Велика сімка погодила нафтове покарання для Росії
Сім провідних західних країн у п'ятницю домовилися запровадити так звану "стелю цін на російську нафту" - тобто встановити ціну на такому рівні, який зможе покривати граничні витрати на виробництво, однак не зможе фінансувати війну проти України.
Кремль уже відповів, що нізащо не погодиться.
Про що домовились
Усі деталі з'являться пізніше: у "Великої сімки" є час до 5 грудня, коли набуває чинності європейське нафтове ембарго.
За словами міністра фінансів США Джанет Єллен, обмеження допоможе боротися з інфляцією, одночасно завдаючи удару по здатності Москви фінансувати війну в Україні.
Згідно з домовленістю, план обмеження цін на нафту "спеціально розроблений", щоб зменшити доходи Росії та її здатність "фінансувати свою агресивну війну".
А також цей крок має підірвати спроможність Росії "впливати на світові ціни на енергоносії, особливо для країн з низьким і середнім рівнем доходу".
Адже РФ зможе продавати свою нафту лише за встановленою ціною або ще дешевше.
Цього досягнуть, йдеться в документі, заборонивши судноплавним компаніям транспортувати російську нафту морем, якщо її купили за невідповідною ціною.
Поки що немає подробиць, на якому рівні встановлять обмеження, але в документі сказано, що це буде "чітко та прозоро публічно повідомлено".
Покарати Росію
Як вказує кореспондент ВВС Олексій Калмиков, Ідею створити картель покупців російської нафти просувають США з початку літа. Американці побоюються різкого стрибка світових цін на сировину і нафтопродукти найближчої зими і пропонують всім домовитися і запропонувати Росії за нафту не ринкову ціну, а фіксовану - трохи вищу за собівартість.
Ідея - проста. За задумом авторів, вона дає Росії можливість уникнути тотального ембарго, зберегти ринки збуту і нафтову промисловість, але обмежить прибутки від експорту та можливості Кремля фінансувати війну проти України.
"Без стелі цін ми опинимося перед загрозою глобального стрибка цін на енергоносії, якщо (через ембарго) зупиниться більша частина російського нафтовидобутку", - сказала очільниця американського мінфіну Джанет Єллен, якій належить ця ідея.
Росія раніше попереджала, що продавати нижче за собівартість не буде. Тепер риторика стала жорсткішою - віцепрем'єр Олександр Новак напередодні сказав, що Росія готова торгувати лише за ринковою ціною.
"Якщо вони запровадять обмеження цін, то ми просто для таких компаній або країн не постачатимемо нафту і нафтопродукти, оскільки ми не працюватимемо на неринкових умовах", - цитують Новака державні інформбюро.
Чим "стеля цін" краща за санкції й ембарго
Росія вже продає свою нафту зі знижкою, переважно в Китай та Індію. Якщо до війни російська суміш Urals торгувалася з дисконтом у кілька доларів до еталонного сорту Brent, то із запровадженням західних санкцій цей дисконт збільшився до 30-40 доларів.
Чим ближче європейське ембарго, яке призведе до різкого штучного скорочення пропозиції нафти у світі та стрибка цін, тим менший цей дисконт. Однак Urals, як і раніше, коштує приблизно на 20 доларів дешевше за барель Brent, за який у п'ятницю давали 95 доларів.
Навіть якщо Індія і Китай не приєднаються до "цінової стелі", шлях російської нафти на ринок буде серйозно ускладнений із запровадженням європейських санкцій у грудні, оскільки Євросоюз, Швейцарія і Велика Британія не лише заборонять своїм заводам і трейдерам купувати її, а запровадять заборону на страхування, фінансування та фрахт суден.
Оскільки в танкерних перевезеннях домінує Греція, страхування зосереджене в Лондоні, а трейдинг - у Швейцарії, Росії доведеться шукати не лише нових покупців, а з нуля будувати альтернативні ланцюжки постачання на світовий ринок.
Така масштабна перебудова світового нафтового ринку неможлива відразу. Вона загрожує різким падінням видобутку нафти в Росії та стрибком цін на нафтопродукти й сировину у світі. "Стеля цін" дозволить уникнути і того, й іншого. Заплатити за неї пропонують Росії.
До п'ятничної зустрічі "Великої сімки" під американською ідеєю підписалися лише США та їхній найближчий союзник Велика Британія. Інші члени G7 - Німеччина, Франція, Італія, Канада та Японія - виявляли стриманість.
Чим більше країн погодяться з цією ідеєю, тим більше у неї шансів стати реальністю, оскільки ефективність картелю покупців прямо пропорційна кількості її учасників.
Країни, що розвиваються, не підтримали санкції, оскільки вони - бідніші, більше залежать від російських ресурсів і віддалені від Європи не лише географічно, а й ідеологічно.
Усередині західного табору темпи запровадження обмежень теж різні, і головна відмінність - саме у швидкості відмови від нафтогазового імпорту з Росії.
США - найбільша світова економіка з населенням 340 млн та провідний виробник нафти й газу - відмовилися від російської нафти відразу після лютневого рішення президента Володимира Путіна відправити армію на захоплення України. Велика Британія, Канада і Японія підтримали ембарго, але у їхньому імпорті частка російської нафти й нафтопродуктів була мінімальна, як і в США.
Інша річ ЄС. Друга світова економіка з населенням 450 млн людей у 27 країнах - найбільший торговельний партнер та головний споживач російських енергоресурсів. Різко відмовитися від них ЄС не в змозі, тому після вторгнення Євросоюз заборонив купувати в Росії лише вугілля, та й то із серпня.
Ембарго на нафту і нафтопродукти відклали до зими, і торкнеться воно лише постачання морем, а не трубопроводами.
Чи проживе Захід без російської нафти?
Росія входить до трійки провідних світових експортерів нафти разом із Саудівською Аравією і США.
До вторгнення вона постачала на світові ринки майже 8 млн барелів нафти й нафтопродуктів щодня, але через санкції й самообмеження з боку покупців світовий ринок втратив близько 2 млн барелів російського нафтового експорту, за оцінками S&P Global.
У підсумку ціни на нафту зросли й перевищили 100 доларів за барель і збільшилися б ще, але Захід втрутився з інтервенцією зі стратегічних запасів, найбільшої за півстоліття з моменту арабського ембарго нафтового початку 1970-х.
Восени ці інтервенції згортають, а європейське ембарго і зима наближаються. Усі умови для поглиблення енергетичної кризи створено.
Замінити різке скорочення експорту з Росії на світовий ринок неможливо. З країн ОПЕК лише Саудівська Аравія має потенціал збільшення видобутку, а загалом картель скорочує квоти, щоправда, лише на папері, оскільки у реальності видобуває менше.
Нещодавній сплеск насильства в Іраку потенційно може підірвати видобуток, частина експорту Казахстану проходить через Росію, і за час війни він вже переривався з несподіваних причин. Єдиний великий альтернативний постачальник у запасі - Іран, але проти нього діють санкції, які запровадила Рада безпеки ООН, де Росія має право вето.
Тому без "стелі цін" у разі набуття чинності європейського ембарго, пропозиція нафти на світовому ринку різко скоротиться. І якщо попит залишиться незмінним, то ціни неминуче поб'ють багаторічні рекорди.
Однак не факт, що попит не зміниться: криза руйнує його, а високі ціни на викопне паливо стимулюють зростання видобутку в США і прискорюють перехід до альтернативних джерел енергії. Але це вже питання середньострокового, а не найближчого майбутнього.
Джерело: ВВВС Україна
Кремль уже відповів, що нізащо не погодиться.
Про що домовились
Усі деталі з'являться пізніше: у "Великої сімки" є час до 5 грудня, коли набуває чинності європейське нафтове ембарго.
За словами міністра фінансів США Джанет Єллен, обмеження допоможе боротися з інфляцією, одночасно завдаючи удару по здатності Москви фінансувати війну в Україні.
Згідно з домовленістю, план обмеження цін на нафту "спеціально розроблений", щоб зменшити доходи Росії та її здатність "фінансувати свою агресивну війну".
А також цей крок має підірвати спроможність Росії "впливати на світові ціни на енергоносії, особливо для країн з низьким і середнім рівнем доходу".
Адже РФ зможе продавати свою нафту лише за встановленою ціною або ще дешевше.
Цього досягнуть, йдеться в документі, заборонивши судноплавним компаніям транспортувати російську нафту морем, якщо її купили за невідповідною ціною.
Поки що немає подробиць, на якому рівні встановлять обмеження, але в документі сказано, що це буде "чітко та прозоро публічно повідомлено".
Покарати Росію
Як вказує кореспондент ВВС Олексій Калмиков, Ідею створити картель покупців російської нафти просувають США з початку літа. Американці побоюються різкого стрибка світових цін на сировину і нафтопродукти найближчої зими і пропонують всім домовитися і запропонувати Росії за нафту не ринкову ціну, а фіксовану - трохи вищу за собівартість.
Ідея - проста. За задумом авторів, вона дає Росії можливість уникнути тотального ембарго, зберегти ринки збуту і нафтову промисловість, але обмежить прибутки від експорту та можливості Кремля фінансувати війну проти України.
"Без стелі цін ми опинимося перед загрозою глобального стрибка цін на енергоносії, якщо (через ембарго) зупиниться більша частина російського нафтовидобутку", - сказала очільниця американського мінфіну Джанет Єллен, якій належить ця ідея.
Росія раніше попереджала, що продавати нижче за собівартість не буде. Тепер риторика стала жорсткішою - віцепрем'єр Олександр Новак напередодні сказав, що Росія готова торгувати лише за ринковою ціною.
"Якщо вони запровадять обмеження цін, то ми просто для таких компаній або країн не постачатимемо нафту і нафтопродукти, оскільки ми не працюватимемо на неринкових умовах", - цитують Новака державні інформбюро.
Чим "стеля цін" краща за санкції й ембарго
Росія вже продає свою нафту зі знижкою, переважно в Китай та Індію. Якщо до війни російська суміш Urals торгувалася з дисконтом у кілька доларів до еталонного сорту Brent, то із запровадженням західних санкцій цей дисконт збільшився до 30-40 доларів.
Чим ближче європейське ембарго, яке призведе до різкого штучного скорочення пропозиції нафти у світі та стрибка цін, тим менший цей дисконт. Однак Urals, як і раніше, коштує приблизно на 20 доларів дешевше за барель Brent, за який у п'ятницю давали 95 доларів.
Навіть якщо Індія і Китай не приєднаються до "цінової стелі", шлях російської нафти на ринок буде серйозно ускладнений із запровадженням європейських санкцій у грудні, оскільки Євросоюз, Швейцарія і Велика Британія не лише заборонять своїм заводам і трейдерам купувати її, а запровадять заборону на страхування, фінансування та фрахт суден.
Оскільки в танкерних перевезеннях домінує Греція, страхування зосереджене в Лондоні, а трейдинг - у Швейцарії, Росії доведеться шукати не лише нових покупців, а з нуля будувати альтернативні ланцюжки постачання на світовий ринок.
Така масштабна перебудова світового нафтового ринку неможлива відразу. Вона загрожує різким падінням видобутку нафти в Росії та стрибком цін на нафтопродукти й сировину у світі. "Стеля цін" дозволить уникнути і того, й іншого. Заплатити за неї пропонують Росії.
До п'ятничної зустрічі "Великої сімки" під американською ідеєю підписалися лише США та їхній найближчий союзник Велика Британія. Інші члени G7 - Німеччина, Франція, Італія, Канада та Японія - виявляли стриманість.
Чим більше країн погодяться з цією ідеєю, тим більше у неї шансів стати реальністю, оскільки ефективність картелю покупців прямо пропорційна кількості її учасників.
Країни, що розвиваються, не підтримали санкції, оскільки вони - бідніші, більше залежать від російських ресурсів і віддалені від Європи не лише географічно, а й ідеологічно.
Усередині західного табору темпи запровадження обмежень теж різні, і головна відмінність - саме у швидкості відмови від нафтогазового імпорту з Росії.
США - найбільша світова економіка з населенням 340 млн та провідний виробник нафти й газу - відмовилися від російської нафти відразу після лютневого рішення президента Володимира Путіна відправити армію на захоплення України. Велика Британія, Канада і Японія підтримали ембарго, але у їхньому імпорті частка російської нафти й нафтопродуктів була мінімальна, як і в США.
Інша річ ЄС. Друга світова економіка з населенням 450 млн людей у 27 країнах - найбільший торговельний партнер та головний споживач російських енергоресурсів. Різко відмовитися від них ЄС не в змозі, тому після вторгнення Євросоюз заборонив купувати в Росії лише вугілля, та й то із серпня.
Ембарго на нафту і нафтопродукти відклали до зими, і торкнеться воно лише постачання морем, а не трубопроводами.
Чи проживе Захід без російської нафти?
Росія входить до трійки провідних світових експортерів нафти разом із Саудівською Аравією і США.
До вторгнення вона постачала на світові ринки майже 8 млн барелів нафти й нафтопродуктів щодня, але через санкції й самообмеження з боку покупців світовий ринок втратив близько 2 млн барелів російського нафтового експорту, за оцінками S&P Global.
У підсумку ціни на нафту зросли й перевищили 100 доларів за барель і збільшилися б ще, але Захід втрутився з інтервенцією зі стратегічних запасів, найбільшої за півстоліття з моменту арабського ембарго нафтового початку 1970-х.
Восени ці інтервенції згортають, а європейське ембарго і зима наближаються. Усі умови для поглиблення енергетичної кризи створено.
Замінити різке скорочення експорту з Росії на світовий ринок неможливо. З країн ОПЕК лише Саудівська Аравія має потенціал збільшення видобутку, а загалом картель скорочує квоти, щоправда, лише на папері, оскільки у реальності видобуває менше.
Нещодавній сплеск насильства в Іраку потенційно може підірвати видобуток, частина експорту Казахстану проходить через Росію, і за час війни він вже переривався з несподіваних причин. Єдиний великий альтернативний постачальник у запасі - Іран, але проти нього діють санкції, які запровадила Рада безпеки ООН, де Росія має право вето.
Тому без "стелі цін" у разі набуття чинності європейського ембарго, пропозиція нафти на світовому ринку різко скоротиться. І якщо попит залишиться незмінним, то ціни неминуче поб'ють багаторічні рекорди.
Однак не факт, що попит не зміниться: криза руйнує його, а високі ціни на викопне паливо стимулюють зростання видобутку в США і прискорюють перехід до альтернативних джерел енергії. Але це вже питання середньострокового, а не найближчого майбутнього.
Джерело: ВВВС Україна
Теґі:
