"Європейська Україна" пропонує неформатний матеріал російського видання з перекладом. Стилістика збережена.
Останні заяви Путіна треба розуміти так, що сепаратистський цирк і кунсткамера в одному обозі чи то закриваються, чи то бере антракт на літо.

Як пише видання Политикум.Ру "Пацани славно погуляли. Напрацювали на 3 рівня санкцій, вдалося, на великий подив Путіна, на шару роздобути Крим".

Потішили домашнього люмпена , який так увійшов у раж , що вимагає налити , тобто окупувати ще. Але ще дядько Вова не може. Він же не воїн , він шахрай і можливості у нього дуже обмежені. Дядя Вова може брати тільки те , що не може чинити опір. Чечню , наприклад, співвідношення 1:150 чи Грузію , де співвідношення 1:30 .

Але ніяк не Україну , яка може виписати пі**лей і немаленьких. Все- таки 50 мільйонів населення це не жарти. Путін блефував і "бикував" тільки доти, поки Україна не прийшла до тями після революційного нокдауну і не почала чинити опір. Тут то бравий полковник і здувся. Налякати угрупованням багатомільйонну країну не вийшло.

Тепер зрозуміло , як вони брали Крим. Сіли і подумали, що їм за це буде. Коли зрозуміли , що нічого , не повірили і вирішили зайти туди без розпізнавальних знаків і у випадку шухеру, прикинутися шлангами. Мовляв ми тут не при чому , нас просто попросили на шухері постояти.

А увійшовши до свого великого здивування не отримали відсічі ні від татар , ні від українців. І проблема не в тому , що хтось злякався. Переляк якщо й був , то швидше шоковий , тому що такого свинства від сусіда і родича навіть в самому поганому сні ніхто не очікував. Бо дії типових шахраїв.

Шахраї в Кремлі і шахраї навколо Кремля. Як можна біснуватися і мати 80 відсотків підтримки , коли чимало з них має родичів і друзів в Україні . Це називається **** і ніяк інакше. А казки про бандерівців вже нікого не лякають, а лише примножують переконаність нормальних людей в повну моральну неадекватності як керівництва , так і народу Росії.

Не відомо, чи що змусило Путіна включити задню , санкції , страх військового розгрому , або совість замучила . Це не так важливо. Важливо те , що стара імперська кобра пішла на сдих. Вона може ще кидатися , плюватися отрутою , може кусати і вбивати , але вже не в тих масштабах , що в пору своєї молодості та зрілості. Й Слава Богові!

Тепер західні партнери намагатимуться не допускати помилку 1991 року. Кобрі висмикнуть ядерні зуби , а шкурку , ціною чималою , поділять як трофей.