Серед членів НАТО виникають розбіжності щодо того, як посилити Східну Європу після вторгнення Росії в Україну: країни Балтії та Польща просять значно розширити військову присутність, а інші, зокрема Франція та Італія, скептичні щодо загроз для Альянсу, пише "The Washington Post"

Розгортання було однією з тем зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у вихідні дні в Берліні, вони погодилися продовжити переговори до саміту в Мадриді.
Дебати підкреслюють різні оцінки уроків майже трьох місяців війни в Україні.
Країни Балтії та Польща просять значно розширити військову присутність на їхній території та створити нові можливості, такі як протиповітряна оборона, що може значно ускладнити вторгнення Росії.
Інші політики, у тому числі з Франції та Італії, висловлюють скептицизм щодо того, що хаотичні сили російського вторгнення становлять загрозу території НАТО найближчим часом.
Початкове рішення має бути прийняте до кінця червня, коли лідери НАТО зустрінуться на саміті в Мадриді. Очікується, що на цьому зібранні вони також дадуть первинне схвалення заявок Фінляндії та Швеції на членство, якщо Туреччина відмовиться від своїх заперечень.

Саме розширення значно збільшило б військовий потенціал НАТО у східній частині альянсу.
У спільній пропозиції балтійських держав Литви, Латвії та Естонії, яку бачив "The Washington Post", сказано: "Неможливо виключити пряму військову агресію Росії проти союзників по НАТО. Росія може швидко згрупувати військові сили проти східного кордону НАТО і протистояти Альянсу короткою війною як довершеним фактом".

У документі пропонується якнайшвидше направити до кожної з країн, які перебувають під загрозою, військовий контингент чисельністю близько 20 000 військовослужбовців.

Інші країни обережніше ставляться до нових зобов’язань у Східній Європі, побоюючись великих розгортань, які були б дорогими і відволікали б війська з інших районів.

Лідери Східної Європи кажуть, що вибір приглушеної відповіді був би стратегічною помилкою на зразок реакції Заходу на вторгнення Росії в Грузію в 2008 році та анексію українського Криму в 2014 році. Східноєвропейські чиновники кажуть, що це був сигнал президенту Росії Володимиру Путіну, що йому може зійти з рук напад на своїх сусідів.

Генеральний секретар МЗС Естонії Йонатан Всевіов переконаний, що Володимир Путін "явно прорахувався" щодо України, тому "міг помилитися тут", переконавши себе, що вторгнення в країни Балтії не викличе серйозної реакції з боку решти Альянсу.

На його думку, Путін із меншою ймовірністю зробить помилку, якщо побачить військову силу, готову дати відсіч.

Східноєвропейські чиновники стурбовані тим, що підтримка подальшого розгортання на їхній території в Західній Європі зменшиться, коли закінчиться війна в Україні.

Країни Східної Європи наполягають, щоб НАТО офіційно відмовилося від Основоположного акту НАТО-Росія, угоди 1997 року, яка обмежувала постійне розміщення альянсу на схід від Німеччини в обмін на зобов’язання Росії підтримувати мир.

Більшість представників альянсу погоджуються, що пакт є недійсним не лише через вторгнення Росії в Україну, а й тому, що Кремль розмістив російські війська в Білорусі, недалеко від Вільнюса, столиці Литви.

Але деякі посадовці в Західній Європі та Сполучених Штатах вважають, що угода – корисний засіб для майбутньої координації між НАТО і Росією і зміцнення стабільності, а блок уже достатньо сильний, щоб стримувати Росію від нападу на НАТО.

Вони також стурбовані тим, що Альянс відвернеться від інших загроз, на яких він зосередив свою увагу останніми роками, включаючи тероризм та нелегальну міграцію через Середземне море, що є предметом більш гострого занепокоєння для країн, які знаходяться далеко від Росії, але близькі до Північної Африки – таких, як Іспанія та Італії.
"Ми не бачимо, що війна в Україні – це те, що має повернути увагу лише до захисту та стримування Росії", – сказав західноєвропейський чиновник.