В Ніжині відкрито відділення однієї з установ Національної академії наук України
Представництво Національної академії наук України відтепер існує і в нашому місті. Ця установа має довгу назву – Північно-східне регіональне відділення Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського Товариства охорони пам’яток та культури.
Історики наголошують, що це відділення не ніжинське, а саме північно-східне, бо географія досліджень науковців цього відділення виходить далеко за межі міста, хоча сам осередок знаходиться у Ніжині – базується поки у стінах історичного відділу Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського.
Про створення згаданого відділення цієї академічної установи, про мету й завдання його діяльності розповів нам старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) Сергій Зозуля.
Ідея створення такого відділення в Ніжині виникла ще в 2005 році, коли ми почали видавати збірник “Ніжнська старовина” – розповідає Сергій Юрійович, – і полягала в тому, щоб сконцентрувати зусилля місцевих дослідників на вивченні культурної спадщини нашого регіону.
Вдалось зібрати досить потужний склад науковців-дослідників із Батурина, Глухова, Ніжина, Чернігова – як професійних учених, так і аматорів (які, проте, на цілком достатньому рівні володіють науковими дослідницькими навичками).
Основний напрямок роботи відділення, звісно, – це наукові дослідження. Але цим діяльність не обмежується. Крім наукової роботи, не менш важливе пропагування пам’яток, їх збереження й охорона, також консультування органів влади, пам’яткоохоронних організацій тощо.
З 2005 року науковці-дослідники культурної спадщини нашого міста (у Північно-Східного регіону України в цілому) набула чималого досвіду, помітні результати їх досліджень. Всі це помітно, насамперед, на сторінках збірки “Ніжинська старовина”. Результатами своїх студій і досвідом науковці-пам’яткознавці можуть обмінюватися на Міжнародних Спаських наукових читаннях, вперше організованим у 2010 р. і котрі відтоді проходять у Ніжині що два роки. В наступному році цей науковий форум пройде вже втретє.
Отже, за ці вісім років була збудована інфраструктура до створення майбутнього академічного відділення і цілком логічним кроком стало його створення 7 жовтня цього року – цього дня Вчена рада Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ухвалила відповідне рішення і мене (Сергія Зозулю — ред.) призначила її керівником.
У Ніжині є певна кількість науковців, що досліджують різні пам’ятки —архітектури, археології, історії, некрополістичні, книжкові тощо. Всім таким спеціалістам було запропоновано співпрацю, і практично всі вони погодились увійти до початкового складу зазначеного відділення. Наразі до складу Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК входить біля двох десятків науковців. Але відразу зазначу, що за чисельністю ніхто не женеться, головне, щоб здійснювалася якісна планомірна наукова робота.
А самим науковцям від співпраці з цим ніжинським академічним утворенням буде яка користь?
Для науковців дуже важливим насамперед обмін дослідницьким досвідом. Можливість ділитися напрацюваннями й отримувати нову інформацію дуже важливо для їх діяльності. Ну і звичайно не менш важливо публікувати свої наукові праці. “Ніжинська старовина” вже набула помітного авторитету серед вітчизняних наукових видань. З огляду на це, власні наукові студії можуть коригуватися, виключається дублювання тематики досліджень тощо.
Після створення такого підрозділу, збільшиться вага міста Ніжина серед інших історичних міст країни, взагалі, може вплинути це на авторитет міста в культурному плані?
Я вважаю, користь для іміджу міста від заснування на його території такої організації — дуже суттєва. Частина досліджень стосується саме ніжинської тематики — культури, архітектури, музейних експонатів тощо. Вкрай важливо й те, що координаційний центр відділення знаходиться саме в Ніжині, – це приверне до міста увагу з боку наукової громадськості, сприятиме налагодженню нових як суто наукових, так і більш широких культурних зв’язків. Все це, безперечно, надасть ваги нашому давньому місту поміж історичних міст України, зайвий раз акцентуватиме увагу на його потужному культурному й інтелектуальному потенціалі.
Чи буде якась синхронізація роботи з групою створення в Ніжині історико-архітектурного заповідника?
Звичайно. Як тільки такий заповідник буде створений, визначиться його штат і він почне працювати, ми будемо координувати з ним свою роботу, будемо пропонувати свої послуги і допомогу. Бо заповідник — це не тільки охорона пам’яток, це обов'язково їх вивчення. Я сподіваюсь, що в штаті заповідника будуть науковці, які підтримують наші дослідження.
Насамкінець хотілося б сказати, що Північно-Східне регіональне відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК відкрите для будь-кого, хто має відповідну наукову кваліфікацію для ведення серйозних наукових досліджень, має бажання співпрацювати і готовий ділитися своїм досвідом із колегами.
Ігор Волосянк
Джерело: Уездные новости
Історики наголошують, що це відділення не ніжинське, а саме північно-східне, бо географія досліджень науковців цього відділення виходить далеко за межі міста, хоча сам осередок знаходиться у Ніжині – базується поки у стінах історичного відділу Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського.
Про створення згаданого відділення цієї академічної установи, про мету й завдання його діяльності розповів нам старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) Сергій Зозуля.
Ідея створення такого відділення в Ніжині виникла ще в 2005 році, коли ми почали видавати збірник “Ніжнська старовина” – розповідає Сергій Юрійович, – і полягала в тому, щоб сконцентрувати зусилля місцевих дослідників на вивченні культурної спадщини нашого регіону.
Вдалось зібрати досить потужний склад науковців-дослідників із Батурина, Глухова, Ніжина, Чернігова – як професійних учених, так і аматорів (які, проте, на цілком достатньому рівні володіють науковими дослідницькими навичками).
Основний напрямок роботи відділення, звісно, – це наукові дослідження. Але цим діяльність не обмежується. Крім наукової роботи, не менш важливе пропагування пам’яток, їх збереження й охорона, також консультування органів влади, пам’яткоохоронних організацій тощо.
З 2005 року науковці-дослідники культурної спадщини нашого міста (у Північно-Східного регіону України в цілому) набула чималого досвіду, помітні результати їх досліджень. Всі це помітно, насамперед, на сторінках збірки “Ніжинська старовина”. Результатами своїх студій і досвідом науковці-пам’яткознавці можуть обмінюватися на Міжнародних Спаських наукових читаннях, вперше організованим у 2010 р. і котрі відтоді проходять у Ніжині що два роки. В наступному році цей науковий форум пройде вже втретє.
Отже, за ці вісім років була збудована інфраструктура до створення майбутнього академічного відділення і цілком логічним кроком стало його створення 7 жовтня цього року – цього дня Вчена рада Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК ухвалила відповідне рішення і мене (Сергія Зозулю — ред.) призначила її керівником.
У Ніжині є певна кількість науковців, що досліджують різні пам’ятки —архітектури, археології, історії, некрополістичні, книжкові тощо. Всім таким спеціалістам було запропоновано співпрацю, і практично всі вони погодились увійти до початкового складу зазначеного відділення. Наразі до складу Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК входить біля двох десятків науковців. Але відразу зазначу, що за чисельністю ніхто не женеться, головне, щоб здійснювалася якісна планомірна наукова робота.
А самим науковцям від співпраці з цим ніжинським академічним утворенням буде яка користь?
Для науковців дуже важливим насамперед обмін дослідницьким досвідом. Можливість ділитися напрацюваннями й отримувати нову інформацію дуже важливо для їх діяльності. Ну і звичайно не менш важливо публікувати свої наукові праці. “Ніжинська старовина” вже набула помітного авторитету серед вітчизняних наукових видань. З огляду на це, власні наукові студії можуть коригуватися, виключається дублювання тематики досліджень тощо.
Після створення такого підрозділу, збільшиться вага міста Ніжина серед інших історичних міст країни, взагалі, може вплинути це на авторитет міста в культурному плані?
Я вважаю, користь для іміджу міста від заснування на його території такої організації — дуже суттєва. Частина досліджень стосується саме ніжинської тематики — культури, архітектури, музейних експонатів тощо. Вкрай важливо й те, що координаційний центр відділення знаходиться саме в Ніжині, – це приверне до міста увагу з боку наукової громадськості, сприятиме налагодженню нових як суто наукових, так і більш широких культурних зв’язків. Все це, безперечно, надасть ваги нашому давньому місту поміж історичних міст України, зайвий раз акцентуватиме увагу на його потужному культурному й інтелектуальному потенціалі.
Чи буде якась синхронізація роботи з групою створення в Ніжині історико-архітектурного заповідника?
Звичайно. Як тільки такий заповідник буде створений, визначиться його штат і він почне працювати, ми будемо координувати з ним свою роботу, будемо пропонувати свої послуги і допомогу. Бо заповідник — це не тільки охорона пам’яток, це обов'язково їх вивчення. Я сподіваюсь, що в штаті заповідника будуть науковці, які підтримують наші дослідження.
Насамкінець хотілося б сказати, що Північно-Східне регіональне відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК відкрите для будь-кого, хто має відповідну наукову кваліфікацію для ведення серйозних наукових досліджень, має бажання співпрацювати і готовий ділитися своїм досвідом із колегами.
Ігор Волосянк
Джерело: Уездные новости