У Чернігові знищено сквер на березі Стрижня
Здолали... Перемогли... Завалили... «Бабло» перемагає усе - закон, громадськість, кілька десятків здорових велетенських дерев. Мова про те, що 12 листопада у Чернігові знищено сквер на березі Стрижня, біля колишнього магазинчика «Юний технік».
Валяли дерева зранку в суботу. Працювали оперативно, наскоком. Такий підхід стає «доброю традицією» забудовників зелених зон: у вихідний, а ще краще - під дощем. Щоб якомога менше перехожих були свідками, а ще - щоб якнайшвидше поставити жителів міста перед фактом.
Ще б пак, - наприкінці квітня 2011 року, коли забудовник взявся був поволі «зачищати територію», нагрянули й деякі місцеві депутати, й інспектори-екологи з міліцією та позабирали у лісорубів бензопили. Майже півроку тривало «вирішення питань»...
«Ось вийшли знятися на пам'ять на тлі цього „безпредєла", - говорить чернігівець, фотографуючи трирічну дитину на тлі лісоповалу. Не судилося малюкові гуляти парком у найкращі роки життя.
Дозволи
Інвестор-забудовник - фірма «Житлобудсервіс». Директор цього товариства Григорій Пузан під час вирубки демонстрував кореспондентам дозвіл .на «проведення підготовчих робіт» від 20 грудня 2010 року. Папірець виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області за підписом її начальника Рубана О. Г.
Що цікаво, згідно з повідомленням прес-центру СБУ, 22 вересня-2011 року начальник цієї інспекції затриманий «на гарячому» після передачі у службовому кабінеті частини хабара у розмірі тисячі доларів США. Під час обшуку в службовому приміщенні правоохоронці виявили ще два конверти, в яких було $2,3 тисячі. Риторичне запитання: якою є цінність тих дозвільних паперів для нас, жителів Чернігова?
Обіцянки
Замовник будівництва - управління капітального будівництва Чернігівської міської ради. Андрій Кожевников, заступник начальника управління, повідомляв у січні 2011 року, що на будівництво виділена ділянка землі від колишнього магазину «Юний технік» до Стрижня і вниз по течії до колишнього 34-го поштового відділення.
Тоді, у січні, в управлінні обіцяли будувати не ближче 50-ти метрів від Стрижня, оскільки це природоохоронна зона. Де саме буде зводитися будинок, ми побачимо пізніше. А зараз є факт, що дерева знесені на відстані 25-30 метрів від води.
Сміливі ідеї
Раніше, у червні 2009 року, заступник міського голови, який опікується питаннями будівництва, висловлював ідею повністю засипати той нещасний Стрижень, доведений десятиліттями бездіяльності міської влади до стану «річки-вонючки». Уявіть, скільки землі в центрі міста!
«Що ми взагалі уявляємо собі під словом «Стрижень»? Крім ставків у Ялівщини і між Білим і Червоним мостами, це ж не річка, - казав Олександр Сердюк в одному з інтерв'ю. - Це занедбані балки, до яких нікому немає діла. Ставки я б залишив, а решту засипав би, спорудив величезну зелену зону через усе місто і побудував на ній чудові ігрові майданчики: футбольні, баскетбольні, тенісні й багато інших. Уявляєте, як всі були б раді цьому».
Плани сердюківські, як бачимо, майже наполеонівські... Можливо, за існуючих тенденцій ми можемо дочекатися поховання річки. А ось суцільні спортмайданчики на місці русла, щось мені підказує, - навряд чи колись побачимо.
Сергій Стук, тижневик «Чернігівщина» №47 (422)
Валяли дерева зранку в суботу. Працювали оперативно, наскоком. Такий підхід стає «доброю традицією» забудовників зелених зон: у вихідний, а ще краще - під дощем. Щоб якомога менше перехожих були свідками, а ще - щоб якнайшвидше поставити жителів міста перед фактом.
Ще б пак, - наприкінці квітня 2011 року, коли забудовник взявся був поволі «зачищати територію», нагрянули й деякі місцеві депутати, й інспектори-екологи з міліцією та позабирали у лісорубів бензопили. Майже півроку тривало «вирішення питань»...
«Ось вийшли знятися на пам'ять на тлі цього „безпредєла", - говорить чернігівець, фотографуючи трирічну дитину на тлі лісоповалу. Не судилося малюкові гуляти парком у найкращі роки життя.
Дозволи
Інвестор-забудовник - фірма «Житлобудсервіс». Директор цього товариства Григорій Пузан під час вирубки демонстрував кореспондентам дозвіл .на «проведення підготовчих робіт» від 20 грудня 2010 року. Папірець виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області за підписом її начальника Рубана О. Г.
Що цікаво, згідно з повідомленням прес-центру СБУ, 22 вересня-2011 року начальник цієї інспекції затриманий «на гарячому» після передачі у службовому кабінеті частини хабара у розмірі тисячі доларів США. Під час обшуку в службовому приміщенні правоохоронці виявили ще два конверти, в яких було $2,3 тисячі. Риторичне запитання: якою є цінність тих дозвільних паперів для нас, жителів Чернігова?
Обіцянки
Замовник будівництва - управління капітального будівництва Чернігівської міської ради. Андрій Кожевников, заступник начальника управління, повідомляв у січні 2011 року, що на будівництво виділена ділянка землі від колишнього магазину «Юний технік» до Стрижня і вниз по течії до колишнього 34-го поштового відділення.
Тоді, у січні, в управлінні обіцяли будувати не ближче 50-ти метрів від Стрижня, оскільки це природоохоронна зона. Де саме буде зводитися будинок, ми побачимо пізніше. А зараз є факт, що дерева знесені на відстані 25-30 метрів від води.
Сміливі ідеї
Раніше, у червні 2009 року, заступник міського голови, який опікується питаннями будівництва, висловлював ідею повністю засипати той нещасний Стрижень, доведений десятиліттями бездіяльності міської влади до стану «річки-вонючки». Уявіть, скільки землі в центрі міста!
«Що ми взагалі уявляємо собі під словом «Стрижень»? Крім ставків у Ялівщини і між Білим і Червоним мостами, це ж не річка, - казав Олександр Сердюк в одному з інтерв'ю. - Це занедбані балки, до яких нікому немає діла. Ставки я б залишив, а решту засипав би, спорудив величезну зелену зону через усе місто і побудував на ній чудові ігрові майданчики: футбольні, баскетбольні, тенісні й багато інших. Уявляєте, як всі були б раді цьому».
Плани сердюківські, як бачимо, майже наполеонівські... Можливо, за існуючих тенденцій ми можемо дочекатися поховання річки. А ось суцільні спортмайданчики на місці русла, щось мені підказує, - навряд чи колись побачимо.
Сергій Стук, тижневик «Чернігівщина» №47 (422)