Важливий археологічний розкоп на Волині
Археологи повідомляють про важливу знахідку на Волині.
Учасники Київської археологічної експедиції відкопали на березі Стира культове спорудження готського племені. Береги Хренницького водосховища, де вже 17 років працюють науковці і студенти, приховують немало унікальних по історичній цінності речей. Проте зберегти їх — навіть в землі — з кожним роком стає все важче.
Жертовник готського племені на території відкопаного поселення — знахідка унікальна, але очікувана, сказав керівник експедиції, заступник директора Інституту археології Національної академії наук України Денис Козак.
"Як правило, рядове готське поселення — це три-четыре будиночка, а тут їх більше півсотні, — відмічає науковець. — У наших готів були найвідомішими два боги: Вотан і Тор. А це жертовник — тут розкладали величезне вогнище, є спеціальні місця для оброблення туші після спалювання, тому що залишки після пожертвування доїдали люди — це як причастя. Збереглося місце, куди клали кістки тварин, і чаші, куди зливали їх кров".
Знахідки готського періоду з'явилися завдяки пошукам венедов — древнього праслов'янського народу, сліди культури якого масово були знайдені в Україні саме завдяки експедиціям під керівництвом Козака. Ниточки кожного разу тягнулися на Волинь. Вже перші знахідки перевершили усі очікування, говорить Денис Козак.
"Мабуть, не знайдеться на території Волині, і, ймовірно України, пам'ятки, яка по насиченості культурними шарами і масштабами могла б порівнятися з цією територією, — відмічає науковець. — Тут, по суті, відображена уся історія України - від початку землеробства в IV - V тисячолітті до нашої ери — і аж до XII століття нашої ери. Щороку при розкопках ми знаходимо щось надзвичайно цікаве".
Серед знахідок археологів — з поселення рибальського племені невров — кістковий гарпун у формі тризуба, а також амфора із зображенням найдавнішого на території Європи плуга.
Серед новітніх знахідок — також скульптура божка, яка належить до IV століттю нашої ери. Очевидно, хтось з місцевих готів, що побував на римські території, привіз з собою скульптуру Сараписа, допускають дослідники.
"Готи були язичниками. Боги у них не мали особу, і жили невідомо де, — говорить Денис Козак. — А тут знайшли божество на ім'я Сарапис, яке створили в Єгипті греки для того, щоб наблизити до себе в духовному сенсі єгиптян. Воно має грецькі риси обличчя. Єгиптяни його не прийняли, а римляни — перейняли від греків. І у них воно було дуже поширене. У римлян він вважався покровителем жінки, війни, плавання".
Козак завіряє: на території України досі залишається більше археологічних пам'яток, чим в Європі в цілому, проте їх активно знищують. "У Україні ще існують близько 150-200 тисяч пам'яток, — відмічає науковець. — Але щорічно їх кількість зменшується — на десятки, а то і сотні. Лише тут, навкруги Хренницкого водоймища усі землі — пам'ятка археології. Ми, археологи, добилися рішення обласної ради в 2003 році про визнання цих земель землями історико-культурного призначення".
На таких землях забороняється будь-яке будівництво і сільгоспроботи, землевідведення, оренда приватної власності. Незважаючи на це, біля Хренницького водоймища височіє немало приватних дач. Заступник директора Інституту археології Національної академії наук України визнав, закон про охорону пам'яток залишається тільки на папері.
Джерело: http://luchesk.com.ua
Учасники Київської археологічної експедиції відкопали на березі Стира культове спорудження готського племені. Береги Хренницького водосховища, де вже 17 років працюють науковці і студенти, приховують немало унікальних по історичній цінності речей. Проте зберегти їх — навіть в землі — з кожним роком стає все важче.
Жертовник готського племені на території відкопаного поселення — знахідка унікальна, але очікувана, сказав керівник експедиції, заступник директора Інституту археології Національної академії наук України Денис Козак.
"Як правило, рядове готське поселення — це три-четыре будиночка, а тут їх більше півсотні, — відмічає науковець. — У наших готів були найвідомішими два боги: Вотан і Тор. А це жертовник — тут розкладали величезне вогнище, є спеціальні місця для оброблення туші після спалювання, тому що залишки після пожертвування доїдали люди — це як причастя. Збереглося місце, куди клали кістки тварин, і чаші, куди зливали їх кров".
Знахідки готського періоду з'явилися завдяки пошукам венедов — древнього праслов'янського народу, сліди культури якого масово були знайдені в Україні саме завдяки експедиціям під керівництвом Козака. Ниточки кожного разу тягнулися на Волинь. Вже перші знахідки перевершили усі очікування, говорить Денис Козак.
"Мабуть, не знайдеться на території Волині, і, ймовірно України, пам'ятки, яка по насиченості культурними шарами і масштабами могла б порівнятися з цією територією, — відмічає науковець. — Тут, по суті, відображена уся історія України - від початку землеробства в IV - V тисячолітті до нашої ери — і аж до XII століття нашої ери. Щороку при розкопках ми знаходимо щось надзвичайно цікаве".
Серед знахідок археологів — з поселення рибальського племені невров — кістковий гарпун у формі тризуба, а також амфора із зображенням найдавнішого на території Європи плуга.
Серед новітніх знахідок — також скульптура божка, яка належить до IV століттю нашої ери. Очевидно, хтось з місцевих готів, що побував на римські території, привіз з собою скульптуру Сараписа, допускають дослідники.
"Готи були язичниками. Боги у них не мали особу, і жили невідомо де, — говорить Денис Козак. — А тут знайшли божество на ім'я Сарапис, яке створили в Єгипті греки для того, щоб наблизити до себе в духовному сенсі єгиптян. Воно має грецькі риси обличчя. Єгиптяни його не прийняли, а римляни — перейняли від греків. І у них воно було дуже поширене. У римлян він вважався покровителем жінки, війни, плавання".
Козак завіряє: на території України досі залишається більше археологічних пам'яток, чим в Європі в цілому, проте їх активно знищують. "У Україні ще існують близько 150-200 тисяч пам'яток, — відмічає науковець. — Але щорічно їх кількість зменшується — на десятки, а то і сотні. Лише тут, навкруги Хренницкого водоймища усі землі — пам'ятка археології. Ми, археологи, добилися рішення обласної ради в 2003 році про визнання цих земель землями історико-культурного призначення".
На таких землях забороняється будь-яке будівництво і сільгоспроботи, землевідведення, оренда приватної власності. Незважаючи на це, біля Хренницького водоймища височіє немало приватних дач. Заступник директора Інституту археології Національної академії наук України визнав, закон про охорону пам'яток залишається тільки на папері.
Джерело: http://luchesk.com.ua