У Франції презентували українські декомунізаційні закони
Декомунізація стала невід’ємним елементом демократичних трансформацій країн Центральної та Східної Європи ще з початку 1990-х. Україна ж лише зараз безповоротно пориває зі своїм болючим тоталітарним минулим — про це розповіли керівники Українського інституту національної пам’ять під час робочого візиту до Парижу в червні.
«Відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. Суть українського уроку в тому, що неподолане тоталітарне минуле деформує сьогодення, наближаючи його до своїх спотворених стандартів. Тому про це минуле повинні пам'ятати не лише історики, але й політики, щоб справді реформувати країну, наблизити її до європейських демократичних зразків», — зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
4 декомунізаційні закони голова Інституту Володимир В’ятрович та перший заступник голови УІНП Аліна Шпак презентували 18-23 червня в Парижі, у Фундації Роберта Шумана та Українському культурно-інформаційному центрі. У заходах взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, колишній посол Франції в Україні Філіп де Сюремен, професор Університету Париж ІІ Філіп де Лара, генеральний секретар «Європейського форуму для України» Ґаліна Аккерман, професорка Римського університету «Ла Сап'єнца» Оксана Пахльовська, професорка історії Сорбонського університету Франсуаза Том, колишній заступник міністра закордонних справ Грузії Торніке Ґорґадзе та ін.
Під час обговорення законів присутні ставили багато запитань, що підтверджує необхідність подальшої презентації у світі української політики національної пам’яті, зокрема процесів декомунізації. Адже уявлення про Україну часто спотворені історичними міфами чи завдяки російській пропаганді.
В. В’ятрович та А. Шпак провели ряд організаційних зустрічей. Відтак на другу половину року заплановано відкриття виставки «Україна у Другій світовій війні» у Парижі та розпочалася підготовка до проведення спільної наукової конференції у Києві.
Візит відбувся за сприяння Посольства України у Франції, Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського форуму для України.
21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.
ФОТО: Український культурно-інформаційний центр у Франції
Ольга Богачевська
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
ДОВІДКОВО:
У 1995 році «Інститут Роберта Шумана за розвиток демократії у Центральній та Східній Європі» було засновано Європейським Союзом Християнських Демократів, Фундацією Роберта Шумана у Люксембурзі, Фундацією Європейських Досліджень, Європейською Народною Партією та національними партіями і організаціями як заміна «Християнсько-Демократичної Академії Центральної та Східної Європи.
Інститут Роберта Шумана був названий на честь відомого французького Християнсько-демократичного політика, який після Другої світової війни, як Прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Франції і пізніше як Президент Європейського Парламенту, боровся за об’єднання Європи в мирі і свободі. Роберта Шумана вважають одним з «батьків» Європейської інтеграції.
«Відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. Суть українського уроку в тому, що неподолане тоталітарне минуле деформує сьогодення, наближаючи його до своїх спотворених стандартів. Тому про це минуле повинні пам'ятати не лише історики, але й політики, щоб справді реформувати країну, наблизити її до європейських демократичних зразків», — зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
4 декомунізаційні закони голова Інституту Володимир В’ятрович та перший заступник голови УІНП Аліна Шпак презентували 18-23 червня в Парижі, у Фундації Роберта Шумана та Українському культурно-інформаційному центрі. У заходах взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Олег Шамшур, колишній посол Франції в Україні Філіп де Сюремен, професор Університету Париж ІІ Філіп де Лара, генеральний секретар «Європейського форуму для України» Ґаліна Аккерман, професорка Римського університету «Ла Сап'єнца» Оксана Пахльовська, професорка історії Сорбонського університету Франсуаза Том, колишній заступник міністра закордонних справ Грузії Торніке Ґорґадзе та ін.
Під час обговорення законів присутні ставили багато запитань, що підтверджує необхідність подальшої презентації у світі української політики національної пам’яті, зокрема процесів декомунізації. Адже уявлення про Україну часто спотворені історичними міфами чи завдяки російській пропаганді.
В. В’ятрович та А. Шпак провели ряд організаційних зустрічей. Відтак на другу половину року заплановано відкриття виставки «Україна у Другій світовій війні» у Парижі та розпочалася підготовка до проведення спільної наукової конференції у Києві.
Візит відбувся за сприяння Посольства України у Франції, Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського форуму для України.
21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.
ФОТО: Український культурно-інформаційний центр у Франції
Ольга Богачевська
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
ДОВІДКОВО:
У 1995 році «Інститут Роберта Шумана за розвиток демократії у Центральній та Східній Європі» було засновано Європейським Союзом Християнських Демократів, Фундацією Роберта Шумана у Люксембурзі, Фундацією Європейських Досліджень, Європейською Народною Партією та національними партіями і організаціями як заміна «Християнсько-Демократичної Академії Центральної та Східної Європи.
Інститут Роберта Шумана був названий на честь відомого французького Християнсько-демократичного політика, який після Другої світової війни, як Прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Франції і пізніше як Президент Європейського Парламенту, боровся за об’єднання Європи в мирі і свободі. Роберта Шумана вважають одним з «батьків» Європейської інтеграції.
Теґі:
