Уряд Данії дав Україні кошти на розвиток громадянського суспільства
Уряд Данії видав три з половиною мільйони доларів на впровадження в Україні проекту з розвитку громадянського суспільства.
Як повідомив координатор проекту Валерій Олійник, проект здійснюватиметься у семи областях – Донецькій, Кіровоградській, Львівській, Луганській, Херсонській, Хмельницькій та Чернігівській – у трьох головних напрямках.
«Перше – це представлення інтересів і захист прав вразливих верств населення. Другий тематичний напрям нашої грантової програми – гуманізація діяльності правоохоронних органів і пенітенціарної системи. І третій напрямок – це активізація участі громадян у процесі ухвалення рішень на місцевому рівні», – сказав Валерій Олійник.
Як повідомив менеджер проектів Програми розвитку ООН Михайло Мінаков, проект з підтримки громадянського суспільства здійснюється у партнерстві між урядом Данії та Програмою розвитку ООН, серед його головних завдань – зміцнення громадянського суспільства і посилення контролю громадськості за діяльністю владних інституцій, а також забезпечення діяльності неурядових організацій на законодавчому рівні.
За його словами, «діяльність цього проекту доповнює роботу інших програм, пов’язаних з підтримкою громадянського суспільства в Україні».
Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, розповів журналістам про недоліки українського законодавства для громадських організацій. Як результат, на кожні 10 тис. людей в Україні припадає 11 неурядових організацій, тоді як, для порівняння, в Угорщині – 46, Хорватії – 85, Естонії – 201. Тільки 50% громадських ініціатив в Україні закінчуються реєстрацією, оскільки не всі громадські активісти можуть подолати бюрократичні бар’єри. Також законодавством заборонено діяльність правозахисних і екологічних організацій, оскільки українське НУО має захищати права тільки своїх членів.
Серед інших наслідків нашого законодавства паном Максимом було названо – наявність міських, районних, обласних організацій...Це означає, що вони можуть поширювати свою діяльність виключно на цій території, не маючи можливості працювати на всю країну, як це відбувається в Європі. Як приклад дискримінації громадських ініціатив пан Максим навів факт: для реєстрації комерційної організації треба одна людина і три дні, для неурядової – 28 людей і тридцять днів. З огляду на це, планується профінансувати проекти, спрямовані на активізацію залучення громадян до процесу прийняття рішень органами місцевої влади через громадські слухання, громадські ради, громадські ініціативи, спрямовані на підвищення прозорості та відповідальності влади.
Як повідомив координатор проекту Валерій Олійник, проект здійснюватиметься у семи областях – Донецькій, Кіровоградській, Львівській, Луганській, Херсонській, Хмельницькій та Чернігівській – у трьох головних напрямках.
«Перше – це представлення інтересів і захист прав вразливих верств населення. Другий тематичний напрям нашої грантової програми – гуманізація діяльності правоохоронних органів і пенітенціарної системи. І третій напрямок – це активізація участі громадян у процесі ухвалення рішень на місцевому рівні», – сказав Валерій Олійник.
Як повідомив менеджер проектів Програми розвитку ООН Михайло Мінаков, проект з підтримки громадянського суспільства здійснюється у партнерстві між урядом Данії та Програмою розвитку ООН, серед його головних завдань – зміцнення громадянського суспільства і посилення контролю громадськості за діяльністю владних інституцій, а також забезпечення діяльності неурядових організацій на законодавчому рівні.
За його словами, «діяльність цього проекту доповнює роботу інших програм, пов’язаних з підтримкою громадянського суспільства в Україні».
Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, розповів журналістам про недоліки українського законодавства для громадських організацій. Як результат, на кожні 10 тис. людей в Україні припадає 11 неурядових організацій, тоді як, для порівняння, в Угорщині – 46, Хорватії – 85, Естонії – 201. Тільки 50% громадських ініціатив в Україні закінчуються реєстрацією, оскільки не всі громадські активісти можуть подолати бюрократичні бар’єри. Також законодавством заборонено діяльність правозахисних і екологічних організацій, оскільки українське НУО має захищати права тільки своїх членів.
Серед інших наслідків нашого законодавства паном Максимом було названо – наявність міських, районних, обласних організацій...Це означає, що вони можуть поширювати свою діяльність виключно на цій території, не маючи можливості працювати на всю країну, як це відбувається в Європі. Як приклад дискримінації громадських ініціатив пан Максим навів факт: для реєстрації комерційної організації треба одна людина і три дні, для неурядової – 28 людей і тридцять днів. З огляду на це, планується профінансувати проекти, спрямовані на активізацію залучення громадян до процесу прийняття рішень органами місцевої влади через громадські слухання, громадські ради, громадські ініціативи, спрямовані на підвищення прозорості та відповідальності влади.
Джерело: "Європейський простір"