В червні минулого року суд заборонив проросійську політичну партію «НАШ КРАЙ», в якій колишні регіонали ховались з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення росії масово перейшли на бік ворога та сприяли окупації України.

Зокрема, звинувачення у державній зраді отримали керівники цієї партії Андрій Деркач, який вже став російським сенатором від Астраханської області, Володимир Сальдо, який з рук путіна приймав «акт входження Херсонської області до складу рф», а також ще більш як 50 партійців, які допомагали путіну проводити «референдуми» на окупованих територіях та стали гауляйтерами рашистських адміністрацій.

Керувати залишками партії, які уникли кримінального переслідування, залишились Антон Кіссе, який у 2013 році на замовлення московії писав листи Польському Сейму з проханням визнати волинську трагедію «геноцидом польського народу», вчиненим «українськими націоналістами», а також корупціонер Мазурчак, який в червні 2022 року був затриманий на хабарі.

Проте кримінальне переслідування не перешкодило останньому оскаржити рішення про заборону партії у Верховному Суді. І тут почались цікавинки від російських консерв. Апеляція вже рік розглядається суддями Верховного Суду, які протягом цього часу всіляко затягують прийняття рішення.

З чим це пов’язано стане зрозумілим, якщо з’ясувати, що відповідають за це судді Мацедонська і Уханенко.

Так, суддя Сергій Уханенко, який явно хоче повернути Україну в лоно «матушкі-росії», в 2019 році «пропихнув» рішення про допуск до участі у виборах до Верховної Ради України зашквареного політикана-регіонала Рената Кузьміна, ручного генпрокурора сім’ї Януковичів. Кузьмін не мав права брати участь у виборах 2019 року, оскільки до того переховувався від правосуддя в кацапії та не проживав в Україні протягом останніх 5 років перед виборами.

Також відомо, що у 2015 році Уханенко покалічив пенсіонера, збивши його своїм авто на пішохідному переході. Але чомусь поліцією кримінальну справу проти судді не розпочато і будь-якої відповідальності він не поніс. Більш того, Уханенко сам подав в суд на потерпілого, якого зробили винним у вчиненні ДТП.

Щодо Вікторії Мацедонської, то вона бажає повернення росіян в українську політику з іншої причини. Тривалий час Вінницький приладобудівний завод, який перебуває у власності її родини, відправляв до росії та її сателітів продукцію оборонного призначення. Перешкодою для цього не стала навіть повномасштабна агресія проти України. Проте ця діяльність була викрита правоохоронними органами і замість баришів співпраця з агресором загрожує серйозними неприємностями, врятувати від яких може лише політична «криша» з російським душком.

Отож яке рішення цих суддів по партії колаборантів «Наш Край» варто очікувати 22 травня під час наступного судового засідання - не важко здогадатись. Які наслідки для безпеки країни у військовий час це несе – теж. Чи треба мовчати – відповідь очевидна.