СИРНА ПАСОЧКА
0,5 кг сиру перетерти крізь сито, додати 200 г м'якого масла, 1 склянку сметани і цукру до смаку, цедру з цитрини, ванілі. Усе ретельно вимішуємо. Додаємо до маси 200 г помитих і перебраних родзинок. Масу викладаємо в друшляк, застелений марлею, притискаємо грузом, щоб зійшла зайва рідина (це краще робити на ніч).
Наступного дня сирну пасочку обережно перевертаємо на
круглу тарілку, знімаємо марлю. Прикрашаємо меленими горіхами і ними ж викладаємо зверху дві літери - ХВ (Христос воскрес).
Дуже добре використати для оздоблення сирної паски мигдаль. Не всі знають, як правильно приготувати ці горішки. А їх треба насамперед запарити окропом, тоді шкірка із зернят легко зніметься. Почищений мигдаль треба трішки підсмажити на сухій сковороді.

ЛЬВІВСЬКА БАБКА
5 склянок борошна, 0,5 склянки молока, 5 жовтків, 100 г дріжджів, 150 г маргарину, 150 г цукру, 100 г родзинок, ваніль, шкірка з цитрини. Дріжджі розчинити в теплому молоці зі столовою ложкою цукру. Як забродить, влийте розчину до просіяного борошна, додайте розтерті з цукром жовтки, ваніль і цед-ру. Тісто треба замісити пухке й некруте. Під кінець вмісіть у нього теплий жир, аж поки він повністю не розсотається, тоді додайте помиті, обсушені й притрушені борошном родзинки (щоб не осіли на дні).
Готове тісто накрийте чистим рушничком і поставте в тепле місце, аби воно "росло". Як виросте, тісто обімніть, і хай ще раз виросте. Тоді змащеними жиром руками набирайте тісто й накладайте на третину висоти змащеної жиром форми (високої і вузької). Її дно добре застелити промасленим папером. Хай тісто ще підійде у формі, тоді змастіть його білком і випікайте в гарячій духовці приблиз-но 45 хвилин. Ще гарячу бабку змастіть помадкою і напишіть літери ХВ (Христос воскрес).

ЯЙЦЯ З ХРІНОВИМ СОУСОМ
Коли варені яйця обчистимо від шкаралупи, розріжемо їх уздовж, розкладемо на полумиску й заллємо соусом.
Для соусу: 1 ст. л. масла розігріти на сковороді й присмажити на ньому до світло-золотистого кольору 1 ст. л. борошна, а потім додати туди 1 - 2 ст. л. дрібно натертого хрону. Отриману суміш доливаємо водою до бажаної густоти, а додаємо 1 - 2 ложки сметани або майонезу. Одразу зняти з вогню.Є і неварений соус: просто 2 ст. л. тертого хрону вимішати зі склянкою сметани, додати дрібку цукру й солі до смаку. Заливаємо соус у полумисок і викладаємо жовтком догори половинки яєць, прикрашаємо зеленню. Можна на кожний жовточок покласти маслинку.

Традиційними на Великдень є і м'ясні страви. Подати їх можна дуже цікаво, з фантазією, скажімо, зробити таку холодну закуску, як
РУЛЕТИКИ З ШИНКИ.
Шинку, нарізану на тонесенькі скибочки, намастити пастою: жовток, розтертий з майонезом, хроном та гірчицею. Тоді згортаємо рулетики, складаємо їх на полумиску. У кожний рулетик з обох кінців вкладаємо маленькі листочки зеленого салату. 4 варені жовтки, 1 - 2 ст. л. майонезу, 1 - 2 ст. л. хрону,
1 ст. л. гірчиці, 300 г шинки.

Джерело: "Кримська Свiтлиця".

У Страсну суботу фарбують яйця, тобто роблять крашанки. За повір’ям, крашанки зроблені саме цієї суботи, довго не псуються, а зберігаються протягом усіх пасхальних свят.
Первісно яйця фарбували тільки природними барвниками: березовим листям, чебрецем, фуксином, яблуневою корою, корою з чорноклена, пролісками, лушпинням цибулі. А вже наприкінці ХІХ століття все більшого розповсюдження набувають куповані барвники, а також фарбування яєць різнокольоровими клаптиками тканини, від чого яйця виходили мармуровими. Широко розповсюдженими в Україні, особливо в Західній, були писанки – яйця, які прикрашалися своєрідними орнаментами, що перетворилося на своєрідний промисел.
Поява як крашанок, так і писанок пов’язана з дохристиянським звичаєм зустрічі весни та заклинанням родючості. Ще задовго до християнства яйце було символом воскресіння, відродження життя, символом сонця, синонімом джерела життя у всесвіті. Орнамент найдавніших писанок – геометричний: трикутники, спіралі, кола, 40 гілочок та ін. Усе це ознаки різних ритуалів або священні числа, що пов’язані з атрибутикою язичницьких богів. У християнські часи ці малюнки набули іншого змісту. Число 40, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням 40 святих мучеників. Крім геометричних орнаменти писанок бувають ще рослинними, зоологічними, антропологічними та побутовими.
Відносно звичаю фарбувати яйця до Великодня та прикрашати їх орнаментами існує багато легенд. В одній з них розповідається про те, що у давні часи Ісус Христос подорожував з апостолом Петром по землі. Проходили вони одним селом, а там були вороги Ісуса. Побачили вороги Ісуса Христа і почали в нього кидати каміння. Але як тільки камінь торкався до його одягу, він перетворювався на розписне або крашене яйце. Святий Петро зібрав їх усі в кишеню, а потім роздав людям. Відтоді, кажуть, існує звичай розписувати та фарбувати яйця до Великодня.