Трирічна дівчинка Ліза потребує допомоги на лікування
До редакції інтернет-видання «Європейська Україна» звернулась Наталя Осипенко, мати трирічної дівчинки Євтух Лізи, котрій лікарі поставили діагноз: синдром дитячого церебрального паралічу, подвійна геміплегія важкого ступеня з відсутністю самообслуговування.
На сьогоднішній день Лізі необхідно якісне лікування, котре дитині можуть надати лікарі з Китаю. Вартість лікування – 12 000 доларів. Однак для матері Лізи це непід’ємна сума, тому вона була вимушена звернутись за допомогою до жителів нашого міста.
«Ліза – моя перша і єдина дитина. Вагітність в мене проходила добре, але коли прийшов час народжувати, з’явились проблеми. Я народжувала в Чернігівській районній лікарні, майже дві доби в мене продовжувались перейми, але ніхто з лікарів протягом цього часу не вживав ніяких активних заходів, не дивлячись на те, що вже прийшов час народжувати.
Під час пологів дитину з мене вичавлювали. Коли дитина народилась, вона була синюватого кольору, не дихала, була обвита пуповиною, мала здавлену голівку та зламану ключицю. Але її повернули до життя і поклали до палати інтенсивної терапії для новонароджених.
Наступного дня, після пологів, у дитини після перенесеної задухи розпочались судоми і Лізу перевели до реанімаційного відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні. Там вона знаходилась 20 днів, 10 з яких – під апаратом штучного дихання.
Після цього ми місяць перебували у відділенні патології для новонароджених, стан дитини був дуже важким. Потім, ще два місяці у другому грудному відділенні новонароджених Чернігівської обласної дитячої лікарні. Були ми також і в Українському медичному центрі реабілітації дітей з органічним ураженням ЦНС, там нам дещо підкорегували вже призначене лікування.
Коли Лізі було 4 місяці, ми поступили на стаціонар «Охматдит», там пробули ще місяць, чекали, коли їй зроблять МРТ головного мозку. І тут нам знову не повезло, масажист зробила Лізі дуже інтенсивну зарядку, спровокувавши тим самим в неї судоми.
У «Охматдиті» нам дали направлення на оформлення інвалідності. Як тільки повернулись з Києва, Лізі почали лікувати інфекцію, яку вона, очевидно, підхопила в «Охматдиті».
З 29.02.2012року Лізі був привласнений статус дитини-інваліда з народження за діагнозами: важке гіпоксично - ішемічне ураження головного мозку, симптоматична епілепсія по типу симптому Веста, спастичний тетрапарез, дистонічний тулубовий симптом, затримка психо-мовного розвитку. Їй тоді було 6 місяців.
Від початку березня 2012 г. я з Лізою знову потрапила до стаціонару ЧОБД, оскільки частота судом підвищилася і терміново з’явилася необхідність в лікуванні. Але цього разу Лізі почали лікувати пневмонію, і так продовжувалось цілих 2 місяці – щоденні вливання всіляких антибіотиків та уколи. Тоді, десь в середині травня 2012 року, я самовільно покинула лікарню. А коли забрала знімки легень дитини і віднесла іншому лікарю на огляд, то виявилось, що пневмонії в дитини зовсім не було.
Після цього деякий час я з Лізою знаходилась вдома. Тільки в рік в неї повністю пройшли судоми, але дитинка ще була дуже слабка і вживати якихось активних заходів з інтенсивної реабілітації було дуже страшно, аби знову не провокувати судоми.
Тільки в півтора року, з квітня 2013-го, ми почали активну реабілітацію, тоді ми звернулись до Медичного центру Берсенева. Після першого курсу лікування був помітний прогрес: нарешті інтенсивно почали рости зубки, покращилось сприйняття оточуючого середовища, Ліза почала частіше посміхатись, на все з’явилась свідома реакція, з’явився лепет, зменшилась косоокість, гіперкінези і спастика ніжок.
До сьогоднішнього дня ми продовжуємо лікування за даною методикою, періодично, раз в чотири місяці, я вожу її на метамерне обколювання. Останній, вже п’ятий курс обколювання Ліза пройшла зовсім нещодавно, на початку квітня 2015-го року. Також в минулому році з літа відвідували курси іпотерапії в конному клубі «Казка».
З листопада по грудень 2013 року їздили в Київ до приватного лікаря В. П. Кончаловського, раніше він працював в Інституті нейрохірургії, на курси рефлексотерапії (голковколювання). В Чернігові та й взагалі в Україні толкових спеціалістів в цій області дуже мало, а тим паче тих, хто займається такими маленькими дітками.
Після трьох двотижневих курсів Ліза помітно виросла, почала краще додавати у вазі, покращився апетит. До цього були дуже сильні проблеми з харчуванням, змінилась розплюснута форма грудної клітини, погляд став більш свідомим, дівчинка стала спати спокійніше. Хотілося б знову потрапити до цього лікаря, але наші фінанси поки що цього не дозволяють.
З лютого 2014 року статус дитини інваліда був продовжений за діагнозами:
Синдром дитячого церебрального паралічу, подвійна геміплегія важкого ступеня з відсутністю самообслуговування. Відставання в розвитку, гіперкінетичний синдром, симптоматична епілепсія.
Зараз Ліза самостійно не сидить, погано тримає голівку, не стоїть, не ходить, не розмовляє, але все розуміє, посміхається і радіє життю як і здорові діти, любить балуватись та гратись.
Стан здоров’я Лізи дуже важкий. Присутні часті гіперкінези і спазми м'язів, постійні головні болі.
Коли ми останній раз проходили курс реабілітації у центрі «Відродження» в Чернігові, я познайомилась з мамою Ксенією, в її синочка також ДЦП, і схожі діагнози, як і в Лізи, але дитина виглядала дуже живою і рухомою порівняно з Лізою.
Коли ми розмовляли, я дізналась, що вони проходять лікування в Китаї і тільки від цього в них такі хороші результати. Я і раніше читала багато позитивних відгуків про досягнення китайських лікарів у лікуванні ДЦП. І, звісно, коли побачила результати своїми очима всі сумніви і страхи з приводу того, наскільки ефективна китайська медицина, зникли. Тому ми теж вирішили використати такий шанс.
Судячи з відгуків в інтернеті інших батьків, з тих, хто побував в Харбінському реабілітаційному центрі «Тадун», там дійсно проводять дуже якісну реабілітацію і ставлять на ноги дітей з діагнозом ДЦП.
Там досвідченими спеціалістами проводяться різноманітні заняття, тренування контролю за відчуттями, голковколювання, припікання, точковий масаж, є кабінет фізіотерапії та багато інших методик, які не використовують в Україні і навіть в Європі.
При комплексному лікуванні з використанням традиційної китайської медицини, сучасної відновлювальної медицини і домашньої реабілітації, виходять хороші результати. Діти знаходять здатність до самообслуговування і можливість адаптуватися в сучасному суспільстві.
Чим раніше розпочнеться правильна реабілітація, тим кращими будуть результати. Час грає проти дітей з ДЦП. Лізі вже три з половиною роки, максимально реабілітувати її можна років до 5-6, далі виправити наслідки хвороби буде вже дуже складно, і практично неможливо.
Звісно, лікування в даному центрі дороге. Один трьохмісячний курс реабілітації коштує 12 000$. Але судячи з результатів і тривалості лікування – воно того варте. Якщо є спосіб, як можна більше ефективно допомогти Лізі у боротьбі з цією страшною болісною хворобою, гріх їм не скористатись.
Самій мені зібрати необхідну на лікування суму уже важко, оскільки я в даний момент ще знаходжусь в декретній відпустці у зв’язку із хворобою дитини, не працюю і не маю ніяких додаткових джерел доходу. Живемо ми на одну пенсію по інвалідності дитини, іноді нам допомагають батьки, які вже на пенсії. Батько Лізи від неї відмовився і в вихованні та утриманні дитини практично не приймає участі.
Тому я прошу допомоги для своєї дитини, мені дуже хочеться дати дочці шанс на здорове життя. В соціальній мережі «Вконтакті» є організована мною група допомоги Євтух Лізі, там всі звіти з надходження коштів https://vk.com/evtuhliza, а також сайт по благодійності http://evtuh.com.ua там можна знайти більше інформації.» - пише мама Лізи, Наталя Осипенко.
Контакти: тел. 0976402768 (Наталія мама Лізи)
Реквізити для надання допомоги:
Банк отримувача:
ПАТ КБ ПриватБанк
м. Чернигів, Україна
МФО 30 52 99
ОКПО 143 605 70
Рахунок банка-отримувача – 2924 4825 5091 00
Призначення платежу (благодійність)
Карта ПриватБанка: 4149497821480060
П.І.Б.: Осипенко Наталія Іванівна (мама)
WebMoney:
WMZ-гаманець Z378683002376
WMU - гаманець U154584128595
WMR - гаманець R195880680890
Qiwi Wallet (Поповнення з будь-якого терміналу Qiwi без відсотків)
Гаманець: +380976402768
Коментар: Благодійність.
