27 листопада у Чернігові біля П’ятницької церкви влада і громадськість провели меморіальний захід вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, який традиційно відбувається в четверту суботу листопада.
У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів України встановив до 30 листопада локдаун вихідного дня, організатори змушені були перенести проведення пам’ятного зібрання на п’ятницю, 27 листопада.

Заупокійну літію за жертвами Голодомору-геноциду 1932–1933 років та масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років відправив архієпископ Чернігівський і Ніжинський ЄВСТРАТІЙ, керуючий Чернігівською єпархією Православної Церкви України.

Віталій ЗАГАЙНИЙ, перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації, закликав зберігати, збирати і відновлювати спогади про ці трагічні події, адже пам’ять — це сила, яку ми передаємо наступним поколінням.
Олександр ЛОМАКО, секретар Чернігівської міської ради під час свого виступу наголосив: «Поряд з жалем та жахом під час вивчення тих страшних сторінок історії ми маємо відчувати й нашу відповідальність за майбутнє. Тільки міцність, розвиненість суверенної української держави є надійним гарантом неповторення катастрофи, яка чорними крилами охопила Україну в 1932-1933 роках. Історія має вчити. Цей урок для нас говорить, що ми повинні цінувати свою державність. Саме відсутність свободи стала головною причиною того, що ці злочини, ці цинічні масові вбивства стали можливими».

Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області нагадав: «Голодомор-геноцид 1932-1933 років та інші жахливі злочини проти Українського народу здійснив один і той же ворог — російський імперіалізм. Який організував ще у 1709 році сумнозвісну Батуринську різанину. Який напав на нашу країну понад 100 років тому, під час Української революції. І який сьогодні веде агресивну війну проти України. Саме тому власна держава і армія — головні надійні гаранти унеможливлення повторення цих жахів та мільйонних жертв наших співвітчизників».



Він звернувся до чернігівців з таким зверненням:
«Голодомор 1932-1933 років — це не тільки вбивство голодом селян. Внаслідок геноциду гинули й жителі міст. У Чернігові в такий спосіб вбито майже 4 тисячі осіб, це тільки тих, чиї прізвища вдалося встановити. Також жертвами голоду стали мешканці інших міст та містечок Чернігівщини, всієї України. Отже, вбивали не селян – вбивали українців!
Прошу і закликаю громаду міста Чернігова, батьків міста Чернігова! Треба спорудити у місті пам’ятник чи пам’ятний знак жертвам Голодомору. Вже пройшло 13 років від прийняття відповідного рішення, а його й досі немає. Це потрібно не тільки жертвам російського імперіалізму, а насамперед нам».

Учасники заходу вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні хвилиною мовчання та виклали перед церквою символічний хрест із запалених лампадок.

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті