Верховна Рада ухвалила у другому читанні "мовний" законопроект. За законопроект проголосували 248 депутатів. Законопроект було поставлено без обговорення і внесення до порядку денного.
Голосування відбулося у перші хвилини пленарного засідання. Перед цим депутати від Партії регіонів, які зазвичай беруть участь у силових протистояннях, зайняли місця в ложі уряду.
Пізніше вони завадили депутатам від опозиції зірвати голосування. Не зважаючи на те, що опозиціонери вирвали мікрофони у головуючого на засідання Адама Мартинюка в президії Ради, він запустив голосування з місця Володимира Литвина. При цьому сам Литвин на засіданні був відсутній.
Після голосування депутат від НУ-НС Лілія Григорович: "Вони зробили це з порушенням регламенту, розставили своїх мордоворотів, і ухвалили у другому читанні (законопроект про мови) в редакції першого читання".
Зауважимо, що в першому читанні скандальний законопроект підтримали 187 з 192 депутатів фракції Партії регіонів. Керівник Тернопільської облорганізації ПР Орест Муц і лідер Івано-Франківської облорганізації ПР Василь Чуднов голосували проти. Ще троє депутатів - Валерій Келестин, Сергій Головатий і Петро Писарчук не голосували. Цього разу всі, окрім Головатого (він був відсутній) проголосували за закон.
Слід також зауважити, що в першому читанні скандальний законопроект підтримали тільки два члени фракції Блоку Литвина (Сергій Гриневецькийі Вадим Гривковський), а цього разу саме завдяки фракції спікера, яка проголосувала за закон майже одноголосно (не голосував тільки Микола Рудченко), вдалося схвалити закон в цілому.
Крім того з шести членів групи "Реформи заради майбутнього", які підтримали законопроект у першому читанні ( Олег Гейман, Володимир Каплієнко, Юрій Крук, Микола Трайдук, Валерій Гацько та Євген Константинов) тільки двоє голосували за нього і в другому - Євген Константинов і Валерій Гацько.
Депутат від Партії регіонів Ярослав Сухий на питання журналіста "Як це називається", відповів: "Голосуванням".
Відповідаючи на зауваження про те, що голосування відбулося з порушенням, "регіонал" сказав: "Ви мене ще будете вчити голосувати. Мене обирала Партія регіонів, а не ви".

Напередодні Литвин приспав пильність опозиції, заявивши, що закон не розглядатимуть найближчими днями, тому що є чимало поправок, та й закон спричиняє політичну напругу в суспільстві. А сьогодні неочікувано "регіонали" взяли в кільце головну трибуну в залі засідання, власне Литвин десь зник і не голосував, а його перший заступник, комуніст Мартинюк швидко поставив скандальний закон на голосування. Мляві спроби заскочених зненацька опозиціонерів перешкодити голосуванню були невдалими.
Перед початком пленарного засідання в Верховну Раду приїжджав прем'єр Микола Азаров.
Згідно з диктофонними записам журналістів, перший віце-спікер Адам Мартинюк поставив на голосування закон "в редакції першого читання".
Автор законопроекту Вадим Колесніченко сказав журналістам, що в цей закон можуть бути внесені зміни. "Все, що необхідно підкоригувати, ми підкоригуємо" - сказав він, передає "Iнтерфакс-Україна".
Журналісти уточнили, коли, у відповідь депутата зазначив: "Тоді, коли в цьому буде необхідність".
За його словами, ці поправки не будуть стосуватися суті документа, а стосуватимуться "питань юридичної техніки".

