Церемонія прощання із загиблими бійцями 72-ї ОМБр, які полягли у запеклих боях за Авдіївку, відбулася у столиці на Майдані Незалежності, інформує ТСН.
Над Майданом лине "Гей, пливе кача", люди скандують "Герої не вмирають!" – кияни зібралися на церемонію прощання із полеглими українськими бійцями 72-ї окремої механізованої бригади. Окрім родичів, армійців, ветеранів та волонтерів кількість звичайних людей, які прийшли на прощання, вражає. Героїв на Майдані натовп зустрічав навколішках.

Сім бійців, які поклали своє життя у запеклих боях 29 та 30 січня: капітан Андрій Кизило, йому було всього 23, родом із Черкащини із родини військових; солдат Дмитро Оверченко, уродженець Черкащини, прийняв останній бій у 28 років; молодший сержант Володимир Бальченко із Чернігівщини, загинув у 25; 34-річний сержант Володимир Крижанський з Чернігівщини; Олег Борець, а під час другого ворожого штурму 30 січня загинули Віталій Шамрай і Ярослав Павлюк.

"Ці хлопці, які лежать поряд з Андрієм Кизило – вони Герої, загинули у бою. Вони справжні патріоти. Але говорячи про Андрія, можу сказати, що країна і армія втратила найкращого. За його коротке життя він був справжнім Героєм, який ніколи не ховався за спинами солдатів. У цьому бою саме завдяки йому вдалося відбити наступ ворога і зайняти частково ворожі позиції. Цей офіцер був дуже розумним, він дуже рано отримав свою посаду і дострокове звання капітана. Ніколи не користувався ніякими привілеями, завжди все робив нарівні зі своїми солдатами", – розповів заступник командира 72-ї бригади.

"Вони тоді знаходилися на позиції, яка називається "Майдан", коли отримали повідомлення, що ворог пішов в атаку. Як розповідають хлопці, Андрій піднявся і сказав "ну все, я пішов". І всі пішли за ним. Він піднявся відбивати атаку ворога і за ним пішли його хлопці. Вони відбили атаку, зайняли окопи ворога, взяли трьох полонених… Зробили все, що могли. Та під час другої атаки ворога прилетіла міна, яка обірвала його життя і ще двох бійців", – згадує прес-офіцер.

"Всі інші хлопці теж Герої, бо вони своїми спинами закрили нас всіх. Вони закрили собою 30-тисячне мирне місто. Вони віддали найдорожче – життя", – додала Олена Мокренчук.

Згадуючи про Андрія, прес-офіцер зазначила, що він прийшов у бригаду 20-річним сором'язливим хлопцем, але за короткий час зумів показати себе гарним командиром і офіцером.

"Ми пишаємося тим, що він був у нашій бригаді. Він був одним із найкращих, дуже перспективний. У нього лишилася дружина і маля. У багатьох із цих хлопців є сім'ї", – додала вона.

"Прийшов сюди, бо у мене душа болить… Це найкращі хлопці".
На прощанні із бійцями був присутній генерал-майор, Герой України Ігор Гордійчук "Сумрак".
Після жалобної процесії українських Героїв повезли у рідні міста і села.