Під час чергової сесії ЮНЕСКО 2 грудня українські козацькі пісні розглядатимуться для внесення до списку нематеріальної культурної спадщини.
Про це на своїй сторінці у мережі Facebook написав міністр культури України Євген Нищук.

“2 грудня, на черговій сесії ЮНЕСКО в Аддис-Абебі наші українські козацькі пісні розглядатимуться для внесення до списку нематеріальної культурної спадщини”, — повідомив Є.Нищук.

Заявку на визнання козацької пісенної творчості надбанням людства готуватимуть під егідою Дніпропетровської обласної ради, торік їй вдалось вперше в Україні домогтись статусу нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО для петриківського розпису.

За словами голова облради Євгена Удода, на відміну від петриківського розпису, включеного до репрезентативного списку культурних надбань планети ЮНЕСКО торік, козацькі пісні претендуватимуть на входження до переліку об’єктів культури, які треба охороняти.

Традиція козацького співу бере своє коріння саме з території Дніпропетровської області, кажуть дослідники. Козацький спів дуже відрізняється від псевдофольклору, пропонованого масовій публіці під виглядом народної творчості. Справжні козацькі пісні – це багатоголосся, розповідає експерт ЮНЕСКО Ілля Фетисов.

«Коли ми досліджували історію козацької пісні на Дніпропетровщині, ми надибали козацьку слободу в Богуславі. Я хочу сказати, що пісні в тих селах, які були кріпацькими, і в козацьких слободах відрізняються. Це впливає на спів. Наприклад, у жіночому співі села Богуслав повністю зафіксувався чоловічий гуртовий спів: кожен голос звучить окремо. Жінки загалом співають у 2-3 голоси. А це важливий прояв чоловічого характеру. Чоловіки – дуже індивідуалістичні, кожен хоче співати по-своєму. Тим не менше, це є громада, яка об’єднана в гурт якоюсь чоловічою єдністю. На жаль, жінкам, які співають пісні в селі Богуслав, вже за 80. А молодь не хоче продовжувати традицію і співати ці пісні», – зазначає Ілля Фетисов.