реклама партнерів:
Головна » Важка звістка з Торонто: не стало української меценатки Анни Кісіль

Важка звістка з Торонто: не стало української меценатки Анни Кісіль


Коментарі: 0 СОЦІУМ

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
стань патроном
Вона була винятковою людиною – одною з найкращих, що мені трапилося на віку зустріти. Ради таких людей – якщо їх набереться належний відсоток – Бог пообіцяв Аврааму спасти Содом і Гоморру, тільки там їх, як відомо, числом не набралося. Ми не знаємо, скільки їх треба, щоб спасти людство тепер, але точно можна сказати, що 16.11. 2020 року на одну праведну душу наші шанси поменшали.
Про неї багато писатимуть у ці дні – бо одна з найуспішніших українок, бо віцепрезидентка Світового конгресу українців, бо голова Світової федерації українських жіночих організацій, бо меценатка й фундаторка, тил і підпора, на чиїх плечах трималась купа бізнесів і долі тисяч людей, і т.д. і т.п. – а писати треба було б за життя, і вчитися в неї – теж за життя: досвід живого спілкування з цією жінкою (навіть через медіа) був би куди повчальніший, ніж гори перемантаченої з англомовного ринку т.зв. «мотиваційної літератури»...

Якщо коротко – Аня була втіленим зразком біблійного «праведного багатства». До знайомства з нею я теж не вірила, що таке буває: не просто «трудове» чи «чесно зароблене» – а таке, котрим людина обмінюється зі світом природно, як собою, бо воно є матеріалізацією (проекцією назовні) її власного внутрішнього багатства – десь так, як пара од віддиху в повітрі... (Тільки такі «мільйони в одних руках» не порушують світової гармонії; всі інші – «це крадіжка» (с) Прудон).

Колись у неї на кухні, о 3-й ранку, на тій стадії щирости, коли вже не «ти говориш», а «тобою говорить», я їй сказала щось на кшталт – як же мені шкода, мовляв, що ти не в Україні, жили б в одній країні – були б подруги... І вона, мов вибачаючись, розповіла, що і в гадці не мала еміґрувати – просто, поїхали з чоловіком у 1990-му, як стало можна подорожувати за кордон, до канадської рідні, а їх, бідних совєцьких інженерів, у тій багатій Канаді гульк – і обікрали: вкрали з машини їхню сумку з усіма документами-квитками-паспортами, довелося, поки суд та діло (дослівно!), сидіти-чекати ще мало не рік, то за цей час, щоб не їсти дурно хліба в родичів, вони й придумали, що було тоді найнагальніше: як слати посилки («пачкИ»!) в Україну в обхід «Почты СССР» – перший, ще «до-державний» канал прямої комунікації між Україною і Заходом... Так народилась славетна фірма «Міст/Meest»; так пара совєцьких інженерів стала мільйонерами, – і так Аню Кісіль, з її настановою «дівчинки-відмінниці»/«галицької госпосі», було, промислом долі, поставлено в ту точку історії, де вона зрештою виросла в топ-менеджера державного масштабу і взяла під свою організаційну опіку мільйони українських заробітчан – ставши «мамою» т.зв. «четвертої хвилі»: попервах цілковито беззахисної й безпорадної в чужій стороні української трудової еміґрації...

Хтось мусив «прикривати Україну» і з того боку, так. Бути її «неофіційним», самою долею призначеним «народним міністром».

...Аню, Анюсю, а ми ж іще всього тільки раз і нашвидку були поговорили про те, що пора робити закордонну мережу «Українська книга», Господи, скільки ж усього ще треба, і як же воно все – без тебе, ні, не те, не те, вибач, ой Боженьку, це все тому, що я не бачила тебе хворої і просто не розумію, через океан і шість часових поясів, що тебе – що Ані Кісіль, дивовижної й прекрасної, в чиїй присутності на снігу мали б розквітати квіти, а в повітрі танцювати рожеві єдинороги (а вона мусила, зціпивши зуби, з незворушно-спокійним обличчям іти сама «розрулювати» п'яний скандал у своєму ґран-ресторані так, щоб ніхто нічого не помітив і музика продовжувала грати, і скільки взагалі їй на віку довелось «розрулювати» бруду й жаху, щоб цей світ став хоч трохи чистішим, знала тільки вона сама...), – що цієї Ані серед нас більше нема, що Ані більше не буде; Аня померла.

...і даруй їй, Господи, царства Твого і життя вічного й блаженного насолоду...

Дякую, що була.

R.I.P.
Оксана Забужко – письменниця, Радіо Свобода




QR-код посилання на сторінку





Коментарі

avatar

Останні новини

20:25
24-Трав-2023
Бійці РДК і Легіону Свобода Росії про підсумки рейду в Бєлгородській області
Бійці Російського добровольчого корпусу і Легіону Свобода Росії провели пресконференц
21:09
23-Трав-2023
Парламент Словенії визнав Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу
Парламент Словенії у вівторок ухвалив декларацію про визнання Голодомору 1932-33 рокі
21:41
22-Трав-2023
У Бєлгородській області росія в терміновому режимі евакуює сховище ядерних боєприпасів
У Бєлгородській області РФ почалася евакуація на об'єкті Бєлгород-22, де росіяни збер
19:42
21-Трав-2023
Українські війська взяли Бахмут у напівоточення
Ворогу не вдалось оточити Бахмут і вони втратили частину панівних висот довкола міста
20:55
20-Трав-2023
На Таврійському напрямку знищено майже чотири роти ворога
"Продовжуємо нищити ворога.
Підрозділи ракетних військ та артилерії Сил оборон
12:49
20-Трав-2023
Українські сервіси автоматизації: Торгсофт

Товарно-фінансовий контроль будь-якого сучасного бізнесу потребує технічних засобі

19:55
18-Трав-2023
Пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18-го травня громада Чернігівщини разом з усією Україною вшановує пам’ять жертв геноц
20:40
17-Трав-2023
Сенат Франції визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу
Сенат Франції слідом за нижньою палатою парламенту, Національною асамблеєю, схвалию р
20:12
17-Трав-2023
«Чернігів стародавній» запрошує на відкриття сонячного годинника на Іллінській церкві
18 травня об 11.00 відбудеться відкриття зображення сонячного годинника XVII ст. на І
14:22
17-Трав-2023
За «бавовною» і ліквідаціями одіозних путіністів у рф стоїть Служба безпеки України
Таку заяву зробив журналіст Юрій Бутусов, коментуючи роботу спецслужб під час війни.
Усі новини