокурора та інших. "Ми залучені до різноманітних регіональних проектів, як, наприклад, у Львові. На порядку денному стоїть Національне антикорупційне бюро", - додає Віктор Ройтер.

Євген Захаров звертає увагу на ухвалення стратегії розвитку органів внутрішніх справ, яку розробили активісти правозахисту. "Зараз іде робота, щоб зробити план дій відповідно до цієї стратегії", - говорить він. З інших досягнень він називає соціологічне опитування у Львівській області - серед населення і персоналу МВС - з метою виявити ставлення до реформ. Розробляється нова система оцінки ефективності роботи міліції, яка заснована не тільки на статистичних показниках, але й на думці населення.

Зроблено також кроки щодо захисту прав затриманих. "Раніше кожному затриманому видавали папірець, де дрібним шрифтом були перелічені права і був чомусь телефон Європейського суду з прав людини, куди ніхто не дзвонитиме. Ми домоглися, щоб був надрукований перелік прав затриманих з телефоном гарячої лінії безоплатної правової допомоги, щоб можна було адвоката викликати", - розповідає Євген Захаров. Крім того, ввели номерні пакети для зберігання особистих речей затриманих. "Це дрібниці, але суттєві, - наголошує правозахисник. - Є очікування суспільства щодо реформи правоохоронних органів, але вони завищені. Чомусь люди вважають, що це можна зробити швидко і я весь час чую, докори: от, ви нічого не зробили за десять місяців".

Таку саму думку повторює і Віктор Ройтер. "Шлях є правильним, проте Рим було зведено не за один день. Як тільки угода набуде чинності, ми продовжимо роботу з потроєними зусиллями", - обіцяє експерт.

В Україні є сприйняття потреби реформ
У Консультативній місії говорять про наявність усвідомлення того, що їхня робота є необхідною. "Нам тут раді. Зараз я можу підтвердити це відчуття, яке в нас склалося із самого початку. Потреба реформ, я думаю, вже є в головах української влади", - ділиться своїми спостереженнями Віктор Ройтер. "Водночас, - зазначає він, - події на Донбасі займають основну увагу наших партнерів. Ми розуміємо ситуацію, в якій перебуває Україна, проте реформи є частиною шляху європейської інтеграції".

Крім уваги, конфлікт на Донбасі забирає і фінансові ресурси. "Нам мало однієї експертної підтримки. У нас нема коштів на реформу - все йде на воєнний конфлікт. Є речі, які неможливо зробити без спеціального фінансування", - говорить Євген Захаров. Як приклад він наводить проект створення нової патрульної поліції на базі ДАІ та патрульно-постової служби. За словами правозахисника, він позбавлений сенсу без підвищення зарплатні хоча б до семи-восьми тисяч гривень, без нових авто у достатній кількості, без пального, нової форми, засобів зв’язку, відеостеження.

Ще однією проблемою Захаров називає опір у лавах міліції. "Взагалі міліція опирається реформам, їм це не до вподоби. Зате у нас є підтримка керівництва міністерства, це головне", - додає він. Віктор Ройтер, у свою чергу, високо оцінив співпрацю з українським громадянським суспільством і охарактеризував його як локомотив реформ.
Спікер місії Євросоюзу нагадує, що основний наголос європейські фахівці роблять на консультативних завданнях. "Реалізовувати ж реформи має українська влада", - підсумовує Віктор Ройтер.