Номер рахунку Яндекс-гроші: 410011680466132.
На сьогоднішній день Лізі необхідно якісне лікування, котре дитині можуть надати лікарі з Китаю. Вартість лікування – 12 000 доларів. Однак для матері Лізи це непід’ємна сума, тому вона була вимушена звернутись за допомогою до жителів нашого міста.
«Ліза – моя перша і єдина дитина. Вагітність в мене проходила добре, але коли прийшов час народжувати, з’явились проблеми. Я народжувала в Чернігівській районній лікарні, майже дві доби в мене продовжувались перейми, але ніхто з лікарів протягом цього часу не вживав ніяких активних заходів, не дивлячись на те, що вже прийшов час народжувати.
Під час пологів дитину з мене вичавлювали. Коли дитина народилась, вона була синюватого кольору, не дихала, була обвита пуповиною, мала здавлену голівку та зламану ключицю. Але її повернули до життя і поклали до палати інтенсивної терапії для новонароджених.
Наступного дня, після пологів, у дитини після перенесеної задухи розпочались судоми і Лізу перевели до реанімаційного відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні. Там вона знаходилась 20 днів, 10 з яких – під апаратом штучного дихання.
Після цього ми місяць перебували у відділенні патології для новонароджених, стан дитини був дуже важким. Потім, ще два місяці у другому грудному відділенні новонароджених Чернігівської обласної дитячої лікарні. Були ми також і в Українському медичному центрі реабілітації дітей з органічним ураженням ЦНС, там нам дещо підкорегували вже призначене лікування.
Коли Лізі було 4 місяці, ми поступили на стаціонар «Охматдит», там пробули ще місяць, чекали, коли їй зроблять МРТ головного мозку. І тут нам знову не повезло, масажист зробила Лізі дуже інтенсивну зарядку, спровокувавши тим самим в неї судоми.
У «Охматдиті» нам дали направлення на оформлення інвалідності. Як тільки повернулись з Києва, Лізі почали лікувати інфекцію, яку вона, очевидно, підхопила в «Охматдиті».
З 29.02.2012року Лізі був привласнений статус дитини-інваліда з народження за діагнозами: важке гіпоксично - ішемічне ураження головного мозку, симптоматична епілепсія по типу симптому Веста, спастичний тетрапарез, дистонічний тулубовий симптом, затримка психо-мовного розвитку. Їй тоді було 6 місяців.
Від початку березня 2012 г. я з Лізою знову потрапила до стаціонару ЧОБД, оскільки частота судом підвищилася і терміново з’явилася необхідність в лікуванні. Але цього разу Лізі почали лікувати пневмонію, і так продовжувалось цілих 2 місяці – щоденні вливання всіляких антибіотиків та уколи. Тоді, десь в середині травня 2012 року, я самовільно покинула лікарню. А коли забрала знімки легень дитини і віднесла іншому лікарю на огляд, то виявилось, що пневмонії в дитини зовсім не було.
Після цього деякий час я з Лізою знаходилась вдома. Тільки в рік в неї повністю пройшли судоми, але дитинка ще була дуже слабка і вживати якихось активних заходів з інтенсивної реабілітації було дуже страшно, аби знову не провокувати судоми.
Тільки в півтора року, з квітня 2013-го, ми почали активну реабілітацію, тоді ми звернулись до Медичного центру Берсенева. Після першого курсу лікування був помітний прогрес: нарешті інтенсивно почали рости зубки, покращилось сприйняття оточуючого середовища, Ліза почала частіше посміхатись, на все з’явилась свідома реакція, з’явився лепет, зменшилась косоокість, гіперкінези і спастика ніжок.
До сьогоднішнього дня ми продовжуємо лікування за даною методикою, періодично, раз в чотири місяці, я вожу її на метамерне обколювання. Останній, вже п’ятий курс обколювання Ліза пройшла зовсім нещодавно, на початку квітня 2015-го року. Також в минулому році з літа відвідували курси іпотерапії в конному клубі «Казка».
З листопада по грудень 2013 року їздили в Київ до приватного лікаря В. П. Кончаловського, раніше він працював в Інституті нейрохірургії, на курси рефлексотерапії (голковколювання). В Чернігові та й взагалі в Україні толкових спеціалістів в цій області дуже мало, а тим паче тих, хто займається такими маленькими дітками.
