Регіональні аспекти участі України в Другій світовій війні: Чернігово-Сіверщина
Про необхідність нових підходів в осмисленні подій Другої світової війни, спростування радянських історичних міфів, вшанування пам’яті українців, що брали участь у всіх конфліктах впродовж 1939–1945 рр. йшлося під час круглого столу «Регіональні аспекти участі України в Другій світовій війні: Чернігово-Сіверщина». Захід проведено 28 квітня 2015 р. у Чернігові в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.
«Про Другу світову війну та участь Чернігово-Сіверщини і чернігівців в ній написано так багато, що ми не можемо відповісти на елементарні запитання, відзначив представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій БУТКО. – Немає достовірних даних про чисельність мобілізованих з Чернігівщини до армії у 1941–1943 рр., полеглих чернігівців у лавах Червоної армії на фронтах радянсько-польської війни (вересень 1939) радянсько-фінської (1939–1940), радянської-німецької (1941–1945) воєн, радянсько-японської війни (серпень 1945), жертв мирного населення. Так само ще залишається певною мірою «білою плямою» український національно визвольний рух, а саме діяльність підпілля ОУН на Чернігівщині. Тому основний підхід – досліджувати історію війни такою, якою вона була, з винесенням необхідних уроків, розвінчанням радянських міфів та гідним вшануванням пам’яті загиблих. Завершити цей перелом, що затягнувся на понад два десятиліття, допоможе прийнятий Верховною Радою пакет законів «невідкладної декомунізації».
«Цьогоріч Україна вперше на офіційному рівні долучається до європейської традиції святкування 8 травня як дня пам’яті та примирення, відзначаючи також і 9 травня як День Перемоги над нацизмом у Європі. Основний наголос слід зробити на тому, як війна пройшла через долю окремої людини», – підкреслив заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Ігор СЛЄЗКО.
Про осмислення подій війни мовою музейних експозицій розповів директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського Сергій ЛАЄВСЬКИЙ: «Сьогоднішнє переосмислення минулих подій вимагає фахового підходу, з’ясування всіх найтрагічніших сторінок періоду війни». Також він звернув увагу на роботу музею та пошукових товариств з виявлення, ідентифікації та перепоховання полеглих бійців на території Чернігівщини.
Професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук, професор Сергій ЛЕПЯВКО привернув увагу до необхідності відзначати День пам’яті і примирення біля реальних поховань військовослужбовців і жертв цивільного населення. У цьому році перший крок у Чернігові зроблено – 8 травня вшанування відбудеться на місці розстрілу 15 тис. військовополонених і жителів міста. Проте, цих масових поховань набагато більше і вони потребують суспільної уваги. Це має потужний виховний вплив особливо на молоду генерацію.
Його повністю підтримав депутат Новозаводської районної ради у м. Чернігові, громадський діяч Юрій СОКОЛОВ, який також назвав цілу низьку поховань, що обходять увагою. Проблема полягає в тому, що багато з них зараз не знаходяться на балансі у у жодної юридичної особи, і вони фактично випали з поля зору влади й суспільства. Безпам’ятство і байдужість вкрай небезпечні, вони завершуються пролиттям крові, як показав досвід сучасної російської агресії на Сході України. Він також як правник наголосив, що закони «невідкладної декомунізації» ефективно запрацюють після видання до них науково-практичних коментарів.
Про роботу «Пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією» говорила директор закладу Олена ЛИСЕНКО. Аналізуючи підсумки діяльності агентства зі встановлення імен загиблих воїнів з Чернігівщини, доповідач звернула увагу на складнощі у пошуку та необхідність вшанування тих, хто потрапив до штрафбатів та мобілізованих через польові воєнкомати (т.зв. «чорної піхоти»). Так, вона зауважила, що у фондах агентства зібрано 270 тис. імен загиблих і зниклих безвісті червоноармійців із Чернігівщини. З них радянською історіографією офіційно вважаються загиблими тільки 135 тис. осіб. Що ховається за формулюванням «пропав безвісті» ще потребує ретельного дослідження.
Краєзнавець Дмитро СИЛИЧ презентував добірку німецьких та угорських фотографій Чернігова періоду окупації 19411943 рр. Вони ще раз підтверджують катастрофічні наслідків німецьких бомбардувань міста 2125 серпня 1941 р. Водночас більшість цих світлин є чи не останніми знімками історико-архітектурних пам’яток Чернігова, втрачених назавжди.
Директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук Володимир БОЙКО, звернув увагу дослідників на такі джерела інформації як щоденники і спогади радянських партизан, які багато що відкривають у розумінні радянської політики на окупованій території.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій ГОРОБЕЦЬ наголосив на важливості подолання радянських міфів про війну, оскільки їх активна пропаганда в суспільстві до недавнього часу спричинила й далі загострює російську агресію на Сході України.
У підсумку учасники «круглого столу» підкреслили ще одну, нібито банальну істину – не слід боятися правди, особливо якщо йдеться про відповідальність політиків, які розв’язали найкривавіший в історії військовий конфлікт, не зберегли людські життя. Тема минулої війни повинна перестати бути засобом пропаганди задля уникнення нових конфліктів, подолання розбіжностей у фактах та цифрах, гідного вшанування пам’яті всіх полеглих в боях та безневинно вбитих.
Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.
Дмитро Казіміров, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій
«Про Другу світову війну та участь Чернігово-Сіверщини і чернігівців в ній написано так багато, що ми не можемо відповісти на елементарні запитання, відзначив представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій БУТКО. – Немає достовірних даних про чисельність мобілізованих з Чернігівщини до армії у 1941–1943 рр., полеглих чернігівців у лавах Червоної армії на фронтах радянсько-польської війни (вересень 1939) радянсько-фінської (1939–1940), радянської-німецької (1941–1945) воєн, радянсько-японської війни (серпень 1945), жертв мирного населення. Так само ще залишається певною мірою «білою плямою» український національно визвольний рух, а саме діяльність підпілля ОУН на Чернігівщині. Тому основний підхід – досліджувати історію війни такою, якою вона була, з винесенням необхідних уроків, розвінчанням радянських міфів та гідним вшануванням пам’яті загиблих. Завершити цей перелом, що затягнувся на понад два десятиліття, допоможе прийнятий Верховною Радою пакет законів «невідкладної декомунізації».
«Цьогоріч Україна вперше на офіційному рівні долучається до європейської традиції святкування 8 травня як дня пам’яті та примирення, відзначаючи також і 9 травня як День Перемоги над нацизмом у Європі. Основний наголос слід зробити на тому, як війна пройшла через долю окремої людини», – підкреслив заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Ігор СЛЄЗКО.
Про осмислення подій війни мовою музейних експозицій розповів директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського Сергій ЛАЄВСЬКИЙ: «Сьогоднішнє переосмислення минулих подій вимагає фахового підходу, з’ясування всіх найтрагічніших сторінок періоду війни». Також він звернув увагу на роботу музею та пошукових товариств з виявлення, ідентифікації та перепоховання полеглих бійців на території Чернігівщини.
Професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук, професор Сергій ЛЕПЯВКО привернув увагу до необхідності відзначати День пам’яті і примирення біля реальних поховань військовослужбовців і жертв цивільного населення. У цьому році перший крок у Чернігові зроблено – 8 травня вшанування відбудеться на місці розстрілу 15 тис. військовополонених і жителів міста. Проте, цих масових поховань набагато більше і вони потребують суспільної уваги. Це має потужний виховний вплив особливо на молоду генерацію.
Його повністю підтримав депутат Новозаводської районної ради у м. Чернігові, громадський діяч Юрій СОКОЛОВ, який також назвав цілу низьку поховань, що обходять увагою. Проблема полягає в тому, що багато з них зараз не знаходяться на балансі у у жодної юридичної особи, і вони фактично випали з поля зору влади й суспільства. Безпам’ятство і байдужість вкрай небезпечні, вони завершуються пролиттям крові, як показав досвід сучасної російської агресії на Сході України. Він також як правник наголосив, що закони «невідкладної декомунізації» ефективно запрацюють після видання до них науково-практичних коментарів.
Про роботу «Пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією» говорила директор закладу Олена ЛИСЕНКО. Аналізуючи підсумки діяльності агентства зі встановлення імен загиблих воїнів з Чернігівщини, доповідач звернула увагу на складнощі у пошуку та необхідність вшанування тих, хто потрапив до штрафбатів та мобілізованих через польові воєнкомати (т.зв. «чорної піхоти»). Так, вона зауважила, що у фондах агентства зібрано 270 тис. імен загиблих і зниклих безвісті червоноармійців із Чернігівщини. З них радянською історіографією офіційно вважаються загиблими тільки 135 тис. осіб. Що ховається за формулюванням «пропав безвісті» ще потребує ретельного дослідження.
Краєзнавець Дмитро СИЛИЧ презентував добірку німецьких та угорських фотографій Чернігова періоду окупації 19411943 рр. Вони ще раз підтверджують катастрофічні наслідків німецьких бомбардувань міста 2125 серпня 1941 р. Водночас більшість цих світлин є чи не останніми знімками історико-архітектурних пам’яток Чернігова, втрачених назавжди.
Директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук Володимир БОЙКО, звернув увагу дослідників на такі джерела інформації як щоденники і спогади радянських партизан, які багато що відкривають у розумінні радянської політики на окупованій території.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій ГОРОБЕЦЬ наголосив на важливості подолання радянських міфів про війну, оскільки їх активна пропаганда в суспільстві до недавнього часу спричинила й далі загострює російську агресію на Сході України.
У підсумку учасники «круглого столу» підкреслили ще одну, нібито банальну істину – не слід боятися правди, особливо якщо йдеться про відповідальність політиків, які розв’язали найкривавіший в історії військовий конфлікт, не зберегли людські життя. Тема минулої війни повинна перестати бути засобом пропаганди задля уникнення нових конфліктів, подолання розбіжностей у фактах та цифрах, гідного вшанування пам’яті всіх полеглих в боях та безневинно вбитих.
Організатори заходу: Український інститут національної пам’яті. Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.
Дмитро Казіміров, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій
Теґі:
