Рейтинг президента Росії Володимира Путіна падає, адже посткримська ейфорія випаровується, а економічні проблеми виходять на перший план для росіян.
Такої думки доходять російські експерти, думку яких публікує видання Gazeta.ru.
Зокрема, директор Центру політологічних досліджень Фінансового університет Павло Салін вважає, що корекція рейтингу Путіна вниз стає трендом.
«Причини щонайпрозоріші: з самого початку всі експерти говорили про посткримську ейфорію, в результаті якої рейтинг Путіна піднявся до історичного максимуму, але вічно тримати населення в мобілізованому стані не можна. Посткримська ейфорія з початку вересня почала випаровуватися, мобілізуючий ефект тримався трохи менше півроку», - сказав Салін.
За його словами, зараз люди постали перед тим, що в «Новоросії» влада не може продемонструвати тріумфальних досягнень, які вона показала в Криму. В той же час, тема «Новоросії» для переважної більшості населення, яке зіткнулося з продуктової інфляцією, йде на задній план.
«Поки що погіршення економічної ситуації на рейтинг серйозно не впливає, тому що запас міцності політичної системи більший, ніж запас міцності економічної системи. Між падінням рівня життя населення, який вже спостерігається, і тим, коли населення почне висувати претензії влади, в тому числі й Путіну, буде певний лаг - від року до двох років», - сказав Салін.

Крім того, професор Європейського університету в Санкт-Петербурзі Григорій Голосов зазначає, що в суспільстві пом'якшується напруженість з приводу ситуації в Україні, це перешкоджає подальшому згуртуванню суспільства навколо вищого керівництва.
«Потрібно розуміти, що це згуртування особисто до Путіна не мало жодного стосунку - просто Україна була представлена в російській пропаганді як зовнішній ворог, перед зовнішнім ворогом будь-яке суспільство гуртується. В цьому випадку Путін виступав просто як символ національної єдності», - сказав Голосов.
На його думку, зараз це сприйняття зовнішнього ворога дещо знизилося, але з іншого боку, відбувається відчуття економічного становища: падіння національної валюти, життєві стандарти помітно знижуються, що позначається на соціальному самопочутті. Якась частина населення починає проектувати погіршення свого становища на ставлення до влади, наголосив він.
Експерт вважає, що склалась парадоксальна ситуація: чим більшою буде ескалація в Україні, тим гіршим буде становище в економіці країни, і коли ці два фактори почнуть врівноважувати один одного - не ясно.
«Зараз, за моїми суб'єктивними відчуттями, подальша ескалація української ситуації скоріше в інтересах влади. Нескінченно це тривати не буде, в якийсь момент для більшої частини громадян економічні міркування стануть важливішими», - сказав Голосов.
Водночас, політолог Станіслав Бєлковський вважає, що прямого причинно-наслідкового зв'язку між падінням рубля і рейтингом правителя в Росії немає взагалі. Якщо з'явиться якась подія, яке трактуватиметься як перемога, рейтинг знову підскочить, вважає він.

«Важливо розуміти, що чим закритішим стає російське суспільство, тим менш щирими стають росіяни у відповідях на запитання соціологів. Тому дуже важко зрозуміти, яка частина респондентів підтримує Путіна, а яка не підтримує. У кожному разі, доки він є єдиним безальтернативним легітимним царем, його рейтинг завжди буде достатній для утримання влади», - сказав Бєлковський.
Згідно з результатами вересневого дослідження «Левада-центру», частка тих росіян, хто готовий проголосувати за Путіна на президентських виборах, вперше з початку року перестала збільшуватися. Однак електоральний рейтинг чинного президента як і раніше зберігає високий рівень - 83% респондентів, які стали б голосувати, проголосували б за Путіна.

Джерело: УНІАН