Українські реформи буксують через старі кадри
Український уряд обіцяє, що вже наступного року українці відчують позитивні наслідки реформ в економіці. Водночас експерти зазначають, що для більш ефективного реформування потрібні нові кадри. Про це пише німецьке видання DW.
"У нас є погані і хороші новини. Погані ви знаєте. Але є і хороша новина – Україна виходить з кризи. Кризи, яка стала результатом неповних реформ, війни, анексії Криму. Зараз ми повільно, але впевнено долаємо цей етап кризи", - почала свою промову міністр фінансів України Наталія Яресько, виступаючи на щорічному Київському безпековому форумі. За її словами, в уряді усвідомлюють, що для повного подолання наслідків економічного занепаду Україні необхідна ще загальна стабілізація економічної ситуації, реструктуризація держборгу, зниження навантаження на бюджет, поліпшення інвестиційного клімату, залучення інвестицій, а також проведення фундаментальних змін в бізнес-середовищі.
Наталя Яресько обіцяє, що у 2016 році українці таки побачать "світло в кінці тунелю", але перед цим доведеться "пережити найгірший 2015". "Шляхом розв’язання проблем тіньової економіки і стягнення більших податків з багатих, скорочення податкових ям і контрабанди ми зможемо розширити податкову базу не збільшуючи навантаження на пересічних громадян", - сподівається Наталя Яресько.
Зробленого недостатньо
Голова консультативної місії ЄС з питань реформування сектору цивільної безпеки в Україні Кальман Міжей визнає, що нинішній уряд в Україні є найбільш реформаторським в її історії, однак, за його словами, поки критичної маси реформ у країні не зроблено."Ні, я б не сказав, що немає прогресу, але зроблено ще недостатньо", - сказав Міжей. Попри те, що на Сході України йдуть бойові дії, уряд повинен рішучіше проводити реформи, переконаний представник ЄС. За його словами, конституційна реформа, ухвалення пакету законопроектів про реформування МВС та зміни у системі прокуратури потребують негайного вирішення.
Окремим пунктом Кальман Міжей виділив необхідність реально боротися з корупцією в Україні. "Створення Антикорупційного бюро - це добре, але корупцію можна викорінити не тільки покаранням та люстрацією, а й правильним вибором людей, які працюватимуть у держсистемі. Для їх відбору треба чіткі прозорі критерії, аби корумповані чиновники не змогли потрапити на державні посади", - зауважив європейський радник.
Радикальне звільнення
Українському уряду є чим похвалитися в цьому, наполягає Наталя Яресько. Вона констатує, що уряд створив прозорі конкурсні умови прийняття на роботу топ-менеджерів для стратегічних державних інституцій та компаній. Окрім цього, уряд планує на 20 відсотків скоротити штат співробітників в уряді та збільшити зарплатню держслужбовцям, які залишаться працювати в інших державних інституціях.
Водночас експерт Атлантичної Ради Андерс Аслунд впевнений, що цього недостатньо для успішного проведення реформ. Представник американського аналітичного центру каже, що саме нереформована система державної служби тягне всі хороші починання уряду на дно. На його думку, аби реформи пішли швидше, всіх держчиновників та представників правоохоронних органів Україні треба звільнити та набрати нових. Він вказав на позитивний досвід Східної Німеччини, коли було звільнено близько трьох тисяч прокурорів, третина нових були набрані із Західної Німеччини, а ще третину підготували спеціально для роботи у цих органах. "Якщо ви будете довго розробляти плани, розробляти етапи, ви нічого не досягнете у боротьбі з корупцією", - заявив Андерс Аслунд.
Фінансова допомога дає результат
Аслунд вважає, що міжнародні фінансові інституції і країни-партнери недостатньо допомагають Україні. Експерт переконаний, що Україна потребує нових ресурсів і Захід у цьому має допомоги. На його думку, Україні потрібно, окрім обіцяних коштів, ще близько 10 мільярдів доларів.
Тим часом вкладені в Україну міжнародними партнерами кошти таки дають результат, кажуть експерти. Завдяки підтримці ЄС та США у питаннях дерегуляції бізнес-клімат в Україні покращився, вважає президент Американської торгівельної палати в Україні Андрій Гундер. Серед прикладів покращення бізнес-клімату він називає впровадження технології зв’язку 3G в Україні. Водночас, Гундер вказав на те, що процес реформ міг би бути швидшим. "Ми розуміємо, що зараз це не спринт, а марафон, а у деяких випадках - це просто така собі "спортивна ходьба", - заявив він.
За словами Андрія Гундера, закордонні інвестори сприймають Україну, перш за все, як "країну, яка знаходиться у стані війни". Однак, незважаючи на таку тенденцію, понад 90 відсотків іноземних бізнесменів продовжують працювати в Україні, зазначив він. На переконання Гундера, щойно Україна вирішить свої проблеми у сфері безпеки, знову активно йтиме у країну. При цьому він наголосив на важливості боротьби з корупцією. "Корупція ще залишається.
Невідворотність покарання – дуже важливий принцип, який ми не завжди бачимо. Якщо це буде втілюватися, то тоді можна буде сміливо говорити, що цей уряд реально бореться з корупцією", - каже президент Американської торгівельної палати в Україні.
"У нас є погані і хороші новини. Погані ви знаєте. Але є і хороша новина – Україна виходить з кризи. Кризи, яка стала результатом неповних реформ, війни, анексії Криму. Зараз ми повільно, але впевнено долаємо цей етап кризи", - почала свою промову міністр фінансів України Наталія Яресько, виступаючи на щорічному Київському безпековому форумі. За її словами, в уряді усвідомлюють, що для повного подолання наслідків економічного занепаду Україні необхідна ще загальна стабілізація економічної ситуації, реструктуризація держборгу, зниження навантаження на бюджет, поліпшення інвестиційного клімату, залучення інвестицій, а також проведення фундаментальних змін в бізнес-середовищі.
Наталя Яресько обіцяє, що у 2016 році українці таки побачать "світло в кінці тунелю", але перед цим доведеться "пережити найгірший 2015". "Шляхом розв’язання проблем тіньової економіки і стягнення більших податків з багатих, скорочення податкових ям і контрабанди ми зможемо розширити податкову базу не збільшуючи навантаження на пересічних громадян", - сподівається Наталя Яресько.
Зробленого недостатньо
Голова консультативної місії ЄС з питань реформування сектору цивільної безпеки в Україні Кальман Міжей визнає, що нинішній уряд в Україні є найбільш реформаторським в її історії, однак, за його словами, поки критичної маси реформ у країні не зроблено."Ні, я б не сказав, що немає прогресу, але зроблено ще недостатньо", - сказав Міжей. Попри те, що на Сході України йдуть бойові дії, уряд повинен рішучіше проводити реформи, переконаний представник ЄС. За його словами, конституційна реформа, ухвалення пакету законопроектів про реформування МВС та зміни у системі прокуратури потребують негайного вирішення.
Окремим пунктом Кальман Міжей виділив необхідність реально боротися з корупцією в Україні. "Створення Антикорупційного бюро - це добре, але корупцію можна викорінити не тільки покаранням та люстрацією, а й правильним вибором людей, які працюватимуть у держсистемі. Для їх відбору треба чіткі прозорі критерії, аби корумповані чиновники не змогли потрапити на державні посади", - зауважив європейський радник.
Радикальне звільнення
Українському уряду є чим похвалитися в цьому, наполягає Наталя Яресько. Вона констатує, що уряд створив прозорі конкурсні умови прийняття на роботу топ-менеджерів для стратегічних державних інституцій та компаній. Окрім цього, уряд планує на 20 відсотків скоротити штат співробітників в уряді та збільшити зарплатню держслужбовцям, які залишаться працювати в інших державних інституціях.
Водночас експерт Атлантичної Ради Андерс Аслунд впевнений, що цього недостатньо для успішного проведення реформ. Представник американського аналітичного центру каже, що саме нереформована система державної служби тягне всі хороші починання уряду на дно. На його думку, аби реформи пішли швидше, всіх держчиновників та представників правоохоронних органів Україні треба звільнити та набрати нових. Він вказав на позитивний досвід Східної Німеччини, коли було звільнено близько трьох тисяч прокурорів, третина нових були набрані із Західної Німеччини, а ще третину підготували спеціально для роботи у цих органах. "Якщо ви будете довго розробляти плани, розробляти етапи, ви нічого не досягнете у боротьбі з корупцією", - заявив Андерс Аслунд.
Фінансова допомога дає результат
Аслунд вважає, що міжнародні фінансові інституції і країни-партнери недостатньо допомагають Україні. Експерт переконаний, що Україна потребує нових ресурсів і Захід у цьому має допомоги. На його думку, Україні потрібно, окрім обіцяних коштів, ще близько 10 мільярдів доларів.
Тим часом вкладені в Україну міжнародними партнерами кошти таки дають результат, кажуть експерти. Завдяки підтримці ЄС та США у питаннях дерегуляції бізнес-клімат в Україні покращився, вважає президент Американської торгівельної палати в Україні Андрій Гундер. Серед прикладів покращення бізнес-клімату він називає впровадження технології зв’язку 3G в Україні. Водночас, Гундер вказав на те, що процес реформ міг би бути швидшим. "Ми розуміємо, що зараз це не спринт, а марафон, а у деяких випадках - це просто така собі "спортивна ходьба", - заявив він.
За словами Андрія Гундера, закордонні інвестори сприймають Україну, перш за все, як "країну, яка знаходиться у стані війни". Однак, незважаючи на таку тенденцію, понад 90 відсотків іноземних бізнесменів продовжують працювати в Україні, зазначив він. На переконання Гундера, щойно Україна вирішить свої проблеми у сфері безпеки, знову активно йтиме у країну. При цьому він наголосив на важливості боротьби з корупцією. "Корупція ще залишається.
Невідворотність покарання – дуже важливий принцип, який ми не завжди бачимо. Якщо це буде втілюватися, то тоді можна буде сміливо говорити, що цей уряд реально бореться з корупцією", - каже президент Американської торгівельної палати в Україні.
Теґі:
