Блокування Роскомнаглядом українських сайтів для білоруських користувачів викликало протести в Білорусі. Рух "За свободу" вимагав пояснень у білоруських держорганів. Про це повідомляє німецьке видання Deutsche Welle.

Протягом тижня білоруські користувачі вже заявляли про періодичні проблеми з доступом до українських громадсько-політичних сайтів (зокрема, censor.net.ua, glavnoe.ua), а також до білоруського опозиційного сайту "Хартия'97".
Замість потрібного сайту в браузері з'являлося повідомлення про те, що відповідний сайт заблокований "за рішенням суду або через інші причини, встановлені законодавством Російської Федерації".

Почали з піратів
Раніше білоруси уже стикалися з подібним обмеженням, коли Роскомнагляд згідно з новим антипіратським законодавством блокував файлообмінні сервіси. У підприємстві "Белтелеком", яке фактично зберігає монополію з доступу до зовнішнього інтернет-шлюзу, в липні цю проблему вирішили.

"Ми зробили відповідний запит до російських операторів, вони провели роботу, виділили в окрему групу інтернет, який закуповує "Белтелеком", і відкрили доступ до сайтів нашої країни, які блокувалися", - повідомив 19 липня генеральний директор підприємства "Белтелеком" Сергій Сиводідов в інтерв'ю газеті "Советская Белоруссия".

Ніби немає незалежності й суверенітету
Однак у серпні білоруські користувачі стикалися із боротьбою Роскомнагляду уже не з піратами, а з українськими сайтами. Рух "За свободу" відреагував на скарги користувачів у соцмережах. 12 серпня міністерство зв'язку та інформатизації також звернулося до компанії "Белтелеком" за поясненнями.

В інтерв'ю DW заступник голови руху "За свободу" Юрій Губаревич назвав обурливими факти блокування Роскомнаглядом громадсько-політичних сайтів. "Мало того, що ми стикаємося з державною цензурою з боку відповідних органів Білорусі, ми ще й підпадаємо під російську цензуру - ніби немає незалежності, суверенітету Білорусі, окремого сегменту інтернету та відповідних органів, котрі за це відповідають", - каже Губаревич.
Політик підкреслює, що "ні РФ, ні інші країни не мають права впливати на вибір білоруських користувачів в мережі інтернет".

Експерт Центру правової трансформації (Lawtrend) Андрій Сушко в інтерв'ю DW констатував, що білоруським законодавством не передбачена можливість того, щоб треті країни блокували доступ до ресурсів - білоруських чи не білоруських.

Юрист, посилаючись на білоруське законодавство, відзначив, що громадсько-політична інформація не може бути забороненою для розповсюдження.

Є право на компенсацію
Андрій Сушко вважає, що користувачі у цій ситуації можуть вбачати порушення провайдером договору про надання послуг і навіть зажадати компенсації. "Це громадянсько-правові відносини. В кожному випадку, виходячи з того договору, який укладений з провайдером, користувач, на основі цього договору, може вимагати якісь компенсації", - пояснює Сушко. Втім, експерт не чув про такі прецеденти в Білорусі.

Щодо компенсації політик Юрій Губаревич налаштований більш скептично, однак впевнений, що "варто голосно говорити про те, що Білорусь є незалежною країною, і ми самі повинні вирішувати, яку інформацію та де нам отримувати, які сайти читати". В першій половині дня 14 серпня фактів блокування Роскомнаглядом сайтів білоруських користувачів не спостерігалося.