Презентація книжки “Трагічних тем твоїх упертість…” (Літературний профіль Дмитра Іванова), Київ, “Ярославів Вал”, 2011) відбулася у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського.
Дмиро Іванов – з покоління поетів, народжених після війни. В літературі його благословляли такі метри, як Іван ДРАЧ і Борис Олійник. Критики пишуть про нього як про “поета зерна і любові”, “співця селянської Атлантиди”, “Останнього поета села”, яке сьогодні переживає чи не один з найдраматичніших періодів у своїй історії. Книга складається зі статей про поета, інтерв’ю з ним та з п’яти його найзнаковіших балад.
Ось що сказав зокрема про Іванова ще на початку 80-х років минулого століття один з сучасних “живих класиків” української поезії Борис Олійник: “Дмитро Іванов – один з тих небагатьох, про кого можна без натяжки, без пом’якшених знижок на молодість сказати: поет од Бога. У нього немає “прохідних” віршів. Навіть у менш вдалих із них обов’язково зблисне чистий діамант справжньої поетичної знахідки, якийсь неординарний, свіжий “хід”. Він органічний до того ступеня, коли вже навіть технічні терміни під дією мікроклімату його вірша природно прилучаються до поетичного ряду і ладу”.
Під час заходу, який пройшов у теплій невимушеній атмосфері, виступаючі відзначили неординарність поетичного стилю Димтра Іванова. Письменник Олексій Брик помітив невмирущість теми, до якої звертається Дмитро Іванов у більшості своїх віршів – до теми села, зокрема села повоєнного. Але Іванов – саме поет села, а не сільський поет. Навіть отримавши Національну премію ім.Т.Шевченка у минулому році за збірку “Село у терновому вінку”, Дмитро Йосипович значну її частину витратив на благочинність. Це зайвий раз характеризує його як людину щиру й щедру. Ці, а також інші позитивні риси як особистості, так і поета відзначили у своїх виступах директор музею Ігор Коцюбинський, письменник Михась Ткач, поет Микола Лелюк, педагоги Антоніна Коцюбинська та Ольга Гребницька.
Данину творчості Іванова віддав також відомий письменник, головний редактор журналу “Київ” Віктор Баранов. Найглибше проаналізував поезію Дмитра Іванова, його останні досягнення письменник, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, виконавчий директор Ліги Українських Меценатів Михайло Слабошпицький. Михайло Федотович, який знає Іванова ще з 70-х рр. минулого століття, звернув увагу, що талант Іванова проявився новими гранями й після майже двадцятирічної творчої паузи. Його балади беруть читача “за душу”, заставляють пережити те, чим живуть його герої.

Джерело: Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського