Судовий процес - це трохи спектакль. У наших умовах - швидше драма. Як старий хронікер політичних процесів можу порівнювати публіку останніх років, підсудних, атмосферу, настрій, рівень довіри до правосуддя, що складається.
І знаєте, можна скільки завгодно козиряти юридичною освітою і термінами, цитувати КПК, можна навіть отримати потрібний результат, забезпечити, скажімо так, вирок, відзвітувати, але залишитися повним негідником для громадської думки і повним лузером для професійного середовища.

У четвер до самого вечора в Апеляційному суді Києва слухалася апеляційна скарга звинувачення у справі про вбивство Бузини, що вимагала скасувати грошову заставу і знову узяти підозрюваного Дениса Поліщука під варту. Нагадаємо, що скандальний журналіст був убитий 16 квітня на подвір`ї свого будинку. А 18 червня міністр внутрішніх справ відрапортував про розкриття злочину, і під варту узяли двох осіб, громадських активістів, учасників Революції Гідності і бойових дій в АТО. Після першого судового засідання 23 червня одного з підозрюваних - Дениса Поліщука відпустили під заставу в п'ять мільйонів гривень. Цього разу в Апеляційному суді слухалася скарга звинувачення, що вимагає узяти Дениса назад під варту.

Про те, що Денис Поліщук справно ходить до слідчого, я дізналася не сьогодні. Про усі походи і переміщення підозрюваного мені і усім журналістам, що цікавляться, на пошту повідомляє прес-служба Української Національної Асамблеї, членом якої є Денис. До речі, Денис Поліщук лейтенант, учасник АТО, свого часу балотувався в народні депутати від цієї партії. Не знаю, як з партією, але співтовариство у них явно згуртоване. Під Апеляційним судом знову стояв пікет, і були розвішені кольорові фото підозрюваних. Праворуч від головного входу у будівлю суду стояли чоловік тридцять добре озброєної охорони, якийсь із спецпідрозділів МВС.

Чекаючи, поки відкриють зал, розговорилася з Арсенієм (товаришем по службі Дениса, який залишив усі свої координати). "Ми ж служили разом, він куди не потрапляв, завжди просився на бойові завдання. Восени збирався знову мобілізуватися, він не міг нікого убити, прогнозований, спокійний, зрілий хлопець, просто влада зачищає самих непідкупних", - ділиться зі мною Арсеній і говорить, що на кожне засідання приїжджатимуть товариші по службі Дениса.

У залі засідань було повнісінько народу, зайшла скорботна літня жінка - мама Бузини, Валентина. Просить дозволу бути присутньою і сідає прямо навпроти Дениса.

Починається засідання. Адвокати Олександр Дульський і Сергій Войченко заявляють ряд клопотань і просять надати їм матеріали справи.

- Сторона обвинувачення не шукає об'єктивності. Не надаючи нам матеріалів справи, нашого довірителя ставлять у заздалегідь програшне становище. Суду ж надають документи, щоб змусити високий суд танцювати під дудку звинувачення. Міністр робить піар-заяви, намагаючись зробити ім'я за рахунок мого довірителя, - раз у раз в мові адвокатів лунають посилання на Кримінально-процесуальний кодекс, на Європейську конвенцію.

Наступне клопотання: прохання про залучення до матеріалів справи характеристик з армії і інституту Дениса Поліщука. В інституті Денис - староста групи, товариський і доброзичливий, любо-дорого послухати, відмінник бойовий і стройовий, ніколи не давав ознак корупційних дій, має авторитет, усі характеристики скріплені печатками воєнкомів, іншого начальства. Це клопотання задовольняють, характеристики залучають.

Один із адвокатів цитує Указ Президента Про рішення РНБО від 6 травня 2015 року "Про заходи для посилення боротьби із злочинністю в Україні", яким перша особа зобов'язує якнайшвидше розслідувати справу про вбивство Бузини і Калашникова. Адвокат просить залучити указ до матеріалів справи і каже, що на виконання його міністр внутрішніх справ робить невиправдані звинувачення. Судді дратуються і відмовляють.

Адвокати знову говорять про порушення прав підзахисного, говорять, що захист обмежений і користується матеріалами публікацій на сайті одного із співробітників МВС Артема Шевченка і просять матеріали. Суддя передає їм на час засідання папку з матеріалами.

До цього судового засідання поведінка обвинувачення і захисту нагадувала двох ковбоїв, кожен з яких тримає руку на рукоятці маузера, не наважуючись вистрілити першим. Обидві сторони напружено мовчали. Хоча якщо точніше: звинувачення видало порцію перших свідчень, багато з яких не зістиковувалися. Захист відбивався. А його наступ послідував тільки сьогодні.

Адвокат Олександр Дульський оголосив, що вони знайшли трьох свідків, які повністю доводять невинуватість їх довірителів. Він почав читати отримані ними свідчення. Виявляється, машину форд-фокус (з якої, за версією звинувачення, розстріляли Бузину) і її водіїв бачили за якийсь час до вбивства ще декілька осіб. За вісімсот метрів від будинку покійного є магазин, быля якого стояла ця машина, і куди заходили двоє чоловіків з форд-фокуса. Продавщиця МАФу Анжела Кукла і його хазяйка Ольга Коцько упізнали машину легко: таку ж модель купували нещодавно їхні знайомі. потім вони сіли і поїхали убік Берестейської (фактично, у бік будинку Бузини).

У залі стояла мертва тиша. Адвокати попросили запросити згаданих свідків. Їм було відмовлено.

Поки один адвокат зачитував свідчення, другий вивчав справу, яку дав йому суддя. Він попросив слово і став коментувати протоколи.

- Подивіться, продавець машини форд-фокус Равшан, який не має реєстрації, продає машину. При цьому не вказує, що купували її точно наші підзахисні. Ніде не сказано, чи мав він право власності на цю машину. При цьому протокол допиту - чистою літературною мовою, а в підписі і словах "написано вірно" - повно помилок.

- Йдемо далі, - продовжує адвокат, - вони брали генетичну експертизу матері Дениса, залізли в її квартиру за її відсутності, узяли труси і помаду. І нібито ДНК могло збігтися з ДНК на одязі, знайденому і присипаному листям десь недалеко від місця, де знайдена машина. Причому ДНК-матеріал брали на зовнішній стороні штанів. Як він міг там опинитися. Вже знайшли б на внутрішній. Далі. Одна ваша експертиза показує, що стріляв високий, а ви стверджуєте, що, нібито, гази були знайдені на куртці Дениса. Він же не стріляв, за вашою версією: стріляв той, що вищий. Їх власна експертиза показала, що на ручці машини немає ДНК-матеріалів Дениса.

Суддя перервав аналіз протоколів. Дали слово Денису.

- Я не винен. Повірте, - звернувся він до матері Олеся Бузини, - У мене не було нічого до вашого сина.

- Ви читали його книги? Хоч одну? - різко перервала його матір покійного.

- Вибачте, ні, - винувато сказав Денис.

Вона була явно обеззброєна.

Суд пішов у дорадчу кімнату. Мати Олеся Бузини стала розповідати про те, який її син був патріот, що він нікуди не поїхав з України, що книжку про Шевченка він писав, просто аналізуючи його щоденники. Мені дуже хотілося пробитися до неї і запитати чи хоче вона будь-чиєї крові, піднесеної в якості винного,чи їй дійсно важливо, щоб сіли справжні вбивці? Не вдалося, вона була в щільному кільці охорони. Вона ще важко зітхала, говорила, що здогадується, звідки гроші на заставу.

Нарешті, судді вийшли і стали зачитувати рішення.

Відмову від застави і узяття під варту присутні зустріли криками: "Ганьба", "Судді гірші вбивць", "Недопалки системи".

Коментаря від сторони обвинувачення журналістам отримати не вдалося. Впродовж усього засідання прохід до представника обвинувачення був заблокований охороною, а після оголошення рішення суду він поспішив піти.

До кабінету почали підтягуватися охоронці з палицями.

- Слухайте, - скомандував хлопець з "Правого сектору", - усім спокійно. Інакше вони створять колотнечу і зроблять засідання закритими. Завтра йдемо на марш правих сил.

Потім він звернувся до охоронців:

- Краще звільніться. Йдіть у добровольчі батальйони, але не допомагайте цій худобі. Ви думаєте, що ви застраховані від беззаконня? Можливо. Але у вас є діти, хлопчаки. Ці люди не будують нової системи.

Денис Поліщук коротко висловився перед камерами:

- Я воював, за те, щоб усі ми жили в мирній і новій країні. Але не за таких суддів. І не за таких прокурорів.

Я подумала про те, наскільки трагічний це момент нашої історії. Ніколи б не хотіла, щоб влада і патріоти країни так би відмежовувалися один від одного.

Адвокати, недовго порадившись, попросили журналістів залишитися.

- Ми просто шоковані тим, що відбувається. Ми усвідомлюємо міру відповідальності і готові вам надати тих свідків, яких не захотіли бачити судді, - оголосив Сергій Войченко, - крім того, раз їх імена пролунали в залі суду, їх шукатимуть. Тому публічність - їх своєрідна страховка.

Ми вийшли на вулицю.

Тут як і раніше стояв силовий підрозділ. Через десять хвилин люди у формі "Правого сектору" привели двох дівчат. Це були продавець Анжела Кукла і підприємець, хазяйка вже демонтованого МАФу - Ольга Коцько.

На шиї Ольги, хазяйки МАФу на Дегтярівській 31 - кулончик-тризуб, вона говорить українською мовою.

- Розкажіть про день вбивства, - просять журналісти.

- Машина форд-фокус стояла недалеко від магазину. Я її бачила синій форд з іноземними номерами. Люди, які сиділи в машині, заходили в магазин, поскандалили з Анжелою. Я звернула на них увагу, вони спілкувалися на фені, блатними словами, дуже специфічно поводилися. І коли я побачила, що звинувачують двох цих хлопців, то обурилася.

Наступною розповідає Анжела:

- Ці люди прийшли десь о 12.30 (вбивство сталося приблизно за годину - авт.) Я в цьому магазині працюю три роки, звертаю увагу на тих, хто під'їжджає. На машину я звернула увагу, оскільки чекала поставки. Вони зайшли, один із залисинами, вагою кілограм сто, розраховувалися з пачки п`ятисотгривневих купюр, злилися, що у мене не було здачі. Потім, пізніше, коли я розповіла про це дільничному, він зв'язався з міліцією, і вона до мене приїхала. Міліція приїжджала тричі, склали фоторобот. А потім дали мені пачку фотографій, я побачила одного із тих, хто приходив, підписала, що це він. У цій пачці Дениса і Андрія не було. І коли я побачила по телевізору, що їх заарештували, то відразу зателефонувала Ользі Миколаївні і сказала: це ж зовсім не вони. Не вони були в цій машині.

- Ви не боїтеся? - запитуємо ми у дівчат.

- Ні, правда ж за нами, - відповіла Ольга за обох і обійняла Анжелу.

Ці дівчата, ясно, стали головними героїнями дня. І насправді їм було страшнувато.

Журналісти почали розходитися. Адвокати, анонсуючи наступне засідання, сказали, що на ньому буде багато гостей із зони АТО і буде багато цікавих даних.

Лана Самохвалова, Київ, Укрінформ
Фото: Тарасов Володимир