Україна продовжує досягати прогресу на шляху до вступу в ЄС
30 жовтня Європейська комісія констатувала, що Україна домагається прогресу у виконанні критеріїв на шляху до членства в Європейському Союзі і сподівається відкрити переговори щодо кластерів у 2025 році.
У щорічній оцінці Пакета розширення, схваленому Європейською комісією, йдеться про те, що після першої міжурядової конференції в червні 2024 року аналітичне вивчення просувається гладко.
Так, після ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду необхідно зробити подальші кроки для забезпечення повної відповідності її внутрішнього законодавства. Постійне підвищення відповідності України загальним позиціям зовнішньої та безпекової політики ЄС обмежувальним заходам є «явною ознакою політичної прихильності» та має продовжуватися.
«За умови виконання Україною всіх умов Комісія очікує початку переговорів щодо кластерів, починаючи з основ, якомога швидше 2025 року», — йдеться в документі.
Комісія також констатувала, що рішення Євроради від грудня 2023 року про відкриття переговорів щодо вступу з Україною стало важливим визнанням рішучості України продовжувати впроваджувати реформи на шляху до вступу в ЄС.
Україна за цей час продовжувала сприяти сумлінності в судовій системі, а також зміцнювати антикорупційну інституційну основу та нарощувати досвід правозастосування у справах про корупцію на високому рівні.
«Україна також переглянула своє законодавство про захист прав осіб, які належать до національних меншин. Обмеження основних прав, пов’язаних із воєнним станом, залишаються загалом пропорційними», — йдеться у висновку та рекомендаціях.
Крім того, констатується, що влада просунулася в реалізації важливих реформ у рамках Плану щодо України.
Водночас Єврокомісія зазначила, що «попри прогрес у проведенні фундаментальних реформ, необхідні подальші зусилля».
У ЄС упевнені, що Україні необхідно й надалі зміцнювати захист основоположних прав, продовжувати реалізацію зміненого законодавства про захист прав осіб, які належать до національних меншин, у тісній співпраці з представниками національних меншин, а також просувати реформу державного управління та реформу децентралізації.
«Заходи з підтримки ремонту та відновлення інфраструктури матимуть ключове значення для повного відновлення економіки, особливо в енергетичному секторі, який необхідно додатково децентралізувати з поліпшенням управління», — ідеться у висновку та рекомендаціях.
За матеріалами: nv
У щорічній оцінці Пакета розширення, схваленому Європейською комісією, йдеться про те, що після першої міжурядової конференції в червні 2024 року аналітичне вивчення просувається гладко.
Так, після ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду необхідно зробити подальші кроки для забезпечення повної відповідності її внутрішнього законодавства. Постійне підвищення відповідності України загальним позиціям зовнішньої та безпекової політики ЄС обмежувальним заходам є «явною ознакою політичної прихильності» та має продовжуватися.
«За умови виконання Україною всіх умов Комісія очікує початку переговорів щодо кластерів, починаючи з основ, якомога швидше 2025 року», — йдеться в документі.
Комісія також констатувала, що рішення Євроради від грудня 2023 року про відкриття переговорів щодо вступу з Україною стало важливим визнанням рішучості України продовжувати впроваджувати реформи на шляху до вступу в ЄС.
Україна за цей час продовжувала сприяти сумлінності в судовій системі, а також зміцнювати антикорупційну інституційну основу та нарощувати досвід правозастосування у справах про корупцію на високому рівні.
«Україна також переглянула своє законодавство про захист прав осіб, які належать до національних меншин. Обмеження основних прав, пов’язаних із воєнним станом, залишаються загалом пропорційними», — йдеться у висновку та рекомендаціях.
Крім того, констатується, що влада просунулася в реалізації важливих реформ у рамках Плану щодо України.
Водночас Єврокомісія зазначила, що «попри прогрес у проведенні фундаментальних реформ, необхідні подальші зусилля».
У ЄС упевнені, що Україні необхідно й надалі зміцнювати захист основоположних прав, продовжувати реалізацію зміненого законодавства про захист прав осіб, які належать до національних меншин, у тісній співпраці з представниками національних меншин, а також просувати реформу державного управління та реформу децентралізації.
«Заходи з підтримки ремонту та відновлення інфраструктури матимуть ключове значення для повного відновлення економіки, особливо в енергетичному секторі, який необхідно додатково децентралізувати з поліпшенням управління», — ідеться у висновку та рекомендаціях.
За матеріалами: nv