Світле Христове Воскресіння, Великдень – головна подія року для православних християн і найбільше православне свято. Слово Пасха прийшло до нас із грецької мови і означає «настання», «позбавлення». У цей день ми торжествуємо позбавлення через Христа Спасителя всього людства від рабства дияволу, і дарування нам життя і вічного блаженства. Як хресною Христовою смертю здійснено наше спокутування, так Його Воскресінням дароване нам вічне життя.
Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. Про Великдень оповідає відомий епізод Євангелія, коли Марія Магдалина на третій день після смерті Спасителя разом з двома іншими жінками прийшла до труни Ісуса Христа, щоб помазати Його тіло ароматним маслом, і побачила, що камінь від печери, де покоївся Ісус, відвалений. Увійшовши до печери, жінки побачили там хлопця в білому одязі, який сповістив їм, що Ісус воскрес. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці, і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього.
Історія Великодня своїм корінням йде в глибоку старовину. Приблизно 5000 років тому іудейські племена відзначали його навесні як свято отелення худоби, потім Великдень пов’язували з початком жнив, пізніше – з відходом євреїв з Єгипту. Християни ж вклали цей день інший сенс і відзначають його у зв’язку з воскресінням Христа.
На першому Вселенському соборі Християнських церков в Нікеї (325 р.) було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше єврейського.
Прийшовши на Русь з Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним. Особливо виділяють останні дні Страсного тижня: Великий Четвер – як день духовного очищення, прийняття таїнства, Страсна П’ятниця – як ще одне нагадування про страждання Ісуса Христа, Велика Субота – день печалі, і нарешті, Світле Воскресіння Христове.
У православних слов’ян існувало безліч звичаїв і ритуалів, приурочених до днів Великого тижня. Так, Великий Четвер традиційно називають чистим, причому не тільки тому, що в цей день кожна православна людина прагне очиститися духовно, причаститися, прийняти таїнство, встановлене Христом. У Чистий четвер був широко поширений народний звичай очищення водою – купання в ополонці, річці, озері або обливання в лазні до сходу сонця. В цей день прибирали в хаті, все мили й чистили.
Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, пекли паски, фарбували і розписували яйця. Фарбувати яйця прийнято різними фарбами, але серед різнобарвних яєць центральне місце належить яскравим червоним крашанкам. Чому? Церква зберегла такий переказ. Після воскресіння Ісуса Христа Його учні і послідовники розійшлися по різних країнах, всюди сповіщаючи радісну звістку про те, що більше не треба боятися смерті. Її переміг Христос, Спаситель світу. Він воскрес Сам і воскресить кожного, хто повірить Йому і буде любити людей так само, як любив Він.
Марія Магдалина осмілилася прийти з цією звісткою до самого римського імператора Тиберія. Оскільки до імператора не прийнято було приходити без подарунків, а Марія нічого не мала, вона прийшла з простим курячим яйцем. Звичайно, вибрала вона яйце навмисно. Яйце завжди було символом життя: у його міцній шкаралупі знаходиться приховане від очей життя, яке свого часу вирветься з вапняного полону у вигляді маленького жовтого курчати.
Але коли Марія стала говорити Тиберію про те, що Ісус Христос також вирвався зі смертельних оков і воскрес, імператор тільки розсміявся: «Це так само неможливо, як твоєму білому яйцю перетворитися на червоне». І не встиг Тиберій закінчити фразу, як яйце в руках Марії Магдалині стало зовсім червоним.
Відтоді, на згадку про цю подію, що символізує віру у Господа, який воскрес, ми і розфарбовуємо яйця.
Великодній стіл відрізнявся святковою пишністю, був смачним, рясним і дуже красивим. У заможних господарів подавали 48 різних страв по числу днів минулого посту. Паски прикрашали саморобними квітами. Виготовлення квітів для свята, як і розписування яєць, колись було захоплюючим заняттям. Діти і дорослі вирізали квіти з яскравого кольорового паперу, ними ж прикрашали стіл, ікони, будинок. У будинках запалювали всі свічки, лампади, люстри і світильники.
Серед великодніх розваг основне місце займали ігри з фарбованими яйцями, і перш за все – катання яєць по землі або зі спеціальних літаків, а також битки – биття фарбованими яйцями. Протягом всього великоднього тижня будь-яка людина могла піднятися на дзвіницю і дзвонити в дзвони; цьому дзвону нерідко приписувався магічний сенс.
Весь Світлий тиждень тривало свято, стіл залишався накритим, запрошували до столу, пригощали, особливо тих, хто не міг або не мав такої можливості, шанували жебраків, убогих, хворих.
Існує оповідь, що на Великдень Христос із апостолами у вигляді простих людей ходить по землі, для того щоб випробувати людське милосердя та щедрість. Тому і готується таке розмаїття страв, щоб мати можливість пригостити всякого хто прийде в дім.

Тетяна Миколайко
Джерело: "Чернігів стародавній"