У Чернігові презентували проєкт «В’язниця. Історія. Люди»
«В’язниця. Історія. Люди» — під такою назвою 15 вересня презентували просвітницький проєкт в Чернігові на базі Чернігівського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області та Академії Державної пенітенціарної служби.
У заході взяли участь Андрій ГАЛАЙ, заступник начальника Департаменту Державної кримінально-виконавчої служби України; Ігор ДРОЗД, начальник Чернігівського слідчого ізолятору; Йосип ЗІСЕЛЬС, дисидент, громадський діяч, заступник голови Національної комісії з реабілітації репресованих комуністичним тоталітарним режимом (1917-1991) при Українському інституті національної пам’яті; Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області; Олена ПОТАПЕНКО, директор комунального закладу «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради, секретар Чернігівської регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій; Сергій БУРОВ, директор Освітнього дому прав людини; Алла ЛЕПЕХА, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області; викладачі і студенти Академії Державної пенітенціарної служби, співробітники Чернігівського слідчого ізолятору.
«Українська в’язнична система перебуває в стані реформування, що неможливе без переосмислення її призначення і ролі в суспільстві. Сьогодні Україна, знаходячись у стані війни з Росією, як ніколи потребує усвідомлення шкоди і тиску на національну політичну і культурну ідентичність, здійснювану Російською імперією, а згодом імперією СРСР. Становлення української нації пов’язане з антиімперською діяльністю велетнів української культури, духовності, демократії, які завжди переслідувались імперським і тоталітарним режимами», — сформулював мету та призначення цього проєкту Андрій Галай.
«На часі через призму «тюремної історії» великих українських патріотів звернути увагу на важливість дотримання прав людини і людської гідності в установах виконання покарання. Саме тому Департамент з питань виконання кримінальних покарань спільно з Академією Державної пенітенціарної служби реалізує проєкт «В’язниця. Історія. Люди». Презентація цього візуального матеріалу присвячена відомим історичним громадським діячам, які перебували у російських (царської Росії та комуністичного режиму) в’язницях Чернігівщини. Назвемо їх:
Левко ЛУК’ЯНЕНКО (1927—2018), дисидент, правозахисник, автор Акта проголошення незалежності України, Герой України;
Степан НОС (1829—1900), український фольклорист, етнограф, лікар, громадсько-політичний діяч, поширювача книжок;
Віра ДЕЙША (КОЦЮБИНСЬКА) (1863—1921), українська громадська діячка, засновниця першої української школи у Чернігові;
Ілля ШРАГ (1847—1919), український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат, депутат І-ї Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури, ідеолог чернігівської «Просвіти»;
Отець Микола РОМАШКО (1875—1933), настоятель Михайлівської церкви с. Брусилів сучасного Чернігівського району Чернігівської області;
Святіший Патріарх Київський і всієї України МСТИСЛАВ (у миру Степан Іванович Скрипник) (1898—1993), український державний, політичний, громадський і церковний діяч, Патріарх Київський і всієї України, Предстоятель Української автокефальної православної церкви, Першоієрарх УАПЦ в США та Діаспорі, хорунжий Армії УНР, племінник (син сестри) Симона Петлюри, Головного отамана військ та Голови Директорії Української Народної Республіки;
В’ячеслав ЗАЇКИН (1896—1941), український історик-правознавець, автор праць з історії української державності й історії Церкви в Україні;
Степан БАРАН-БУТОВИЧ (1877—1944), український археолог, чернігівський історик-краєзнавець та діяч освіти в часи Другої світової війни, голова відділу освіти Чернігівської міської управи (1941-1943), дослідник Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, учасник Мізинської палеолітичної (1932) та Поліської (1933) експедицій ВУАН;
Наталія БЕРЕЗИНСЬКА-ШУХЕВИЧ (1910—2002), українська громадсько-культурна діячка, дружина командира УПА Романа Шухевича, сестра члена ОУН Юрія-Мирослава Березинського, вбитого під час нападу на пошту в Городку;
Галина ГОРДАСЕВИЧ (1935—2001), українська поетеса, член Спілки письменників України, співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького Крайового Руху», — так представила проєкт Алла ПОПРУЖНА, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки та соціальних дисциплін Академії Державної пенітенціарної служби, модератор і один із його авторів.
