Шанхайська газова бульбашка для Кремля. Пекін каже "ні" російському газу.
Вже скільки було розмов, обіцянок і прожектів у зв'язку з очікуваннями підписання під час візиту Володимира Путіна в Шанхай «епохального» контракту на поставку в Китай російського трубопровідного газу! Але ні. Поки не зрослося. Схоже, китайці не до кінця перейнялися гостро. зацікавленістю Москви в цьому документі саме зараз, не проявили політичну гнучкість, а, навпаки, показали свою виняткову меркантильність й прагматичність.
Незважаючи на всі зусилля сторін підігнати документ до візиту, багатогодинні переговори «Газпрому» з Китайською національною нафтогазовою компанією (CNPC), які тривали до останньої хвилини, в тому числі й у вівторок, по досягненню «істотного прогресу» з питання ціни, вона, ціна, так і не була поки що остаточно зафіксована.
Правда, при цьому з'явилися нові «механізми» подальшого зближення позицій. Путін вирішив сам взятися за справу, не покладаючись більше на своїх чиновників, і запропонував у ході переговорів у вівторок «обнулити» податок на видобуток корисних копалин для газових родовищ, які поставлятимуть газ за майбутнім контрактом у Китай. За словами глави «Роснефти» Ігоря Сєчіна, китайська сторона, в свою чергу, заявила про готовність скасувати імпортні мита на газ з Росії. Це, за його словами, може стати одним із способів знайти компроміс. Яким він буде?
За повідомленнями російських ЗМІ, підсумкова ціна складе близько $350-380 за тисячу кубометрів. Китайська газета Shanghai Daily у вівторок також пише, що очікувана вартість газу в російсько-китайській угоді складе $360 за тисячу кубічних метрів. Але лише за умови доступу CNPC до спільної розробки родовища. Можливо, саме ця умова і спонукала китайців передумати, хоча вже кілька років вони ні в яку не погоджувалися на ціну вище $300. Політика Пекіна полягає в скупці родовищ, а не сировини. Але до недавнього часу ця умова не влаштовувало Москву.
Теоретично, контракт могли б підписати і в середу, в другий і останній день візиту. Але 19 травня сама прес-служба адміністрації Кремля визнала, що під час поточного візиту Путіна договір підписано не буде, він «входить в пакет документів, які готуються до підпису».
Натомість, в присутності глав двох глав держав у вівторок сторони оформили домовленості по іншому газового проекту, цілих дві: ВАТ «Ямал СПГ» підписав зобов'язуючий контракт на постачання 3 млн тонн зрідженого природного газу протягом 20 років з тією ж CNPC (якій належить 20% акцій підприємства), а також меморандум на фінансування (протягом 15 років) будівництва самого виробництва СПГ. Слід зазначити, що днями представник французької Total, ще одного акціонера «Ямал СПГ», повідомив про те, що через кризу в Україні може виникнути проблема з фінансуванням будівництва заводу. Ця обставина зробила підписання документів в Шанхаї ще більш бажаним для Росії.
ВТБ і Bank of China підписали документи про взаємодію в розрахунках з використанням національних валют. Теж актуально в умовах, коли російські банки відчувають деякі незручності через санкції з боку західних колег і збираються вводити власну систему платежів, досвід стосовно якої, до слова, переймають в Китаї.
China Petroleum and Chemical Corporation (Sinopec) і СИБУР уклали угоду про створення СП з виробництва бутадієн-нітрильного каучуку потужністю 50 тис т на рік в Шанхайському хімічному парку. Частки Sinopec і СИБУРу в СП складуть 74,9% і 25,1% відповідно.
У Тульській області китайська Great Wall Motor Company Limited обіцяє побудувати завод з випуску позашляховиків. «Євроцемент груп» підписала 3 контракти на будівництво технологічних ліній в 3 російських областях.
Об'єднана авіабудівна корпорація (ОАК) і китайська компанія COMAC домовилися про розробку широкофюзеляжного дальньомагістрального літака, який, як погрожують, повинен буде стати конкурентом для Boeing і Airbus.
У сфері інфраструктурного будівництва - підписано меморандум про інвестиції в будівництво залізничного моста через прикордонну річку Амур.
А ось домовленості про будівництво розрекламованого ЗМІ Керченського мосту, по якому китайці повинні були «зайти до Криму», скріплені підписами були. Можливо, сторони ще не до кінця утрясли деталі проекту, а може, Пекін не став дратувати Захід, вирішив перечекати й подивитися, як розвиватиметься ситуація навколо анексованої території.
Як водиться під час державних візитів, за підсумками переговорів було оприлюднено спільну заяву лідерів двох країн. Знайшлося в ньому місце й для України. Сторони висловили «серйозну стурбованість у зв'язку з триваючою внутрішньополітичною кризою в Україні» і закликали до деескалації конфлікту в цій країні, «до прояву стриманості, пошуку мирних політичних шляхів вирішення наявних проблем». На думку підписантів, всі регіони і суспільно-політичні групи України повинні «вступити в широкий національний діалог, спільно розробити концепцію подальшого конституційного розвитку держави, що передбачає повне дотримання прав і свобод громадян».
Цікаво, що в цьому ж документі зафіксовано положення про те, що Китай і Росія мають намір «протистояти втручанню у внутрішні справи інших держав», як і «діяльності, яка спрямована на зміну конституційного ладу».
До Китаю немає жодних питань - він реально не втручається у справи України. Про Росію подібне сказати навряд чи можна. Якщо, звичайно, вимога змінити Конституцію сусідньої суверенної держави і змінити її державний устрій в Москві не розглядають лише як невинне дружнє побажання. Як і анексію Криму і Севастополя, Росія, схоже, не відносить до «втручання у внутрішні справи».
Красномовно звучить і фраза спільного російсько-китайського документа про те, що сторони стурбовані використанням інформаційно- комунікаційних технологій на шкоду державному суверенітету. Тут, правда, не називаються жодні країни, але аналогії самі приходять на розум.
... Це основні «матеріальні» документи, які підписані у вівторок у присутності Володимира Путіна і голови КНР Сі Цзіньпіна. Решта - протоколи про наміри між регіонами та структурами із серії «домовилися розвивати співробітництво», про них не згадують навіть російські ЗМІ. У середу в ході зустрічі з бізнесменами (а російського президента супроводжують топ-менеджери 46-ти найбільших компаній і кілька міністрів, в тому числі і по справах Криму) можуть бути укладені й міжкорпоративні угоди. Проте вже зараз зрозуміло, що за рамками візиту залишилася невизначена кількість важливих документів з обіцяного Кремлем «фантастичного пакету», який спробували заповнити якщо не якістю, то кількістю. Не залишає думка, що росіяни самі почасти «забалакали» можливі домовленості, так «розпіарили» їх напередодні візиту, що попросту розлютили обережних китайців.
Якщо у кого й залишився деякий осад «незавершеності» після першого дня перебування Путіна в Шанхаї, то завтра він повинен бути розвіяний таким барвистим видовищем як участь в офіційному відкритті китайсько-російських військово-морських маневрів «Морська взаємодія - 2014». Їх сторони вирішили приурочити до саміту Наради по взаєморозумінню і заходів довіри в Азії, що відкривається в Шанхаї. Насправді, яка може бути довіра без доброї дюжини крейсерів, підводних човнів й ракетних есмінців.
Ольга Танасійчук, Пекін. 20 травня 2014 року.
Незважаючи на всі зусилля сторін підігнати документ до візиту, багатогодинні переговори «Газпрому» з Китайською національною нафтогазовою компанією (CNPC), які тривали до останньої хвилини, в тому числі й у вівторок, по досягненню «істотного прогресу» з питання ціни, вона, ціна, так і не була поки що остаточно зафіксована.
Правда, при цьому з'явилися нові «механізми» подальшого зближення позицій. Путін вирішив сам взятися за справу, не покладаючись більше на своїх чиновників, і запропонував у ході переговорів у вівторок «обнулити» податок на видобуток корисних копалин для газових родовищ, які поставлятимуть газ за майбутнім контрактом у Китай. За словами глави «Роснефти» Ігоря Сєчіна, китайська сторона, в свою чергу, заявила про готовність скасувати імпортні мита на газ з Росії. Це, за його словами, може стати одним із способів знайти компроміс. Яким він буде?
За повідомленнями російських ЗМІ, підсумкова ціна складе близько $350-380 за тисячу кубометрів. Китайська газета Shanghai Daily у вівторок також пише, що очікувана вартість газу в російсько-китайській угоді складе $360 за тисячу кубічних метрів. Але лише за умови доступу CNPC до спільної розробки родовища. Можливо, саме ця умова і спонукала китайців передумати, хоча вже кілька років вони ні в яку не погоджувалися на ціну вище $300. Політика Пекіна полягає в скупці родовищ, а не сировини. Але до недавнього часу ця умова не влаштовувало Москву.
Теоретично, контракт могли б підписати і в середу, в другий і останній день візиту. Але 19 травня сама прес-служба адміністрації Кремля визнала, що під час поточного візиту Путіна договір підписано не буде, він «входить в пакет документів, які готуються до підпису».
Натомість, в присутності глав двох глав держав у вівторок сторони оформили домовленості по іншому газового проекту, цілих дві: ВАТ «Ямал СПГ» підписав зобов'язуючий контракт на постачання 3 млн тонн зрідженого природного газу протягом 20 років з тією ж CNPC (якій належить 20% акцій підприємства), а також меморандум на фінансування (протягом 15 років) будівництва самого виробництва СПГ. Слід зазначити, що днями представник французької Total, ще одного акціонера «Ямал СПГ», повідомив про те, що через кризу в Україні може виникнути проблема з фінансуванням будівництва заводу. Ця обставина зробила підписання документів в Шанхаї ще більш бажаним для Росії.
