Днями Рада міністрів Енергетичного співтовариства схвалила приєднання України до цієї організації.
Проте остаточне приєднання відбудеться лише після того, як Україна подолає розбіжності, що залишаються між нашим законодавством і законодавством Європейського Союзу про газовий ринок, а також проведе необхідні процедури з ратифікації приєднання. Що дасть Україні приєднання до Енергетичної співдружності, які зобов’язання з’являться в нас? Про це ми запитали в експертів.

Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу:
УКРАЇНА ПІДНІМЕ ЦІНУ НА ГАЗ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ
Хоча Україна не виконала багато зобов’язань, Енергетична співдружність дала нам усе-таки шанс долучитися до європейського енергетичного ринку.
Якщо бути об’єктивним, то Україна готувалася досить мляво, з багатьох напрямків реформ взагалі немає. Це розчаровує наших європейських партнерів, проте в них вистачило мужності й мудрості прийняти нас туди.
Для України це надзвичайно добрий стимулятор для подальших кроків. Відтепер ми змушені переходити на нові правові норми, європейські технічні стандарти. У нас буде більше можливостей для контактів.
У нас дуже слабка зовнішня політика в цілому, а енергетична – тим більше. Усі питання з енергетики ведуться лише навколо того, чи маємо чим заплатити за газ, замість того, щоб розвивати галузь загалом.
Я час від часу буваю на різних самітах, конференціях з енергетичних питань. Там лунають різні закиди в наш бік, особливо з боку Газпрому, а Україну навіть нікому захистити, підтримати рівень нашого хоч якогось іміджу.
Участь в Енергетичній співдружності для нас – це свого роду енергетичний СОТ.
Щодо Росії – це теж буде хороший для нас протектор: проводячи реформи, ми казатимемо, що змушені переходити на нові стандарти і ми робимо це не в піку Росії, а відповідно до вимог ЕС.
З нашим вступом в Енергетичну співдружність питання приватизації нашої ГТС з боку Росії не закривається, проте якщо воно колись і постане, то умовах прозорих, більш вигідних для держави, а не для групки олігархів Росії чи України.
Тепер Україна буде змушена підняти ціну на газ для населення – відповідно до ринку як повідомлялося з 1 квітня ціна зросте на 25 відсотків, а потім щоквартально ще на 25 (від попередньої ціни). Але населенню про це ніхто не каже, людей не готують до цього. Іншого шляху, як піднімати ціни, у нас немає, бо борги Нафтогазу й зовнішні борги України загалом такі великі, що без цього нам не обійтися.
Низькими цінами ми також не стимулюємо енергозбереження, використання інших видів енергії, бо вони дорожчі, ніж цей поки що дешевий газ. Цим самим ми гальмуємо економічний розвиток в Україні.

Володимир Саприкін, директор енергетичних програм центру ім. Разумкова:
ДО НАС ПРИЙДУТЬ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
Вступ України в Енергетичну співдружність – це для нас зобов’язання, імплементація законодавства ЄС. Серед плюсів, які отримає Україна, до нас прийдуть іноземні інвестиції.
Однак для цього потрібно працювати, насамперед на законодавчому полі, і задекларувати положення третього енергетичного пакета, який нещодавно був прийнятий Євросоюзом.
Питання приватизації української ГТС жодним чином для Росії не закривається, оскільки воно не внормовується європейським законодавством. Це питання тільки України.

Олександр Гудима, радник прем`єр-міністра, член Комітету ВР з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
РОСІЯ НЕ ПРИЄДНУЄТЬСЯ ДО ЖОДНИХ ВАЖЛИВИХ ДЛЯ ЄВРОПИ СОЮЗІВ
Те, що Україна підписала європейську Енергетичну хартію, а парламент її ратифікував, є значно важливішим, ніж вступ у Енергетичну співдружність.
Тут же більше йдеться про співпрацю в електроенергетиці. Тому членами цієї спільноти є не всі європейські країни. Це утворення не входить до компетенції Єврокомісії чи єврокомісара з питань енергетики...
Проте, гадаю, цей вступ відкриє нам непогані перспективи… Декілька днів тому відбувся аукціон з продажу експертної електричної потужності, і з моєї точки зору, наше наближення до Енергетичної співдружності є реакцією на цей аукціон, яким Україна поглибила об’єднання своєї енергосистеми з енергосистемами Євросоюзу. У Євросоюзі є об’єднана енергосистема, до якої входить більшість європейських держав (ця енергоспільнота є поки що невеличким об’єднанням, яке хоче мати більше спільних проектів з електроенергетики).
В Енергетичній хартії немає Росії, але її немає майже ніде, бо вона не хоче лібералізувати ринок ані газу, ані електроенергії. Вона взагалі не приєднується до жодних важливих для Європи союзів.
Водночас цей вступ є свідченням того, що ми ще один крок стали ближчими до ЄС, а не до “стандартів есенге”. Наша енергосистема працює поки що паралельно з енергосистемами РФ, і тільки невеличкий енергетичний острів – Бурштинський – паралельно працює з енергосистемами ЄС. Тобто вступ України в енергетичну спільноту – черговий крок, який дає нам змогу долучитися до енергетичних стандартів ЄС, але не в широкому розумінні енергетики, бо ця спільнота не веде масштабних проектів з нафти та газу.

Опитала Ксеня Лесів
Джерело: УНІАН