Учасники заходу оглянули в’язничну камеру Слідчого ізолятору, де перебував Левко ЛУК’ЯНЕНКО після другого арешту.
С. БУТКО і О. ПОТАПЕНКО розповіли в окремій бесіді співробітникам цієї установи, що в часи комуністичного тоталітарного режиму (до 1962 року включно) в підвалі установи розстрілювали ув’язнених, а частину трупів закопували у дворі. Також пояснили різницю методик розстрілів між катами комуністичного та нацистського режимів, хоч сутність злочинів була однакова.
«Те, що біля камер встановлені таблички цих десятьох українських патріотів, що були у в’язницях Чернігівщини, дуже важливо. І співробітники СІЗО, і ті, хто знаходиться під слідством, тепер будуть знати різницю між репресивною пеніціарною системою російського імперіалізму без огляду на назву держави та пеніціарною системою незалежної, демократичної України. Я дякую вам за те, що ви виконуєте важливу функцію захисту суспільства від правопорушників», — звернувся до співробітників Чернігівського слідчого ізолятору Йосип ЗІСЕЛЬС.
«Український інститут національної пам’яті підтримав цей проєкт ще на етапі формування задуму. Це надзвичайно важлива частина української історії та героїчної боротьби за незалежність України. Водночас долі українців у в’язницях часів царату та комуністичного тоталітарного режиму в порівнянні зі злочинами сучасного російського агресора чітко доводять, що ворог один і той самий — російський імперіалізм. На нашу думку, варто продовжити цей проєкт, зробити його відомим не тільки для співробітників вашої системи, а також і для суспільства», — заважив С. БУТКО.
Після відвідування Чернігівського слідчого ізолятору проєкт «В’язниця. Історія. Люди» було презентовано для викладачів, студентів, курсантів Академії Державної пенітенціарної служби та журналістів.
Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України
У заході взяли участь Андрій ГАЛАЙ, заступник начальника Департаменту Державної кримінально-виконавчої служби України; Ігор ДРОЗД, начальник Чернігівського слідчого ізолятору; Йосип ЗІСЕЛЬС, дисидент, громадський діяч, заступник голови Національної комісії з реабілітації репресованих комуністичним тоталітарним режимом (1917-1991) при Українському інституті національної пам’яті; Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області; Олена ПОТАПЕНКО, директор комунального закладу «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради, секретар Чернігівської регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій; Сергій БУРОВ, директор Освітнього дому прав людини; Алла ЛЕПЕХА, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області; викладачі і студенти Академії Державної пенітенціарної служби, співробітники Чернігівського слідчого ізолятору.
«Українська в’язнична система перебуває в стані реформування, що неможливе без переосмислення її призначення і ролі в суспільстві. Сьогодні Україна, знаходячись у стані війни з Росією, як ніколи потребує усвідомлення шкоди і тиску на національну політичну і культурну ідентичність, здійснювану Російською імперією, а згодом імперією СРСР. Становлення української нації пов’язане з антиімперською діяльністю велетнів української культури, духовності, демократії, які завжди переслідувались імперським і тоталітарним режимами», — сформулював мету та призначення цього проєкту Андрій Галай.
«На часі через призму «тюремної історії» великих українських патріотів звернути увагу на важливість дотримання прав людини і людської гідності в установах виконання покарання. Саме тому Департамент з питань виконання кримінальних покарань спільно з Академією Державної пенітенціарної служби реалізує проєкт «В’язниця. Історія. Люди». Презентація цього візуального матеріалу присвячена відомим історичним громадським діячам, які перебували у російських (царської Росії та комуністичного режиму) в’язницях Чернігівщини. Назвемо їх:
Левко ЛУК’ЯНЕНКО (1927—2018), дисидент, правозахисник, автор Акта проголошення незалежності України, Герой України;
Степан НОС (1829—1900), український фольклорист, етнограф, лікар, громадсько-політичний діяч, поширювача книжок;
Віра ДЕЙША (КОЦЮБИНСЬКА) (1863—1921), українська громадська діячка, засновниця першої української школи у Чернігові;
Ілля ШРАГ (1847—1919), український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат, депутат І-ї Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури, ідеолог чернігівської «Просвіти»;
Отець Микола РОМАШКО (1875—1933), настоятель Михайлівської церкви с. Брусилів сучасного Чернігівського району Чернігівської області;
Святіший Патріарх Київський і всієї України МСТИСЛАВ (у миру Степан Іванович Скрипник) (1898—1993), український державний, політичний, громадський і церковний діяч, Патріарх Київський і всієї України, Предстоятель Української автокефальної православної церкви, Першоієрарх УАПЦ в США та Діаспорі, хорунжий Армії УНР, племінник (син сестри) Симона Петлюри, Головного отамана військ та Голови Директорії Української Народної Республіки;
В’ячеслав ЗАЇКИН (1896—1941), український історик-правознавець, автор праць з історії української державності й історії Церкви в Україні;
Степан БАРАН-БУТОВИЧ (1877—1944), український археолог, чернігівський історик-краєзнавець та діяч освіти в часи Другої світової війни, голова відділу освіти Чернігівської міської управи (1941-1943), дослідник Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, учасник Мізинської палеолітичної (1932) та Поліської (1933) експедицій ВУАН;
Наталія БЕРЕЗИНСЬКА-ШУХЕВИЧ (1910—2002), українська громадсько-культурна діячка, дружина командира УПА Романа Шухевича, сестра члена ОУН Юрія-Мирослава Березинського, вбитого під час нападу на пошту в Городку;
Галина ГОРДАСЕВИЧ (1935—2001), українська поетеса, член Спілки письменників України, співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького Крайового Руху», — так представила проєкт Алла ПОПРУЖНА, кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки та соціальних дисциплін Академії Державної пенітенціарної служби, модератор і один із його авторів.
Учасники заходу оглянули в’язничну камеру Слідчого ізолятору, де перебував Левко ЛУК’ЯНЕНКО після другого арешту.
С. БУТКО і О. ПОТАПЕНКО розповіли в окремій бесіді співробітникам цієї установи, що в часи комуністичного тоталітарного режиму (до 1962 року включно) в підвалі установи розстрілювали ув’язнених, а частину трупів закопували у дворі. Також пояснили різницю методик розстрілів між катами комуністичного та нацистського режимів, хоч сутність злочинів була однакова.
«Те, що біля камер встановлені таблички цих десятьох українських патріотів, що були у в’язницях Чернігівщини, дуже важливо. І співробітники СІЗО, і ті, хто знаходиться під слідством, тепер будуть знати різницю між репресивною пеніціарною системою російського імперіалізму без огляду на назву держави та пеніціарною системою незалежної, демократичної України. Я дякую вам за те, що ви виконуєте важливу функцію захисту суспільства від правопорушників», — звернувся до співробітників Чернігівського слідчого ізолятору Йосип ЗІСЕЛЬС.
«Український інститут національної пам’яті підтримав цей проєкт ще на етапі формування задуму. Це надзвичайно важлива частина української історії та героїчної боротьби за незалежність України. Водночас долі українців у в’язницях часів царату та комуністичного тоталітарного режиму в порівнянні зі злочинами сучасного російського агресора чітко доводять, що ворог один і той самий — російський імперіалізм. На нашу думку, варто продовжити цей проєкт, зробити його відомим не тільки для співробітників вашої системи, а також і для суспільства», — заважив С. БУТКО.
Після відвідування Чернігівського слідчого ізолятору проєкт «В’язниця. Історія. Люди» було презентовано для викладачів, студентів, курсантів Академії Державної пенітенціарної служби та журналістів.
Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України
Теґі:
