«На Леніна часто находив стан, який нагадував марення божевільного», – писав Олександр Богданов, що жив із Леніним на італійському острові Капрі. А як ще сприймати ідеї на кшталт: «Коли ми переможемо в світовому масштабі, ми, думається мені, зробимо із золота громадські вбиральні на вулицях найбільших міст світу»?.
«Ленін думає про владу 24 години на добу», – стверджували меншовики і колишні товариші Ульянова Федір Дан і Павло Аксельрод.

У жовтні 1914-го він закликав до громадянської війни: «Гасло миру – неправильне на даний момент. Це – обивательське, попівське гасло. Пролетарське гасло повинно бути «Громадянська війна».
Це гасло Ульянов реалізував на практиці. Його наслідками стали близько 13 мільйонів загиблих, два мільйони емігрантів, розграбована й зруйнована країна. Серед тих, що виїхали за кордон, було багато представників інтелігенції – прошарку, який так ненавидів Ленін: «Від інтелігентської сволоти очистимо Росію надовго». Або: «Інтелектуальні сили робітників і селян ростуть і міцніють у боротьбі за скинення буржуазії та її пособників, інтелігентиків, лакеїв капіталу, що вважають себе мозком нації. А насправді це не мозок, а лайно». А потім констатував: «А факт залишається: інтелігенція пішла геть (туди цій бл…ді й дорога!)». Це він про Бердяєва, Буніна, Ільїна, Мельгунова та багатьох інших.
Втім, емігрантам ще відносно пощастило. Бо для жертв жахливого «червоного» терору, запровадженого восени 1918-го, ніякого порятунку не існувало. Не дарма ж Сталін часто посилався на Леніна в часи великого терору. І справді:
«Терор і ЧК – речі абсолютно необхідні!»
«Принципово ми ніколи не відмовлялися й не відмовляємося від терору».
Спираючись на засади ленінської ідеології, керівник ЧК Мартін Лаціс писав: «Ми не ведемо війни проти окремих осіб. Ми винищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалів і доказів того, що обвинувачений діяв ділом або словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому поставити, – до якого класу він належить, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання й повинні визначити долю обвинувачуваного».
Думку розвинув улюбленець Леніна Микола Бухарін: «Потрібно здійснити корінну ломку – до самих глибин. Упродовж 50 років знищити всі непролетарські елементи. Якщо ж робітничий клас не буде відповідати загальноприйнятним пролетарським завданням – розстріляти й робітників».

Ленін Дзержинському в травні 1919-го: «Попів слід заарештовувати як контрреволюціонерів і саботажників, розстрілювати нещадно і повсюдно, і якомога більше». За деякими оцінками, за ініціативою Леніна лише упродовж двох років розстріляно 14 тисяч релігійних діячів та 100 тисяч вірян.
А перший концтабір Ленін влаштував на Соловках, на території колишнього монастиря.
«Свобода слова? – Ми самогубством закінчувати наміру не маємо».
Бунти невдоволених караються зі звіриною жорстокістю. Реакція Леніна на народне повстання в п’яти волостях біля Пензи (1918 рік): «1) Повісити (неодмінно повісити, щоб народ бачив) не менш 100 явних куркулів, багатіїв, кровопивців… 4) Призначити заручників – згідно вчорашньої телеграми. Зробити так, щоб на сотні верст навкруги народ бачив, тріпотів, знав, кричав: душать і задушать кровопивців куркулів».
Та що там повстання, ось у лютому 1919-го снігопади замели залізниці: «…негайно заарештувати кількох членів виконкомів і комнезамів у тих місцевостях, де розчищення снігу проводиться не цілком задовільно. У тих же місцевостях взяти заручників із селян з тим, що якщо розчищення снігу не буде проведено, вони будуть розстріляні».
А це лист Йосипу Сталіну: «Пригрозіть розстрілом тому нечупарі, який, завідуючи зв’язком, не вміє дати Вам гарного підсилювача і домогтися повної справності телефонного зв’язку зі мною…».
Крім заручників, до душі Леніну була ідея загороджувальних загонів: «…чи не можна мобілізувати ще тисяч 20 пітерських робочих плюс тисяч 10 буржуїв, поставити позаду їх кулемети, розстріляти кілька сот і досягти справжнього напору на Юденича…».
Не дарма ж потім Гітлер говорив, що він вчився в Леніна та інших марксистів. І Сталін вчився в Леніна, ще й активно реалізовував всі ленінські плани в життя. Тож саме Ленін є батьком головних диктаторів ХХ століття.
«Нам до зарізу потрібна нафта, обдумайте маніфест населенню, що ми поріжем усіх, якщо спалять або зіпсують нафту і нафтові промисли…».
«Якщо не будуть прийняті героїчні заходи, я особисто буду проводити в Раді Оборони і в Цека не тільки арешти всіх відповідальних осіб, а й розстріли…».

Однак такі дії не залишили байдужими навіть небеса. Помирав більшовицький вождь дуже важко. В 1922-1923 роках Ульянов не міг ходити, перестав розмовляти, практично втратив зір і на фото виглядав відвертим ідіотом. «Він робить спроби щось сказати, але лунають неголосні, нечленороздільні звуки…», «Володимир Ілліч погано розуміє, що його просять зробити…» – записували в щоденнику лікарі.
В останні півроку хвороба нібито дещо відступила, однак він панічно боявся, що його отруять. Три останні дні його нудило, перед смертю тіло трусило в сильних конвульсіях, а температура зашкалювала за 42 градуси. Помер Ульянов чи то від сифілісу й прогресуючого паралічу, чи то отруєний вірними соратниками, тепер уже не розібратися. До речі, ймовірний його отруйник і «вірний учень» Сталін теж помер, як собака.

А завершимо цей огляд чеснот червоного диктатора цитатою з відкритого листа до Леніна ще одного його колишнього товариша, меншовика Віктора Чернова: «…Ви – людина аморальна до останніх глибин своєї істоти. Ви собі «по совісті» дозволили переступати через усі перешкоди, котрі знає людська совість. Кажуть, у своєму приватному житті ви любите дітей, кошенят, кроликів, усе живе. Але ви одним розчерком пера проллєте скільки завгодно крові з черствістю й дерев’яністю, котрій позаздрив би будь-який виродок із кримінального світу».

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ: Ви звернули увагу, як оцінювали та проклинали Леніна та його політику «великороси»! Проте, його злочини проти України на кілька порядків страшніші, брутальніші…


Сергій ГОРОБЕЦЬ, Сергій БУТКО, Український інститут національної пам’яті