Партія регіонів: "Мы их развели, как котят"
У Партії регіонів задоволені голосуванням за "мовний" законопроект.
Після того, як Верховна Рада ухвалила законопроект у другому читанні, регіонал Михайло Чечетов заявив: "Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах".
Автор документу, "регіонал" Колесніченко також висловив задоволення голосуванням.
"Ми не дали пресі розкачати цього човна питаннями буде законопроект, чи ні. Ви хотіли мордобою? Ми цього не допустили", - зазначив він.
На зауваження, що вони "кинули" народ України, Колесніченко відповів: "Ви не народ України".
Парламентська опозиція заявляє про масові порушення при ухваленні "мовного" закону, вказує на порушення регламенту Ради і не зараховує його голосування
Парламентська опозиція заявляє, що закон "Про основи державної мовної політики" був ухвалений у вівторок з великою кількістю порушень.
"По-перше, цього законопроекту не було в порядку денному. По-друге, процедури голосування про включення його до порядку денного не відбулося. Третє - в цей закон було внесено понад 2 тис поправок. Четверте - відповідний парламентський комітет не підготував порівняльну таблицю. І п'яте - все, що можна було порушити при ухваленні цього закону, було порушено ", - сказав на брифінгу у Верховній Раді лідер" Фронту змін ", народний депутат фракції" НУ-НС " Арсеній Яценюк.
За його словами, "це зразкове голосування бандитів, а не народних депутатів".
У свою чергу, віце-спікер парламенту, представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Микола Томенко наголосив, що опозиція після ухвалення цього закону має намір спілкуватися з людьми і розраховує на підтримку українців на майбутніх парламентських виборах.
"Ми будемо переконувати людей дочекатися парламентських виборів, на цій виборчій кампанії проголосувати за об'єднану опозицію і серед перших рішень цього парламенту буде, звичайно ж, скасування цього закону".
Віце-спікер також обурився тим, що під час ухвалення цього закону хтось проголосував його карткою.
"Я думаю, вперше в історії виникла ситуація, коли бандити не тільки блокували трибуну, а й голосували моєю карткою за законопроект про мови, оскільки, напевно, не знали, чи вдасться їм забезпечити голосування", - наголосив Томенко.
Мовний закон не ухвалений в цілому, заявляють в опозиції. "Ніякого закону сьогодні не схвалено", - сказав лідер "Фронту змін" Яценюк на брифінгу у вівторок, коментуючи ухвалення мовного закону.
У свою чергу, депутат фракції НУ-НС Андрій Парубій роз'яснив журналістам, що згідно з процедурами регламенту Верховної Ради перший віце-спікер Мартинюк поставив на голосування пропозицію включити до порядку денного засідання мовний законопроект. Ця пропозиція набрала 219 голосів при необхідних 226.
Парубій наголосив, що потім по процедурі Мартинюк мав провести голосування про повернення до розгляду цього питання, ще одне голосування - про включення до порядку денного, і лише третє голосування - по схвалення цього закону.
Проте перший віце-спікер провів всього два голосування, фактично запропонувавши депутатам схвалити закон, який не був включений до порядку денного.

Депутати НУ-НС почали голодування біля Українського дому
Народні депутати фракції НУ-НС розпочали голодування біля Українського дому в Києві, вимагаючи скасування мовного закону.
"Прямо на сходах біля Українського дому депутати почали голодовку, вимагаючи скасування злочинного закону про основи державної мовної політики", - сказав депутат фракції НУ-НС, лідер партії "За Україну" В'ячеслав Кириленко.
За його словами, в даний час в Українського дому перебувають 4 депутати - Ксенія Ляпіна, Володимир Мойсик, Іван Стойко і сам Кириленко.
Депутат сказав, що до них приєднаються депутати Андрій Парубій і Роман Ткач і "багато інших".
Кириленко наголосив, що депутати будуть голодувати "до тих пір, поки так звана більшість не скасує цей закон". При цьому він зазначив, що депутати мають намір продовжувати голодування, поки цей закон не буде скасовано, незважаючи на те, що 6 липня заплановано закриття 10-й сесії.

Опозиція має намір бойкотувати роботу парламенту: не буде ходити на засідання ВР
Також опозиція у Верховній Раді має намір бойкотувати роботу нинішню сесію, яка завершується згідно з календарним планом 6-го липня цього року.
"Ми не можемо країну зробити заручником цього цирку, балагану і шулерства, яке відбулося. Були зареєстровані поправки (до мовного законопроекту - ред.), Проводилися "круглі столи", науковці приходили до Верховної Ради, щоб пояснити неконституційність тих чи інших норм. Але після того як перед приїздом російського президента махнули рукою, що йому потрібно зробити подарунок у вигляді російської мови, зігнали бандитів і вони проголосували", - заявив віце-спікер Верховної Ради Томенко на брифінгу в парламенті у вівторок.
Він додав, що опозиція не вважає за необхідне брати участь як мінімум в роботі цієї сесії.
У свою чергу Яценюк, заявив: "Все, що можна було порушити при прийнятті цього закону, було порушено. Це взірцеве голосування бандитів, а не народних депутатів".
"Даного закону не було в порядку денному. Процедури голосування за включення у порядок денний не відбулося. До даного закону було внесено більше 2 тисяч поправок. Відповідний комітет, який очолює пан Яворівський, не підготував порівняльну таблицю, так як ще мав час на підготовку та збір поправок", - заявив він.
"Ми прийняли рішення залишити парламентську залу. Це рішення однозначно діє на момент даної сесії", - сказав Яценюк, додавши, що опозиція звертатиметься до судів з приводу цього голосування.
"Їм треба було у Межигір'ї провести процедуру голосування, бо вона має аналогічну легітимність…Після сьогоднішнього голосування не має більше Верховної Ради, а є місце для "сходняка", - додав Яценюк.

Особливості ухваленого мовного закону
Закон встановлює, що державною мовою є українська мова. Згiдно з документом, українська мова як державна застосовується на всiй територiї України пiд час здiйснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, в мiжнародних договорах, в навчальному процесi, в навчальних закладах, у межах i порядку, визначених цим законом.
Закон також встановлює, що держава сприяє використанню державної мови в ЗМI, науцi, культурi та iнших сферах громадського життя.
Крiм того, в законi передбачається, що в контекстi Європейської хартiї регiональних мов або мов меншин до регiональних мов або мов меншин України вiднесено мови: росiйську, бiлоруську, болгарську, вiрменську, гагаузьку, iдиш, кримськотатарську, молдовську, нiмецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську, кримчацьку.
Згiдно iз законом, до кожної вищезгаданої мови застосовуються заходи, спрямованi на використання регiональних мов або мов меншин, за умови, якщо кiлькiсть осiб-носiїв цiєї мови, що проживають на територiї, на якiй поширена ця мова, становить 10 i бiльше вiдсоткiв вiд чисельностi її населення.
Закон передбачає, що за рiшенням мiсцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуацiї, може застосовуватися мова нацiональних меншин, якщо регiональна мовна група становить менше 10% вiдповiдної територiї.
У законi передбачено, що у разi збору пiдписiв понад 10% осiб, якi проживають на певнiй територiї, мiсцева рада зобов'язана прийняти вiдповiдає рiшення протягом 30 днiв вiд моменту надходження пiдписних листiв.
Закон також передбачає, що засiдання Верховної Ради та її комiтетiв i комiсiй ведуться державною мовою, проте промовець може говорити iншою мовою. У такому разi переклад його виступу державною мовою забезпечує апарат парламенту.
Крiм того, згiдно iз законом, акти вищих органiв державної влади ухвалюються державною мовою й офiцiйно публiкуються державною, росiйською та iншими регiональними мовами. Акти мiсцевих органiв влади та органiв мiсцевого самоврядування приймаються i публiкуються державною мовою, проте в межах територiї, на якiй поширена регiональна мова, приймаються державною мовою та мовою регiональної меншини.
Тому в законi передбачено, що основною мовою роботи, дiловодства i документацiї органiв держвлади та мiсцевого самоврядування є державна мова, проте в межах територiй, на яких поширена регiональна мова, в роботi, дiловодствi та документацiї мiсцевих органiв влади може використовуватися регiональна мова.
Крiм того, в законопроектi встановлюється, що посадовi та службовi особи зобов'язанi володiти державною мовою, спiлкуватися нею з вiдвiдувачами, але в межах територiї, де поширена регiональна мова, посадовi особи можуть вживати її та спiлкуватися нею з вiдвiдувачами.

Закон також встановлює, що найменування органiв держвлади i мiсцевого самоврядування, об'єднання громадян, пiдприємств, установ та органiзацiй, написi на їх печатках, штампах, офiцiйних бланках i таблицях виконуються державною мовою, проте в межах територiй, де поширена регiональна мова, за рiшенням мiсцевої ради, усi цi назви та написи можуть виконуватися державною та регiональною мовами.
Крiм того, в законi встановлюється, що документацiя про вибори президента, народних депутатiв, депутатiв мiсцевих рад, а також на проведення всеукраїнських та мiсцевих референдумiв оформляється державною мовою. Проте в межах територiй, де поширена регiональна мова, така документацiя оформляється i регiональною мовою. Те саме стосується мови, якою друкують виборчi бюлетенi, - державною та регiональними мовами.
Згiдно iз законом, паспорт громадянина або документ, який його замiнює, а також вiдомостi про власника цього паспорта вносяться до нього державною мовою, проте за вибором громадянина такi записи в паспортi можуть бути зробленi й однiєю з регiональних мов.
У законi пропонується поширити дiю цього положення на iншi офiцiйнi документи, що посвiдчують особу громадянина, а саме: на акти реєстрацiї громадянського стану, документи про освiту, трудову книжку, вiйськовий квиток та iншi офiцiйнi документи.
Також встановлено, що судочинство у цивiльних, господарських, адмiнiстративних i кримiнальних справах здiйснюється державною мовою, а в межах територiй, де поширена регiональна мова, за згодою сторiн, суди можуть здiйснювати провадження з використанням регiональної мови.
В опозицiї неодноразово заявляли, що закон де-факто зробить росiйську мову другою державною, порушуючи Конституцiю.

Закон набуває чинностi пiсля пiдписання президентом.

Джерело: http://www.newsru.ua/