ваша підтримка важлива для незалежного видання стань патроном
Схоже що в усьому світі політики відклали в бік усі справи і спостерігають за тим чим завершаться доленосні вибори у США. Все що вони роблять у публічній сфері - імітація діяльності, справжні стратегічні рішення викладено на потім. Це стосується не меншою, а може навіть більшою мірою і української влади. Дожити до американських виборів, а там побачимо. Така стратегія... Хоча, за окремими висловлюваннями президента Зеленського, особливо після його з Єрмаком зустрічі з Трампом, скидається на те, що в Офісі президента України чекають на перемогу саме Трампа, а не Харріс. Але це моє суб'єктивне враження. Ну, то поділюся з вами ще одним своїм суб'єктивним враженням, очікуванням результату самих виборів в Америці. Вже давно не секрет, що Дональд Трамп і його штаб готуються не визнавати результат, якщо він буде для них негативним. Штаб Харріс також каже, що готується до такого сценарію, коли Трамп не визнаватиме поразки. Сподіваюся, що вони справді готові, адже нинішній президент Байден говорив про це ще у серпні, задовго до голосування. І це не дивно, адже виборча стратегія Трампа побудована насамперед на мобілізації свого електорального ядра. Його хамські висловлювання на адресу опонентки не передбачають завоювання нових симпатиків, схилення на свій бік тих виборців, які ще не визначилися. Мета таких прийомів - підбадьорити своїх прихильників, для яких хамство є ОК і спровокувати образою своїх опонентів на неадекватну реакцію. І це майже вдалося коли Байден вимовив слова про "сміттєвість" прихильників Трампа. Але Байден не Харріс... Стратегія Харріс спрямована на об'єднання, а не роз'єднання Америки, тож вона не може собі дозволити різких рухів чи висловлювань. На завершальній стадії кампанії вона апелювала до поміркованих республіканців, говорила що буде президентом усіх громадян США. Стратегія Трампа інша, він розраховує на голоси тих, хто до його появи узагалі ніколи не голосував, аполітичних американців, які звернули увагу на політику саме через екстравагантність Трампа. Але парадокс кампанії Трампа полягає у тому що він, з одного боку, говорить що вже перемагає Харріс, а з іншого, одночасно готує громадську думку до невизнання своєї поразки. На підсвідомість виборців така суперечність впливатиме негативно. Як невпевненість в собі, і головне, у здатності американської демократі підрахувати результати. Чесно кажучи, у такій стратегії Трампа прослідковується російська школа політтехнологів, хоча Манафорта в штабі вже начебто немає. Але може ми чогось не знаємо... Отже, обидві команди готуються до невизнання Трампом своєї поразки. Програмують себе на цей сценарій. І цим самим його наближаєють. Тож мій прогноз базується не на рейтингах кандидатів і не на аналізі ситуації у штатах які коливаються. Там це буде електоральна лотерея. Він базується на суспільних очікуваннях. Підрахунок голосів виграє Харріс. Трамп зі штабом будуть його оскаржувати. Але як саме, у який спосіб, і головне, чим це завершиться, ніхто не знає. Спостерігаємо уважно за цим шоу.