Після трьох двотижневих курсів Ліза помітно виросла, почала краще додавати у вазі, покращився апетит. До цього були дуже сильні проблеми з харчуванням, змінилась розплюснута форма грудної клітини, погляд став більш свідомим, дівчинка стала спати спокійніше. Хотілося б знову потрапити до цього лікаря, але наші фінанси поки що цього не дозволяють.
З лютого 2014 року статус дитини інваліда був продовжений за діагнозами:
Синдром дитячого церебрального паралічу, подвійна геміплегія важкого ступеня з відсутністю самообслуговування. Відставання в розвитку, гіперкінетичний синдром, симптоматична епілепсія.
Зараз Ліза самостійно не сидить, погано тримає голівку, не стоїть, не ходить, не розмовляє, але все розуміє, посміхається і радіє життю як і здорові діти, любить балуватись та гратись.
Стан здоров’я Лізи дуже важкий. Присутні часті гіперкінези і спазми м'язів, постійні головні болі.
Коли ми останній раз проходили курс реабілітації у центрі «Відродження» в Чернігові, я познайомилась з мамою Ксенією, в її синочка також ДЦП, і схожі діагнози, як і в Лізи, але дитина виглядала дуже живою і рухомою порівняно з Лізою.
Коли ми розмовляли, я дізналась, що вони проходять лікування в Китаї і тільки від цього в них такі хороші результати. Я і раніше читала багато позитивних відгуків про досягнення китайських лікарів у лікуванні ДЦП. І, звісно, коли побачила результати своїми очима всі сумніви і страхи з приводу того, наскільки ефективна китайська медицина, зникли. Тому ми теж вирішили використати такий шанс.
Судячи з відгуків в інтернеті інших батьків, з тих, хто побував в Харбінському реабілітаційному центрі «Тадун», там дійсно проводять дуже якісну реабілітацію і ставлять на ноги дітей з діагнозом ДЦП.
Там досвідченими спеціалістами проводяться різноманітні заняття, тренування контролю за відчуттями, голковколювання, припікання, точковий масаж, є кабінет фізіотерапії та багато інших методик, які не використовують в Україні і навіть в Європі.
При комплексному лікуванні з використанням традиційної китайської медицини, сучасної відновлювальної медицини і домашньої реабілітації, виходять хороші результати. Діти знаходять здатність до самообслуговування і можливість адаптуватися в сучасному суспільстві.
Чим раніше розпочнеться правильна реабілітація, тим кращими будуть результати. Час грає проти дітей з ДЦП. Лізі вже три з половиною роки, максимально реабілітувати її можна років до 5-6, далі виправити наслідки хвороби буде вже дуже складно, і практично неможливо.
Звісно, лікування в даному центрі дороге. Один трьохмісячний курс реабілітації коштує 12 000$. Але судячи з результатів і тривалості лікування – воно того варте. Якщо є спосіб, як можна більше ефективно допомогти Лізі у боротьбі з цією страшною болісною хворобою, гріх їм не скористатись.
Самій мені зібрати необхідну на лікування суму уже важко, оскільки я в даний момент ще знаходжусь в декретній відпустці у зв’язку із хворобою дитини, не працюю і не маю ніяких додаткових джерел доходу. Живемо ми на одну пенсію по інвалідності дитини, іноді нам допомагають батьки, які вже на пенсії. Батько Лізи від неї відмовився і в вихованні та утриманні дитини практично не приймає участі.
Тому я прошу допомоги для своєї дитини, мені дуже хочеться дати дочці шанс на здорове життя. В соціальній мережі «Вконтакті» є організована мною група допомоги Євтух Лізі, там всі звіти з надходження коштів https://vk.com/evtuhliza, а також сайт по благодійності http://evtuh.com.ua там можна знайти більше інформації.» - пише мама Лізи, Наталя Осипенко.
Контакти: тел. 0976402768 (Наталія мама Лізи)
Реквізити для надання допомоги:
Банк отримувача:
ПАТ КБ ПриватБанк
м. Чернигів, Україна
МФО 30 52 99
ОКПО 143 605 70
Рахунок банка-отримувача – 2924 4825 5091 00
Призначення платежу (благодійність)
Карта ПриватБанка: 4149497821480060
П.І.Б.: Осипенко Наталія Іванівна (мама)
WebMoney:
WMZ-гаманець Z378683002376
WMU - гаманець U154584128595
WMR - гаманець R195880680890
Qiwi Wallet (Поповнення з будь-якого терміналу Qiwi без відсотків)
Гаманець: +380976402768
Коментар: Благодійність.
Номер рахунку Яндекс-гроші: 410011680466132.
Теґі:
