У Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка пройшли ІІ Всеукраїнські Кулішеві читання з філософії етнокультури.
Як розповів проректор з наукової роботи університету, доктор історичних наук, професор Володимир Дятлов, програма конференції передбачала розгляд цілої низки ключових питань з філософії етнокультури, фундатором якої був відомий український письменник, історик, фольклорист, етнограф Пантелеймон Куліш.
Розглянути актуальні проблеми кулішезнавства, озвучити результати власних досліджень спадщини цієї неординарної особистості до Чернігова приїздили науковці з Києва, Харкова, Умані, Миколаєва, інших міст України. У своїх доповідях вони оцінювали кулішеву філософію як новітній напрямок народознавства, обговорювали питання етнокультурної ідентифікації українства, духовності і становлення української нації.
Коментуючи значення цих досліджень, завідувач кафедри філософії та культурології ЧНПУ, доктор філософських наук, професор Володимир Личковах, зокрема сказав: “Пантелеймона Куліша часто називають другим Тарасом України. Бо дійсно, після Тараса Шевченка, він, мабуть, найяскравіша постать української культури, літератури, етнології, історії. Донедавна дослідники вивчали тільки його історичні, філософські, світоглядні погляди, але не розглядали Куліша, як культуролога, а це – відкриття. Пригадую його вірші, де він писав “Я не поет, я не історик. Ні, я – піонер”, маючи на увазі, що він першим пішов новими шляхами української культури і культурології. Оцей шлях Куліша ми і плануємо продовжувати”.
За підсумками ІІ Кулішевих читань буде видана збірка наукових праць, яка, як сподіваються організатори заходу (окрім ЧНПУ це ще й Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова) буде цікавою усім, хто, за словами В. Личковаха, бачить містки, прокладені між минулим і сьогоденням.
Як повідомив Володимир Дятлов, Кулішевими читаннями у Чернігівському педуніверситеті розпочалася серія весняних наукових заходів, до участі в яких активно долучаються не тільки вчені, а й студенти. Так, наприклад, зараз у цьому вузі проходить І тур Всеукраїнської студентської олімпіади. П’ять торішніх переможців загальноукраїнського рівня вселяють ректорату надію на успіхи і в цьому році. Так само є сподівання й на дипломи Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, де вихованці ЧНПУ щорічно здобувають 2-3 нагороди.
У квітні на всіх факультетах університету пройдуть конференції молодих учених і студентів, а трохи пізніше – популярна далеко за межами України Міжнародна студентська наукова археологічна конференція “Середньовічні старожитності центрально-східної Європи”. На неї свої розвідки везуть студенти з різних країн світу, і, передусім, ті, хто влітку проходив на Чернігівщині міжнародну історико-археологічну школу. Вона щороку діє на базі експедицій, які розкопують Батурин та городище вікінгів у Шестовиці.
Готуються в університеті й до ряду традиційних міжнародних і всеукраїнських конференцій із солідним представництвом. В їх числі – “Проблеми іншомовної освіти в полікультурномі світі”, “Мова, культура, комунікація”, “Актуальні проблеми біомеханіки фізичного виховання та спорту”, Костомарівські читання, “Актуальні проблеми психології та соціальної педагогіки”, “Наукова спадщина К.Ушинського в контексті сучасних проблем початкової освіти” та інші.
Цікавими обіцяють бути й методичні читання з фізики, на яких обговорюватимуться нові технології викладання цього предмету в навчальних закладах. Як відмітив В. Дятлов, цей захід зазвичай збирає фахівців з усієї України і сусідніх держав. Такий інтерес до чернігівських читань викликаний великим досвідом університету в цій царині, і тим, що саме тут працює автор сучасних підручників з фізики для загальнооствітних шкіл – професор Віталій Савченко.
За словами проректора, торік в ЧНПУ було проведено 16 наукових конференції різного рівня. На поточний рік їх заплановано дещо менше, але всі вони проходитимуть на високому якісному рівні, наголосив В. Дятлов.

Джерело: Потапчук Наталія, УКРІНФОРМ