ВТБ і Bank of China підписали документи про взаємодію в розрахунках з використанням національних валют. Теж актуально в умовах, коли російські банки відчувають деякі незручності через санкції з боку західних колег і збираються вводити власну систему платежів, досвід стосовно якої, до слова, переймають в Китаї.
China Petroleum and Chemical Corporation (Sinopec) і СИБУР уклали угоду про створення СП з виробництва бутадієн-нітрильного каучуку потужністю 50 тис т на рік в Шанхайському хімічному парку. Частки Sinopec і СИБУРу в СП складуть 74,9% і 25,1% відповідно.
У Тульській області китайська Great Wall Motor Company Limited обіцяє побудувати завод з випуску позашляховиків. «Євроцемент груп» підписала 3 контракти на будівництво технологічних ліній в 3 російських областях.
Об'єднана авіабудівна корпорація (ОАК) і китайська компанія COMAC домовилися про розробку широкофюзеляжного дальньомагістрального літака, який, як погрожують, повинен буде стати конкурентом для Boeing і Airbus.
У сфері інфраструктурного будівництва - підписано меморандум про інвестиції в будівництво залізничного моста через прикордонну річку Амур.
А ось домовленості про будівництво розрекламованого ЗМІ Керченського мосту, по якому китайці повинні були «зайти до Криму», скріплені підписами були. Можливо, сторони ще не до кінця утрясли деталі проекту, а може, Пекін не став дратувати Захід, вирішив перечекати й подивитися, як розвиватиметься ситуація навколо анексованої території.
Як водиться під час державних візитів, за підсумками переговорів було оприлюднено спільну заяву лідерів двох країн. Знайшлося в ньому місце й для України. Сторони висловили «серйозну стурбованість у зв'язку з триваючою внутрішньополітичною кризою в Україні» і закликали до деескалації конфлікту в цій країні, «до прояву стриманості, пошуку мирних політичних шляхів вирішення наявних проблем». На думку підписантів, всі регіони і суспільно-політичні групи України повинні «вступити в широкий національний діалог, спільно розробити концепцію подальшого конституційного розвитку держави, що передбачає повне дотримання прав і свобод громадян».
Цікаво, що в цьому ж документі зафіксовано положення про те, що Китай і Росія мають намір «протистояти втручанню у внутрішні справи інших держав», як і «діяльності, яка спрямована на зміну конституційного ладу».
До Китаю немає жодних питань - він реально не втручається у справи України. Про Росію подібне сказати навряд чи можна. Якщо, звичайно, вимога змінити Конституцію сусідньої суверенної держави і змінити її державний устрій в Москві не розглядають лише як невинне дружнє побажання. Як і анексію Криму і Севастополя, Росія, схоже, не відносить до «втручання у внутрішні справи».
Красномовно звучить і фраза спільного російсько-китайського документа про те, що сторони стурбовані використанням інформаційно- комунікаційних технологій на шкоду державному суверенітету. Тут, правда, не називаються жодні країни, але аналогії самі приходять на розум.
... Це основні «матеріальні» документи, які підписані у вівторок у присутності Володимира Путіна і голови КНР Сі Цзіньпіна. Решта - протоколи про наміри між регіонами та структурами із серії «домовилися розвивати співробітництво», про них не згадують навіть російські ЗМІ. У середу в ході зустрічі з бізнесменами (а російського президента супроводжують топ-менеджери 46-ти найбільших компаній і кілька міністрів, в тому числі і по справах Криму) можуть бути укладені й міжкорпоративні угоди. Проте вже зараз зрозуміло, що за рамками візиту залишилася невизначена кількість важливих документів з обіцяного Кремлем «фантастичного пакету», який спробували заповнити якщо не якістю, то кількістю. Не залишає думка, що росіяни самі почасти «забалакали» можливі домовленості, так «розпіарили» їх напередодні візиту, що попросту розлютили обережних китайців.
Якщо у кого й залишився деякий осад «незавершеності» після першого дня перебування Путіна в Шанхаї, то завтра він повинен бути розвіяний таким барвистим видовищем як участь в офіційному відкритті китайсько-російських військово-морських маневрів «Морська взаємодія - 2014». Їх сторони вирішили приурочити до саміту Наради по взаєморозумінню і заходів довіри в Азії, що відкривається в Шанхаї. Насправді, яка може бути довіра без доброї дюжини крейсерів, підводних човнів й ракетних есмінців.
Ольга Танасійчук, Пекін. 20 травня 2014 року.
Теґі:
