Цими днями ряд українських та зарубіжних високопосадовців акцентували увагу громадськості на ознаках демонстрації Російською Федерацією підготовки військових дій за сценарієм 2014 року.

Про потребу консолідації зусиль усередині країни говорили як українські, так і зарубіжні політики, високопосадовці.

"...Зрозуміймо нарешті – це наша держава, як можемо – давайте боротися за це, за наші території, усіма можливостями, усі разом, усіма політиками, незважаючи на колір цих політиків. І з усіма бізнесменами, незважаючи на їх калібр, поки це не пізно", - акцентував 1 грудня у посланні до Верховної Ради Президент України Володимир Зеленський.

Того ж дня закликав до єдності заради Вітчизни і екс-президент України Петро Порошенко.

"У нас із Зеленським дуже багато принципових світоглядних розбіжностей, але тим не менше він просто опонент... Ворог же нам - Путін, і ми як державники готові докласти всіх зусиль для зниження внутрішньополітичної напруги, щоби всі політичні сили всередині країни врешті-решт могли сконцентруватися на спільному плані протидії агресії", - сказав він під час Київського безпекового форуму, що його Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» присвятив 30-тій річниці нашої Незалежності та Всеукраїнського референдуму, проведеного 1 грудня 1991 року, який утвердив державність і закріпив міжнародно-правову недоторканність і непорушність кордонів України.

Діалог політсил триває. Попри взаємні звинувачення у дестабілізації України, в умовах активізації спецслужб РФ і роспропаганди, схильної до повторення й перекручення тез, використовуваних у полеміці українськими політиками.

Про загрозу повторення сценарію 2014 року заявив, зокрема Державний секретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції за підсумками дводенної зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Ризі, передає Укрінформ.
"Ми глибоко занепокоєні ознаками того, що Росія має плани агресивних дій проти України, докладає зусиль, щоб дестабілізувати країну зсередини, а також готує широкомасштабну військову операцію. Ми бачили цей сценарій раніше, у 2014 році, коли Росія вторглася в Україну", - цитує Блінкена Укрінформ.

За словами Ентоні Блінкена, Росія, як і перед нападом на Україну в 2014 році, посилила війська на кордонах. Водночас - активізує кампанію дезінформації. Так, упродовж минулих тижнів спостерігався масивний сплеск - більш ніж у 10 разів - активності у соціальних мережах з просування антиукраїнської пропаганди. Вона наближається до рівня 2014 року. Водночас він засвідчив намір всебічно підтримувати Україну.

"Ми не знаємо, чи прийняв президент Путін рішення про вторгнення. Але ми дійсно знаємо, що він розгорнув спроможності, щоб зробити це у короткий час, якщо він так вирішить. Тож незважаючи на непевність стосовно намірів та часу, ми маємо бути готовими до всіх можливих варіантів надзвичайних подій та маємо зробити все, щоб Росія змінила свій курс", - сказав Блінкен, підкресливши, що США готові запровадити санкції проти Росії, від яких утримувались раніше.

"Ми чітко дали зрозуміти Кремлю, що реагуватимемо рішуче, у тому числі, шляхом запровадження високоефективних економічних заходів, від яких ми утримувалися в минулому", - наголосив Блінкен.

Держсекретар США додав, що приїхав до Риги, аби скоординувати зусилля із союзниками. Росія, за його словами, налаштована рішуче, однак так само рішучі і США.

Про підтримку України з боку всього демократичного світу висловилась заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд під час онлайн-виступу на згадуваному вже Київському безпековому форумі.

"Ми сподівалися, що президент Путін після саміту в Женеві прискорить Мінський процес. Замість цього він обрав варіант накопичення своїх збройних сил поблизу України… Тобто це все таким чином плутає відносини, які ми маємо з Росією. Якщо Росія знову стане міжнародним агресором, то вона заплатить за це не лише своїми відносинами з нами, але й з усім демократичним світом», - сказала Вікторія Нуланд.

Про те, що дестабілізація ситуації в Україні в тому числі й через протестні акції, пов`язані зі складним становищем у державі, все ж може стати підставою для втручання Росії, говорять і вітчизняні політичні експерти.

«Ризик (політичної кризи та дестабілізації) – безумовно є. Провокації під час масових протестних акцій ми бачили й раніше: причому і при (Петрі) Порошенку, і при (Володимирі) Зеленському. Такий ризик зберігається і зараз. А те, що Росія зацікавлена у провокуванні гострої політичної кризи – в цьому переконані багато спостерігачів і в Україні, і за її межами. Саме це може стати підставою для втручання Росії у внутрішні справи України, як це вже було на початку 2014 року», – цитує Володимира Фесенка, голову Центру прикладних політичних досліджень «Пента», Радіо Свобода.

Росія ж, попри нарощування військових сил та посилення пропагандистських заходів, заявляє про те, що Москва готова до відкриття каналу діалогу зі США щодо України.

"Підкреслю, ми зацікавлені в об'єднанні зусиль для врегулювання української кризи. Американські колеги неодноразово говорили, що хочуть допомогти, не руйнуючи «нормандський формат», відновивши окремий канал діалогу, який існував за минулої адміністрації. (Ми - ред.) готові до цього", – сказав голова МЗС РФ Сергій Лавров у вступному слові перед зустріччю з держсекретарем США Ентоні Блінкеном у Стокгольмі, повідомляє Укрінформ.

Нагадаємо, 2 грудня у Стокгольмі розпочалася 28-а Міністерська рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) за участі глав МЗС з 57 країн-учасниць.