20 жовтня в Чернігівському обласному художньому музеї з нагоди 85-річчя заслуженого художника України Анатолія Никифоровича Шкурка відбулось відкриття його персональної виставки.
Нескінченні вітання лунали від родини пана Анатолія, друзів та шанувальників мистецтва великого Майстра пензля.
Учасник Великої Вітчизняної війни, один з небагатьох чернігівців, що залишив свій автограф на стінах рейхстагу, Анатолій Никифорович ще й досі продовжує плідно працювати.
Шанувальники мистецтва мали змогу побачити твори станкового живопису, які відтворюють епоху будівництва соціалізму («Бригада комуністичної праці» (1964), «Хлібороби»(1969), портрети людей праці («Портрет бригадира слюсарів Чернігівського ДРБУ М. Н. Костильова» (1982), тематичні картини ("Т. Г. Шевченко у Седневі » (1964) та ін.
В експозиції були представлені живописні полотна митця, датовані 1949-1989 рр. , що зберігаються у фондах музею.
Майже піввіку шанувальники образотворчого мистецтва мають можливість зустрічатися з творами заслуженого художника України Анатолія Никифоровича Шкурка. Він належить до генерації художників, які прийшли в мистецтво через суворі роки Великої Вітчизняної війни.

Народився Анатолій Никифорович Шкурко 29 жовтня 1924 в селі Смолин на Чернігівщині. Мріючи з дитинства стати художником, одразу після закінчення школи Анатолій вступає до Харківського художнього училища. Але завершити навчання завадила війна. Анатолій Шкурко розпочав свій солдатський шлях із древнього Любеча і дійшов бійцем 111-го стрілецького полку 1-го Білоруського фронту до Берліна. У 1951 році закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І.Ю.Рєпіна, де його педагогами з фаху були видатні художники Р.Френц, Д.Ольховський, І.Сорокін.
Діапазон художніх інтересів А.Н.Шкурка широкий. Він випробує свої сили в усіх жанрах живопису, звертається до широкого кола тем і образів: історія України, різні куточки її природи, мирна праця людини-трудівника, тихе життя речей, що повсякденно оточують її.
Шкурко - художник заявив про себе портретами, що було для нього знаковим. Адже за плечима були роки війни, які сформували відповідний життєвий досвід, що допомагав знайти критерій оцінки людської особистості, сприяв осягненню характеру сучасника. З портретів студентських років А.Шкурка особливо цікавими є «Етюд портрета В.М.Зенченка» (1949) та «Муляр» (1950).
Важливою віхою у творчій біографії художника стали 60-ті роки – період підведення перших підсумків, утвердження творчого авторитету. З 1960 року він член Національної спілки художників України.
Шевченківська тема - одна з провідних тем українського мистецтва, зокрема історичного жанру. До 150-річчя від дня народження поета і художника А. Шкурко створив живописне полотно «Т.Г.Шевченко у Седневі». 1964. У творі митця Кобзар постає великим життєлюбом, сердечною і щирою людиною, глибоко вразливою поетичною натурою.
Міські пейзажі митця виражають його особисту причетність до всього зображуваного, що і визначає характер його палітри та головні риси стилістики. У творах живописця і тихе замилування, і бурхливе захоплення, і гучний сонячний гімн («Чернігів».1964, «Нові околиці Чернігова». 1972, «Чернігів будується». 1974). Майстер зумів втілити любов до рідного міста, і водночас правду про повсякденне його життя.
Особливістю творчості художника є відчутна присутність людини в його пейзажах, що надає їм своєрідної жанровості. Саме у пейзажі обдарування колориста розкривається найповніше, тому для А.Н. Шкурка цей жанр завжди є школою майстерності і постійним джерелом свіжих вражень, нових тем та образів («Літо». 1962, «Весняні поля». 1981).
Анатолій Никифорович Шкурко – пройшов нелегкий життєвий шлях, де були радощі, і труднощі. Але, незважаючи на перешкоди, художник упевнено йшов до своєї мети завдяки своєму оптимістичному мистецтву, наполегливій праці і по праву посідає помітне місце серед знаних майстрів українського образотворчого мистецтва.
Сподіваємось, що ця виставка не остання та ми ще не один раз побачимо нові роботи Анатолія Никифоровича.
Колектив управління культури і туризму облдержадміністрації бажає ювілярові в першу чергу міцного здоров'я, щоб ще не один десяток років ми мали змогу дивитись живі полотна легендарного Майстра.

За матеріалами: управління культури та туризму Чернігівської облдержадміністрації
Фото Олександра Майшева.