В розпорядження «Главкома» потрапив проект змін до Конституції, який був розроблений в Адміністрації президента України. Цей варіант – поки що неофіційне бачення команди президента тих змін, які мають бути внесені в Основний закон, в частині адміністративно-територіального устрою. Конституційна комісія, сформована президентом, має взяти до уваги бачення гаранта та «на виході» видати компромісний варіант змін.
Розроблений проект – не перша ініціатива команди глави держави. Влітку минулого року на розгляд парламентських фракцій був переданий проект змін до Основного закону. Автори документу акцентували увагу на диференціації повноважень між президентом, парламентом і урядом у питаннях призначення і звільнення силовиків, РНБО, глави Нацбанку. В розділі місцевого самоврядування пропонували провести адміністративно-територіальну реформу, скасувавши поняття областей і утворення «регіонів».
Нині акценти розробників змін змінилися. У проекті змін ідеться про реформи місцевого самоврядування, радикальні зміни адміністративно-територіального устрою.
Глава фракції «Самопоміч» у парламенті Олег Березюк підтвердив наявність такого проекту, але уточнив, що цей варіант Основного закону далеко не єдиний, що є у розпорядженні Конституційної комісії. «Іде важка робота», - зазначив він. Глава парламентської фракції, яка входить до коаліції, висловив сподівання, що до завершення другої сесії у середині червня депутати запустять процедуру ухвалення зміни до Основного закону.

Несподівана децентралізація
Отже, проект змін до Конституції передбачає радикальну зміну адміністративно-територіального устрою, основа якого укрупнення територіальних громад.
За задумом авторів змін, в Україні мають бути створені повіти, волості і регіони, де волость - це адміністративно-територіальна одиниця з одним, або декількома поселеннями міського або сільського типу. В той час як повіт - проміжна (субрегіональна) адміністративно-територіальна одиниця, яка складатиметься з волостей. «Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на засадах… повсюдності та спроможності місцевого самоврядування», ідеться в проекті ст. 132 документу. Тобто реалізовуватиметься принцип укрупнення за спроможністю адміністративно-територіальної одиниці саму себе забезпечувати. Простими словами, мова йде про злиття населених пунктів в одну адміністративно-територіальну одиницю за принципом самодостатності: одна місцева рада на кілька населених пунктів, здатних утримати одну школу, лікарню і т.д. Для цього вноситимуться зміни і в принципи формування місцевих (нині - районних і обласних бюджетів).

Про реальність втілення цього сценарію реформи говорять події, про які стало відомо «Главкому». За інформацією наших джерел, керівники районів в Київській області вже довели до голів сільських рад плани про укрупнення. При цьому втілити реформу пропонується руками самих місцевих громад, яким поставлено завдання визначити яким чином вони готові об’єднуватись. Голови сіл і містечок мають провести обговорення з сусідами і дійти згоди в питанні, який населений пункт стане центром майбутньої адміністративно-територіальної одиниці. При цьому слово «повіт» в інструкціях вищого керівництва місцевим головам поки що не звучало.

Про окупований Севастополь
Регіонами України називатимуться Автономна Республіка Крим, області, Київ, Севастополь. На відміну від нинішньої редакції Конституції перелік областей, чи то регіонів відсутній, що не виключає укрупнення нинішніх областей за рахунок сусідніх. Відсутній буде в тексті Конституції і особливий статус Севастополя. Цей статус, по суті, пропонують перенести до перехідних положень, фактично визнавши, що вирішити питання окупованого міста поки що немає жодної можливості.
«До припинення перебування іноземних військових формувань в Севастополі, його статус та особливості функціонування місцевого самоврядування і здійснення виконавчої влади визначаються законом», - ідеться в документі.

Переділ повноважень
На тлі розмов про децентралізацію влади з боку Петра Порошенка вплив очільника держави в разі втілення запропонованої реформи на місцеву владу посилиться. Приміром, глава держави, згідно із наведеного проекту змін до Конституції, отримає право зупиняти повноваження виборних органів місцевого самоврядування, якщо вони вийдуть за межі своїх повноважень, ідеться в п.21-1 ст. 106 проекту змін до Конституції. Однак нічого не сказано про те, як саме президент буде визначати ці межі, в якому випадку дії органів місцевого самоврядування вважатиме порушенням закону, а в якому – ні. Таким чином президент матиме механізм запуску дострокових виборів через сто днів «з дня виникнення підстав для їх проведення». До речі, якщо нині місцевих депутатів громадяни України обирають на 5 років, то проект Основного закону пропонує скоротити цей строк до 3 років. При цьому «громадам волостей гарантується відповідно до закону представництво в раді повіту та області, до яких вони належать».

Аби влада глави держави в регіонах не виглядала монопольною, законотворці пропонують ввести до Конституції поняття «державного урядника», який має замінити нинішніх голів державних адміністрацій. Призначатиме і звільнятиме урядників буде Кабінет міністрів. «Державний урядник центрального повіту області одночасно виконує функції державного урядника області в межах, визначених законом», - ідеться в документі. За дорученням Кабінету міністрів урядники на місцях організовуватимуть «державні інспекції» для контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. В разі виявлення порушень закону з боку органів місцевого самоврядування урядник матиме повноваження зупиняти його рішення з одночасним зверненням до суду, ідеться в статті 144.

Михайло Глуховський, Главком