У Чернігові обговорили написання історії війни з рашизмом
14 вересня у Чернігові в Туристично-інформаційному центрі Управління культури і туризму Чернігівської міської ради зібралися чернігівські історики, журналісти, краєзнавці та представники Українського інституту національної пам’яті, громадськості для осмислення подій бойових дій російсько-української війни на території Чернігівської області та з’ясувати для себе параметри та перспективи збирання матеріалів та їхнього оприлюднення.
«У Чернігові вже видано 5 особистих щоденників людей, які пережили в обласному центрі час його оборони. В Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського відкрито виставку «Рашизм=Фашизм. Чернігів 1941–2022», є чимало публікацій, ведеться підготовка інших проєктів на цю тему», — повідомила Катерина Литвин, заступниця начальника Управління культури і туризму Чернігівської міської ради.
«У нас часто війну з російським агресором порівнюють із Другою світовою війною. Проте, варто враховувати, що тоді Український народ не мав власної незалежної держави. За право володіння Україною змагалися два тоталітарні режими. Українці змушені були проливати свою кров і страждати за чужі національні інтереси. Війну з рашизмом веде незалежна Україна за власне вільне існування та ще за потужною міжнародною підтримкою. Це перше. Друге. Комуністичний тоталітарний режим унеможливлював своєю цензурою у публічному просторі свідчень, публікацій, спогадів, які адекватно відображали реалії життя наших предків у час Другої світової війни. Зараз ситуація прямо протилежна, адже наша держава демократична», — зауважив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.
Він повідомив про роботу Інституту національної пам’яті з 2014 року щодо зібрання та збереження, оприлюднення інформації про російсько-українську війну. Зараз до її завершення необхідно зосередитися на усній історії учасників і свідків подій, ретельної їх фіксації та поступового оприлюднення.
«Важлива фіксація вражень людей, які це переживають. Аби згодом створити адекватну історію цієї війни на теренах нашої області», — підкреслив Олександр Коваленко, директор Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.
Василь Чепурний, власний кореспондент газети «Голос України», почесний голова Чернігівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка, борець за незалежність України в XX столітті, презентував своє видання «Сто днів Широкої війни». Її основою стали його власні нотатки у соціальних мережах та у щоденнику в ті дні, коли Чернігівщина була окупована російським агресором, а Чернігів потерпав від обстрілів і бойових дій.
Учасники заходу, підбиваючи підсумки обговорення, домовилися провести низку круглих столів та інших заходів з цієї важливої справи.
Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті
«У Чернігові вже видано 5 особистих щоденників людей, які пережили в обласному центрі час його оборони. В Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського відкрито виставку «Рашизм=Фашизм. Чернігів 1941–2022», є чимало публікацій, ведеться підготовка інших проєктів на цю тему», — повідомила Катерина Литвин, заступниця начальника Управління культури і туризму Чернігівської міської ради.
«У нас часто війну з російським агресором порівнюють із Другою світовою війною. Проте, варто враховувати, що тоді Український народ не мав власної незалежної держави. За право володіння Україною змагалися два тоталітарні режими. Українці змушені були проливати свою кров і страждати за чужі національні інтереси. Війну з рашизмом веде незалежна Україна за власне вільне існування та ще за потужною міжнародною підтримкою. Це перше. Друге. Комуністичний тоталітарний режим унеможливлював своєю цензурою у публічному просторі свідчень, публікацій, спогадів, які адекватно відображали реалії життя наших предків у час Другої світової війни. Зараз ситуація прямо протилежна, адже наша держава демократична», — зауважив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.
Він повідомив про роботу Інституту національної пам’яті з 2014 року щодо зібрання та збереження, оприлюднення інформації про російсько-українську війну. Зараз до її завершення необхідно зосередитися на усній історії учасників і свідків подій, ретельної їх фіксації та поступового оприлюднення.
«Важлива фіксація вражень людей, які це переживають. Аби згодом створити адекватну історію цієї війни на теренах нашої області», — підкреслив Олександр Коваленко, директор Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.
Василь Чепурний, власний кореспондент газети «Голос України», почесний голова Чернігівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка, борець за незалежність України в XX столітті, презентував своє видання «Сто днів Широкої війни». Її основою стали його власні нотатки у соціальних мережах та у щоденнику в ті дні, коли Чернігівщина була окупована російським агресором, а Чернігів потерпав від обстрілів і бойових дій.
Учасники заходу, підбиваючи підсумки обговорення, домовилися провести низку круглих столів та інших заходів з цієї важливої справи.
Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті