Приватний бізнес за підтримки уряду хочуть рятувати українську вугільну галузь. Однак саме лише вугілля не врятує Україну від енергетичної залежності, попереджають експерти.
За обсягами запасів вугілля Україна посідає сьоме місце в світі. Держава має значний потенціал використання цієї сировини. Про це у своїй доповіді на міжнародній конференції "Український енергетичний форум", організованій Інститутом Адама Сміта, заявив співвласник приватної вуглевидобувної компанії Sadovaya Group Олександр Толстоухов. За його словами, частка вугілля в паливному балансі електрогенеруючих підприємств України становить близько 38 відсотків, "що робить його другим за значимістю після ядерної енергії".
Крім цього, Толстоухов вважає цілком реальним виділення з вугілля газу, а також залучення технологій Південно-Африканської Республіки з переробки вугілля в автомобільне пальне. Бізнесмен висловив жаль з приводу того, що за останні двадцять років в Україні видобуток вугілля зменшився вдвічі. Цього року він очікує ренесансу українського вуглепрому завдяки ухваленню законів про концесію та приватизацію вугільних підприємств. Задоволення зростаючого, як вважає Толстоухов, попиту на вугілля "відбудеться через розширення діяльності приватних компаній".

Як зробити бізнес на вугіллі
Гарантіями успіху цих компаній Толстоухов назвав впровадження прогресивних методів ведення бізнесу й "ефективну взаємодію з великими гравцями на енергоринку". Бізнесмен продемонстрував це на прикладі своєї Sadovaya Group, яка співпрацює з холдингом ДТЕК, який є частиною бізнес-імперії донецького мільярдера Ріната Ахметова. Компанія Sadovaya Group, за словами Толстоухова, першою з українських компаній вийшла на європейські фондові майданчики, розмістивши свої акції на Варшавській фондовій біржі. За допомогою IPO 25 відсотків акцій компанії, їй вдалося в грудні 2010 року залучити 31,9 мільйона доларів та збільшити вуглевидобуток на третину впродовж наступного року.
Уряд Азарова визначив стратегічним напрямком реформи вугільної галузі роздержавлення вугледобувних підприємств і планує залучити цього року в розвиток вуглевидобутку 3 мільярди 726 мільйонів гривень інвестицій. Перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Ігор Попович сказав, що ці кошти планується залучити "шляхом кредитування, випуску облігацій вугледобувних держпідприємств, співпраці з іноземними компаніями". За словами можновладця, уряд найближчим часом має затвердити перелік державних об'єктів паливно-енергетичного комплексу, які надаватимуться в оренду або в концесію.

Панацеї не існує
Натомість, як сказав в інтерв'ю DW директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, переважна більшість копалень, що видобувають коксівне вугілля, вже стали приватними або взяті в довгострокову оренду металургами чи коксохіміками. Третина всіх українських шахт є збитковими, і "цей сегмент української вугільної промисловості потребує реструктуризації". Головною перешкодою, як вважає економіст, тут є брак балансу інтересів держави, приватних власників та суспільства. "Зокрема слід визначити, як продовжити державні регресійні виплати українським шахтарям та вирішити цілий комплекс інших соціально-економічних питань", - нагадав Бураковський.
За його словами, Україна дійсно володіє значними покладами вугілля, але енергетичного вугілля серед них не так багато. "Було би перебільшенням сказати, що вугілля здатне вирішити всі енергетичні проблеми країни", – зазначив Бураковський. Проблеми української енергетики, на його думку, вимагають комплексного вирішення.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Христина Ніколайчук
Джерело: Німецька хвиля