У Чернігові обговорили тему «Герої чужої війни»
15 лютого у Чернігові в обласному молодіжному центрі проведено гутірку на тему «Герої чужої війни» за участі військовослужбовців однієї з частин Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Павло СЛАВИНСЬКИЙ, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог і модератор гутірки, під час опитування з’ясував: більшість вважає, що цей день присвячено вшануванню тільки учасників радянсько-афганської війни. Ще дехто думає, що він присвячений і військовослужбовцям Збройних Сил України, які виконують миротворчі місії ООН…
«День вшанування учасників бойових дій на території інших держав Україна встановила для тих, хто виконував свій воїнський обов’язок виключно в часи існування СРСР. Українські миротворці 29 травня святкують Міжнародний день миротворців, встановлений ООН», — пояснив Сергій БУТКО, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
«Тільки в 1945-1991 роках СРСР, здійснюючи агресивну зовнішню політику, взяв участь і посилав військових у десятках війн і конфліктів. За неповними даними в них загинуло майже 6 тисяч етнічних українців, а уродженців України набагато більше», — повідомив історик.
«Війна СРСР проти Афганістану, яка була найбільшою після Другої світової війни радянською агресією, коштувала за різними підрахунками 1-1,5 мільйона життів афганського народу. Кремль в цю зовнішньополітичну авантюру в 1979-1989 роках послав 620 тисяч радянських військовослужбовців, з яких за офіційними даними загинуло понад 15 тисяч осіб, поранено та травмовано більше 53 тисяч, ще понад 415 тисяч захворіло на різні хвороби», — окреслив ціну цієї чужої й злочинної війни Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
«За 10 років через війну в Афганістані пройшли 150 тисяч українців, з яких загинуло 3.288 осіб (майже 22% всіх втрат), 72 пропало безвісти або потрапило в полон, поранено 8 тисяч, з них 5 тисяч залишилися інвалідами», — нагадав він і український вимір цієї трагедії.
«Нас, військових, ніхто не питав, чи хочемо ми їхати воювати – це перше. Друге. Ще в 1985 році, коли я був в Афганістані, мої офіцери довірчо мені казали, що треба терміново виводити радянські війська з цієї країни. Жодних ілюзій у мене не було вже тоді. І головне. Воювати треба тільки за свій народ, за свою країну. Як це роблять наші захисники зараз проти російського агресора. Оце почесно!», — підкреслив Юрій РУСАНОВ, учасник бойових дій в радянсько-афганській війні, кандидат історичних наук, директор історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч».
Він згадав про свого товариша Олега Міхнюка, який теж пройшов радянсько-афганську війну, був активним учасником Революції Гідності, а в 2014 році як доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» віддав своє життя за Україну, посмертно був удостоєний звання Герой України.
Юрій РУСАНОВ та його побратими в 2019 році на малій батьківщині Героя у селі Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області за свої кошти встановили на його честь пам’ятник.
«Я вдячний моїм вчителям і наставникам, учасникам бойових дій в радянсько-афганській війні, за те, що добре підготували нас до війни з російським агресором. Такі ж самі почуття до тих своїх підлеглих, що мали досвід тієї війни. Саме вони допомогли мені і нам всім, молодим, з гідністю витримати свій перший бій із загарбниками», — поділився Юрій ПОТІЙКО, учасник бойових дій в російсько-українській війні, начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України.
«Учасники бойових дій на території Афганістану та інших держав у лавах Збройних Сил СРСР є жертвами політики комуністичного режиму. Пам’ятаємо про них. Відзначаємо, шануємо за особисті людські якості, військову майстерність, виучку. Особливо наголошуємо на їхніх героїчних діях в бойових умовах задля рятування своїх бойових товаришів, цивільного населення», — наголосив Сергій БУТКО, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
«Ми СЛАВИМО колишніх учасників бойових дій на території інших держав за внесок у розвиток нашої молодої незалежної держави, її Збройних Сил, інших силових структур, за участь у миротворчих операціях ООН, а головне, за вагомий внесок у захист України в сучасній війні з російським агресором», — підкреслив представник Інституту національної пам’яті.
Він також нагадав, що комуністичні терміни «воїни-інтернаціоналісти», «надання інтернаціональної допомоги», виконання «інтернаціонального обов’язку» були і є маскуванням під виглядом миротворчих і гуманітарних місій агресивної політики Радянського Союзу, не тільки для всього світу, а також і для власних військовослужбовців.
ОРГАНІЗАТОРИ заходу: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний молодіжний центр за сприяння Чернігівської облдержадміністрації та ОК «Північ».
ВІДЕОЗАПИС цієї гутірки можна подивитися за посиланням.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України
Павло СЛАВИНСЬКИЙ, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог і модератор гутірки, під час опитування з’ясував: більшість вважає, що цей день присвячено вшануванню тільки учасників радянсько-афганської війни. Ще дехто думає, що він присвячений і військовослужбовцям Збройних Сил України, які виконують миротворчі місії ООН…
«День вшанування учасників бойових дій на території інших держав Україна встановила для тих, хто виконував свій воїнський обов’язок виключно в часи існування СРСР. Українські миротворці 29 травня святкують Міжнародний день миротворців, встановлений ООН», — пояснив Сергій БУТКО, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
«Тільки в 1945-1991 роках СРСР, здійснюючи агресивну зовнішню політику, взяв участь і посилав військових у десятках війн і конфліктів. За неповними даними в них загинуло майже 6 тисяч етнічних українців, а уродженців України набагато більше», — повідомив історик.
«Війна СРСР проти Афганістану, яка була найбільшою після Другої світової війни радянською агресією, коштувала за різними підрахунками 1-1,5 мільйона життів афганського народу. Кремль в цю зовнішньополітичну авантюру в 1979-1989 роках послав 620 тисяч радянських військовослужбовців, з яких за офіційними даними загинуло понад 15 тисяч осіб, поранено та травмовано більше 53 тисяч, ще понад 415 тисяч захворіло на різні хвороби», — окреслив ціну цієї чужої й злочинної війни Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
«За 10 років через війну в Афганістані пройшли 150 тисяч українців, з яких загинуло 3.288 осіб (майже 22% всіх втрат), 72 пропало безвісти або потрапило в полон, поранено 8 тисяч, з них 5 тисяч залишилися інвалідами», — нагадав він і український вимір цієї трагедії.
«Нас, військових, ніхто не питав, чи хочемо ми їхати воювати – це перше. Друге. Ще в 1985 році, коли я був в Афганістані, мої офіцери довірчо мені казали, що треба терміново виводити радянські війська з цієї країни. Жодних ілюзій у мене не було вже тоді. І головне. Воювати треба тільки за свій народ, за свою країну. Як це роблять наші захисники зараз проти російського агресора. Оце почесно!», — підкреслив Юрій РУСАНОВ, учасник бойових дій в радянсько-афганській війні, кандидат історичних наук, директор історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч».
Він згадав про свого товариша Олега Міхнюка, який теж пройшов радянсько-афганську війну, був активним учасником Революції Гідності, а в 2014 році як доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» віддав своє життя за Україну, посмертно був удостоєний звання Герой України.
Юрій РУСАНОВ та його побратими в 2019 році на малій батьківщині Героя у селі Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області за свої кошти встановили на його честь пам’ятник.
«Я вдячний моїм вчителям і наставникам, учасникам бойових дій в радянсько-афганській війні, за те, що добре підготували нас до війни з російським агресором. Такі ж самі почуття до тих своїх підлеглих, що мали досвід тієї війни. Саме вони допомогли мені і нам всім, молодим, з гідністю витримати свій перший бій із загарбниками», — поділився Юрій ПОТІЙКО, учасник бойових дій в російсько-українській війні, начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України.
«Учасники бойових дій на території Афганістану та інших держав у лавах Збройних Сил СРСР є жертвами політики комуністичного режиму. Пам’ятаємо про них. Відзначаємо, шануємо за особисті людські якості, військову майстерність, виучку. Особливо наголошуємо на їхніх героїчних діях в бойових умовах задля рятування своїх бойових товаришів, цивільного населення», — наголосив Сергій БУТКО, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
«Ми СЛАВИМО колишніх учасників бойових дій на території інших держав за внесок у розвиток нашої молодої незалежної держави, її Збройних Сил, інших силових структур, за участь у миротворчих операціях ООН, а головне, за вагомий внесок у захист України в сучасній війні з російським агресором», — підкреслив представник Інституту національної пам’яті.
Він також нагадав, що комуністичні терміни «воїни-інтернаціоналісти», «надання інтернаціональної допомоги», виконання «інтернаціонального обов’язку» були і є маскуванням під виглядом миротворчих і гуманітарних місій агресивної політики Радянського Союзу, не тільки для всього світу, а також і для власних військовослужбовців.
ОРГАНІЗАТОРИ заходу: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний молодіжний центр за сприяння Чернігівської облдержадміністрації та ОК «Північ».
ВІДЕОЗАПИС цієї гутірки можна подивитися за посиланням.
Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України
Теґі:
