Українські медсестри про реалії роботи: виснажливо і мізерна зарплата
Низькі зарплати, затримки з виплатою, складні умови праці змушують дедалі більше медичних працівників в Україні покидати або змінювати роботу, або ж їхати за кордон. Історії трьох українських медсестер. Про це пише видання DW.
Під час епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 медичні працівники в Україні опинилися на передовій боротьби з вірусом. До проблем медичної галузі за останній рік було прикуто чимало уваги громадськості та влади, однак ситуація залишається невтішною. Складна робота в умовах пандемії, брак фінансування та незавершена медична реформа позначаються на настроях медичних працівників. У міністерстві охорони здоров'я України неодноразово заявляли про загрозу кадрової кризи і масових звільнень. Медики ж виходили на акції протесту і погрожують страйком після Нового року. DW поспілкувалася з українськими медсестрами, які розповіли про свою роботу і майбутні очікування.
Надія Миронова працює медсестрою терапевтичного відділення лікарні в невеличкому селищі Козова на Тернопільщині. Але це поки що - навесні вона планує їхати працювати до Чехії, так само медсестрою. Основними причинами такого кроку жінка називає низьку зарплату в Україні, а також відсутність медичного страхування і поганий стан медицини загалом. Натомість за кордоном їй обіцяють і страховку, і навіть безкоштовне житло.
Під час епідемії відділення, де працює Миронова, перепрофілювали у інфекційно-терапевтичне. Тепер там приймають хворих на COVID-19. За словами медсестри, чимало її колег уже звільнилися з роботи, передусім пенсіонери. Сама вона на роботу особливо не нарікає. "Раз нам сказали працювати з ковідними хворими, значить, треба", - констатує Миронова. Та й засобів захисту від коронавірусу та антисептиків у лікарні, за її словами, вистачає. Натомість найбільші перестороги медсестри пов'язані із зарплатнею. Зараз разом із надбавками і доплатами вона отримує щомісяця близько 14 тисяч гривень, що втричі більше за її звичайну зарплату. "Але звичайна медсестра в іншому відділі отримує 4200 гривень. Це мені, можна сказати, підфартило", - каже жінка. Але щойно коронавірусних хворих у її відділенні лікарні не буде, то і зарплата Миронової знизиться, прогнозує вона.
"Підфартило" із зарплатою і медсестрі Анні Гельман із міста Городок на Львівщині, яка з червня працює у мобільній коронавірусній бригаді. Працюючи медсестрою у поліклініці, вона отримувала 3800 гривень на місяць, зараз же її зарплатня становить близько 9-10 тисяч гривень. "Для Городка це нормальна сума, але з нашими цінами хотілося би більшого, звичайно", - каже співрозмовниця. Фінансовий аспект не був головним, коли Анна зголосилася йти у бригаду, адже тоді про доплати жодної конкретної інформації ще не було. "Ніхто не хотів іти, а хворих ставало більше і більше. Я погодилася. І лікар проявив ініціативу", - розповідає медсестра про початок роботи у бригаді.
Зараз вона разом із лікарем двічі на тиждень їздить селами і збирає у хворих мазки для ПЛР-тестів на COVID-19. У інші дні відвозить їх до лабораторії у Львові. Їхнє робоче авто - це старенька "швидка" марки УАЗ із потрісканим лобовим склом. "Машина в не дуже хорошому стані. Ржава через потрійне оброблення дезінфекційним розчином. Але для нас зручна через прохідність селами", - розказує жінка. Свою роботу вона називає важкою передусім морально. "Тому що люди важкі, є і лежачі, є і такі, що ми одного тижня беремо мазок, а наступного знаємо, що їх немає в живих, що вони померли, навіть не дочекавшись госпіталізації", - описує вона.
Медсестра зізнається, що у її родині неодноразово замислювалися над роботою за кордоном, але поки стримують від цього кроку діти шкільного віку та сім'я, з якою не хочеться розлучатися. Свою професію жінка любить і хотіла би працювати і надалі в Україні, але має великі сумніви щодо своїх перспектив. "У нас є вдосталь багаторазових костюмів, є маски, окуляри, рукавички, щитки, антисептики. У нас все є, ще і з запасом. Тільки хотілося би більшої уваги від держави", - нарікає на зарплати медиків співрозмовниця.
Підняти на ноги двох дітей на зарплату медика - надскладне завдання, бідкається Віта Харевич із Києва. Вона працює медсестрою фізіотерапевтичного відділення у одній із столичних лікарень. Маючи п'ятиденний робочий графік, жінка отримує в місяць до 4500 гривень. "Я як волонтер, це як хобі", - каже вона. І навіть ці малі суми медикам затримують, розповідає Харевич. "Жовтень відпрацювали, а кошти отримали аж за півтора місяці, та й те після того, як почали дзвонити на всі гарячі лінії", - скаржиться медсестра.
Окрім того, вона вказує, що працівники кілька місяців не можуть отримати розрахункових листів про зарплату. "Кажуть, що бракує коштів, щоб роздрукувати", - дивується медсестра. Процедури, які надає її відділення, не входять до пакету медичних послуг, які оплачує держава, а тому у закладу виникли проблеми із фінансуванням. "Кажуть (керівництво лікарні. - Ред.), що коштів взагалі немає зараз і не буде цілий квартал. Закривають на карантин багато відділень, денні стаціонари і наше відділення", - описує проблеми медсестра.
Співрозмовниця скаржиться і на інші умови роботи. За її словами, у лікарні кілька місяців не завершують розпочатий ремонт - у закладі зачинені вбиральні, відсутнє нормальне опалення. "У нас пацієнти мерзнуть, а ми дуже тепло одягаємося. У нас протяги, бо дірки в стінах", - каже медична працівниця. Окрім того, у її відділенні бракує елементарних засобів захисту - рукавичок і масок, які доводиться купувати за власні кошти, скаржиться медсестра. Аби відстояти свої права, Віта Харевич разом із іншими однодумцями виходила у грудні на акцію протесту до урядового кварталу. Жінка не хоче покидати улюблену професію, але розчарована умовами і оплатою роботи. "Ми потрібні людям, тільки чомусь влада не бачить, міністерство охорони здоров'я теж цього не розуміє", - каже жінка. Вона підтримує ідею страйку медиків та готова долучитися до подальших акцій. "Як ще боротися з цим усім? Нас же не чують. Із такими цінами і підвищеними цінами на комунальні послуги, можливо, і мені доведеться змінювати професію", - резюмує вона.
Під час епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 медичні працівники в Україні опинилися на передовій боротьби з вірусом. До проблем медичної галузі за останній рік було прикуто чимало уваги громадськості та влади, однак ситуація залишається невтішною. Складна робота в умовах пандемії, брак фінансування та незавершена медична реформа позначаються на настроях медичних працівників. У міністерстві охорони здоров'я України неодноразово заявляли про загрозу кадрової кризи і масових звільнень. Медики ж виходили на акції протесту і погрожують страйком після Нового року. DW поспілкувалася з українськими медсестрами, які розповіли про свою роботу і майбутні очікування.
"Підфартило" працювати з хворими на COVID
Надія Миронова працює медсестрою терапевтичного відділення лікарні в невеличкому селищі Козова на Тернопільщині. Але це поки що - навесні вона планує їхати працювати до Чехії, так само медсестрою. Основними причинами такого кроку жінка називає низьку зарплату в Україні, а також відсутність медичного страхування і поганий стан медицини загалом. Натомість за кордоном їй обіцяють і страховку, і навіть безкоштовне житло.
Під час епідемії відділення, де працює Миронова, перепрофілювали у інфекційно-терапевтичне. Тепер там приймають хворих на COVID-19. За словами медсестри, чимало її колег уже звільнилися з роботи, передусім пенсіонери. Сама вона на роботу особливо не нарікає. "Раз нам сказали працювати з ковідними хворими, значить, треба", - констатує Миронова. Та й засобів захисту від коронавірусу та антисептиків у лікарні, за її словами, вистачає. Натомість найбільші перестороги медсестри пов'язані із зарплатнею. Зараз разом із надбавками і доплатами вона отримує щомісяця близько 14 тисяч гривень, що втричі більше за її звичайну зарплату. "Але звичайна медсестра в іншому відділі отримує 4200 гривень. Це мені, можна сказати, підфартило", - каже жінка. Але щойно коронавірусних хворих у її відділенні лікарні не буде, то і зарплата Миронової знизиться, прогнозує вона.
"Хотілося би більшої уваги від держави"
"Підфартило" із зарплатою і медсестрі Анні Гельман із міста Городок на Львівщині, яка з червня працює у мобільній коронавірусній бригаді. Працюючи медсестрою у поліклініці, вона отримувала 3800 гривень на місяць, зараз же її зарплатня становить близько 9-10 тисяч гривень. "Для Городка це нормальна сума, але з нашими цінами хотілося би більшого, звичайно", - каже співрозмовниця. Фінансовий аспект не був головним, коли Анна зголосилася йти у бригаду, адже тоді про доплати жодної конкретної інформації ще не було. "Ніхто не хотів іти, а хворих ставало більше і більше. Я погодилася. І лікар проявив ініціативу", - розповідає медсестра про початок роботи у бригаді.
Зараз вона разом із лікарем двічі на тиждень їздить селами і збирає у хворих мазки для ПЛР-тестів на COVID-19. У інші дні відвозить їх до лабораторії у Львові. Їхнє робоче авто - це старенька "швидка" марки УАЗ із потрісканим лобовим склом. "Машина в не дуже хорошому стані. Ржава через потрійне оброблення дезінфекційним розчином. Але для нас зручна через прохідність селами", - розказує жінка. Свою роботу вона називає важкою передусім морально. "Тому що люди важкі, є і лежачі, є і такі, що ми одного тижня беремо мазок, а наступного знаємо, що їх немає в живих, що вони померли, навіть не дочекавшись госпіталізації", - описує вона.
Медсестра зізнається, що у її родині неодноразово замислювалися над роботою за кордоном, але поки стримують від цього кроку діти шкільного віку та сім'я, з якою не хочеться розлучатися. Свою професію жінка любить і хотіла би працювати і надалі в Україні, але має великі сумніви щодо своїх перспектив. "У нас є вдосталь багаторазових костюмів, є маски, окуляри, рукавички, щитки, антисептики. У нас все є, ще і з запасом. Тільки хотілося би більшої уваги від держави", - нарікає на зарплати медиків співрозмовниця.
"Не робота, а волонтерство"
Підняти на ноги двох дітей на зарплату медика - надскладне завдання, бідкається Віта Харевич із Києва. Вона працює медсестрою фізіотерапевтичного відділення у одній із столичних лікарень. Маючи п'ятиденний робочий графік, жінка отримує в місяць до 4500 гривень. "Я як волонтер, це як хобі", - каже вона. І навіть ці малі суми медикам затримують, розповідає Харевич. "Жовтень відпрацювали, а кошти отримали аж за півтора місяці, та й те після того, як почали дзвонити на всі гарячі лінії", - скаржиться медсестра.
Окрім того, вона вказує, що працівники кілька місяців не можуть отримати розрахункових листів про зарплату. "Кажуть, що бракує коштів, щоб роздрукувати", - дивується медсестра. Процедури, які надає її відділення, не входять до пакету медичних послуг, які оплачує держава, а тому у закладу виникли проблеми із фінансуванням. "Кажуть (керівництво лікарні. - Ред.), що коштів взагалі немає зараз і не буде цілий квартал. Закривають на карантин багато відділень, денні стаціонари і наше відділення", - описує проблеми медсестра.
Співрозмовниця скаржиться і на інші умови роботи. За її словами, у лікарні кілька місяців не завершують розпочатий ремонт - у закладі зачинені вбиральні, відсутнє нормальне опалення. "У нас пацієнти мерзнуть, а ми дуже тепло одягаємося. У нас протяги, бо дірки в стінах", - каже медична працівниця. Окрім того, у її відділенні бракує елементарних засобів захисту - рукавичок і масок, які доводиться купувати за власні кошти, скаржиться медсестра. Аби відстояти свої права, Віта Харевич разом із іншими однодумцями виходила у грудні на акцію протесту до урядового кварталу. Жінка не хоче покидати улюблену професію, але розчарована умовами і оплатою роботи. "Ми потрібні людям, тільки чомусь влада не бачить, міністерство охорони здоров'я теж цього не розуміє", - каже жінка. Вона підтримує ідею страйку медиків та готова долучитися до подальших акцій. "Як ще боротися з цим усім? Нас же не чують. Із такими цінами і підвищеними цінами на комунальні послуги, можливо, і мені доведеться змінювати професію", - резюмує вона.