Українцям варто повністю змінювати політичний порядок в державі і змиритися з тоталітарним минулим, але обов’язково розслідувати усі злочини тоталітаризму та публічно інформувати про них. Таку думку висловив чеський академік, перший директор Інституту дослідження тоталітарних режимів Чехії Павел Жачек під час дискусії «Тінь минулого. Подолання наслідків тоталітаризму: досвід Чехії та уроки для України» в Українському кризовому медіа-центрі у Києві. У дискусії також взяв участь директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Історик зазначив, що процес відходу від тоталітарного режиму – кроки трансформації – схожий в усіх країн, але з деякими відмінностями, проте треба обов’язково враховувати досвід тих країн, які вже пройшли цей шлях. «Я хочу поділитися європейськими здобутками в подоланні наслідків тоталітаризму, як позитивними, так і негативним. Це допоможе Україні уникнути зайвих помилок. Зараз важливо охопити усі аспекти трансформації – люстрацію, відкриття архівів спецслужб, підтримка політики національної пам’яті», – зазначив Павел Жачек.
Першим кроком на шляху зміни тоталітарного режиму має стати закон про люстрацію. «В Чехії суспільство вимагало різких змін, потрібно було змінити верхівку не лише виконавчих органів влади, але й більшість керівників, починаючи з директорів заводів. Навесні 1992 року, навіть без закону, лише за рахунок роботи різних громадських організацій, почалося «очищення» Міністерства внутрішніх справ, тому що саме цього вимагало суспільство, і це було найактуальнішим питанням. Потім була заборона деяким категоріям службовців займати не просто керівні посади, а працювати навіть каретниками відділів. Це цього списку потрапили працівники таємної поліції, представники номенклатури різних комуністичних партій та політики-комуністи найвищих рангів, члени різних комісій, які створювались після 1968-го року, студенти різних шкіл КДБ та шкіл, які навчали майбутніх співробітників таємної поліції», – повідомив чеський історик.
У той же час і Павел Жачек, і Володимир В’ятрович зазначили, що закон про люстрацію є необхідною умовою для «чистки» тоталітарного режиму. «Закон про люстрацію окреслює чіткі правові рамки», – підкреслив пан Жачек.
Наступними кроками після прийняття люстраційного закону має стати реформування судової системи та відкриття архівів. «Ми дивились досвід сусідніх країн, і намагались зробити усе швидше і простіше. У Чехії найліберальніший закон щодо доступу до архівів. Треба знайти золоту середину: як не нашкодити суспільству і як йому допомогти, задовольнити його інтереси. Зараз в нашому архіві Служби безпеки знаходяться не лише матеріали контррозвідки, але й матеріали розвідки (аналог Головного управління КДБ). Кожен бажаючий через сайт, або ж безпосередньо у Празі, може замовити матеріали з конкретної справи і ознайомитися з архівами. У відкритому доступі є реєстри агентів, реєстри переслідуваних осіб. Крім того, потрібно використовувати сучасні технічні засоби і оцифровувати усі матеріали. По-перше, це дасть змогу захистити матеріал від зникнення, по-друге, дасть можливість працювати з одним джерелом кільком людям», – розповів пан Жачек.
Можна провести паралель між подоланням комуністичного минулого на успіхами нинішніх демократичних держав, – на цьому акцентує увагу український історик Володимир В’ятрович: «Там, де відбулись революції в кінці 80 – на початку 90-х років, відкриття архівів та викриття злочинів, зараз ці країни в Європейському Союзі і закладені незворотні зміни, які роблять неможливим повернення до тоталітарного минулого. Україна знаходиться до проміжному етапі: у нас не усе так катастрофічно, як в деяких країнах Середньої Азії, але якщо до кінця не подолати це тоталітарне минуле, то знову можуть повторитися криваві події, які відбувались у Києві у січні-лютому цього року».
Керівник Українського інституту національної пам’яті також зазначив, що процес відкриття архівів почався в часи президентства Віктора Ющенка, але коли до влади прийшов Віктор Янукович усі ці процеси пішли у зворотному напрямку – в Україні були випадки переслідування та з’явились політичні в’язні. Український історик сподівається, що після подій на Майдані, зміни української влади та з урахуванням досвіду сусідніх країн Україна зможе потрапити до списку демократичних держав, подолавши наслідки тоталітарного комуністичного минулого.

Джерело: Ukraine Crisis Media Center