31 березня українські газети пишуть про лінію оборони на Донбасі, місцеві вибори, зростання кількості нелегальної зброї та загрозу зникнення єдиного у світі кримськотатарського телеканалу.

Лінії оборони
Газета "Сегодня" пише, що на Донбасі триває спорудження лінії оборони в зоні зіткнень. Точну дату завершення будівництва військові не називають, але очевидно, що на це піде декілька місяців. Облаштування лінії оборони розподілене між ЗСУ та обласними державними адміністраціями, зазначає газета.
"Наразі удосконалюються ті лінії, які вже зведені, і будуються нові. Лінія – це позиція військ плюс огорожа, наприклад, із колючого дроту. Також – рови, надовби, "їжаки", малопримітні споруди і залізобетонні конструкції", – цитує газета виконувача обов'язків командувача інженерних військ ЗСУ Геннадія Кравченка. Військові додають, що на оборонній лінії розміщують взводні і ротні опорні пункти.
На думку експертів, укріплення допоможуть витримати атаки, а також відгородити частину України від прямого вторгнення противника, який може мати перевагу у силах в декілька разів. Проте військовий експерт Сергій Згурець вважає, що така система не вирішує завдання в цілому і ризик залишається.
"Наприклад, "лінія Хусейна" мала на кордоні з Кувейтом і Саудівською Аравією протяжність до 65 км. Але військове командування багатонаціональних сил при прориві вирішило атакувати з повітря, в результаті чого Ірак не зміг організувати спротив", – каже експерт.

Чи будуть вибори?
Про те, чи готова місцева влада провести вибори на Донбасі, розмірковує газета "День". Видання цитує нещодавню заяву президента Петра Порошенка, який наголосив: "Вибори на Донбасі відбудуться лише після повної деокупації регіону, виведення звідти всіх іноземних військ, найманців і незаконних збройних формувань".
Водночас наступна заява глави української держави - щодо можливості лідерів так званих ДНР і ЛНР брати участь у місцевих виборах за умови, якщо це відбуватиметься в рамках українського законодавства, - викликала критику громадськості, зазначає газета.
Своїми сумнівами щодо наявності в української влади комплексного бачення волевиявлення на сході з газетою поділилися експерти.
На думку політолога Олександра Клюжева, у влади досі немає розуміння щодо термінів проведення виборів на Донбасі.
"Для цього мають скластися відповідні умови – безпекові, інформаційні, зовнішньополітичні. Навряд чи можна говорити про місцеві вибори на захоплених терористами територіях до повного закриття кордону з Російською Федерацією," – цитує газета політолога.
Експерт Сергій Ткаченко вважає, що чіткі алгоритми подальшого розвитку ситуації на Донбасі зафіксовано на законодавчому рівні.
"Поки парламент не скасує офіційно статус "тимчасово окуповані території", про жодні вибори не йтиметься", – вважає експерт.

800 гривень за автомат
Газета "Комсомольская правда в Украине" пише про те, чи призведе оголошений міліцією з 1 квітня місячник добровільної здачі нелегальної зброї до зменшення її кількості в населення.
Експерти налаштовані скептично і вважають, що кількість зброї, яку українці захочуть добровільно здати, буде істотно меншою, ніж у попередні роки, зазначає видання.
"Більшість озброєння прийшло до нас із зони АТО. Ви думаєте, зброю везли сюди, щоб потім у міліцію здати? Звісно, ні. Те саме стосується і клієнтів чорного ринку. За моїми прогнозами, під час місячника добровільно принесуть приблизно 3500 одиниць", – каже представник Української стрілецької асоціації Дмитро Бушуєв.
Газета наводить статистику МВС, згідно з якою у 2013 році українці принесли в міліцію майже 6000 одиниць зброї, у 2014 - 3500.
Спеціалісти також відзначають різке падіння цін на нелегальну зброю, оскільки пропозиція перевищує попит.
"Ще рік тому купити автомат Калашникова було проблематично, та і коштував він до 30 тисяч гривень, а зараз його можна придбати за 800 гривень. Також пропонують те, чого не було раніше, – гранатомети і вогнемети", – каже військовий експерт Едуард Шпікенко.

Нелояльний телеканал
Про те, чому з 1 квітня може припинити мовлення єдиний у світі кримськотатарський телеканал, пише "Україна молода".
Реальна загроза припинення існування єдиного у Криму опозиційного телеканалу ATR з'явилася через відсутність "російської" реєстрації. Однак, тележурналісти вважають, що Роскомнагляд зумисне чотири рази поспіль повертав каналу заявку на продовження ліцензії на мовлення.
"Усі наші медіа-ресурси: кримськотатарський телеканал АТR, "Лялі", Радіо "Мейдан", радіо "Лідер" та інформаційний портал "15 хвилин" ще у вересні, відповідно до російського законодавства, були перереєстровані як суб’єкти господарювання. А вже в жовтні всі документи були передані в Роскомнагляд для реєстрації ЗМІ. На жаль, донині жоден із медіа-ресурсів так і не отримав свідоцтво про реєстрацію ЗМІ", – цитує видання генерального директора ATR Ельзару Іслямову.
На думку експертів кримська влада прагне від телеканалу повної лояльності.
"Кримській владі потрібні саме такі кримські татари: несуб'єктивні, лояльні, прорадянські, щоб з георгіївськими стрічками і обов'язково шеренгою. Щоб своєї думки не мали, а погоджувалися бути частиною "сім'ї народів", – каже кримський журналіст Павло Казарін, який нині працює у Києві.

Служба моніторингу ВВС