Виборча компанія в Чернігові почалася… з Ялівщини?
20 грудня 2011 року в Чернігіові відбувся «круглий стіл» на тему: «Питання Ялівщини – іспит для міської влади», організований громадським об`єднанням «Нові перспективи Ялівщини».
Крім самих організаторів та декількох представників місцевого депутатського корпусу, від влади були присутні директор Чернігівської обласної інспекції з охорони пам’яток археології, історії та монументального мистецтва, а також заступниця начальника Держуправління - начальник відділу заповідної справи та екомережі, взаємодії з засобами масової інформації та громадськістю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.
На жаль, запрошений заступник голови міськвиконкому та начальник управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради на «круглий стіл» не з’явилися. Не густо було і з представниками ЗМІ, особливо місцевого телебачення.
Отже, у відсутності опонентів, громадськість викласти один-одному свої погляди на збереження унікального природного, історичного і археологічного об’єкту, розташованого практично у центрі міста Чернігова, та згадати як це успішно роблять у Львові.
Депутати місцевих рад в один голос запевняли, що будуть захищати Ялівщину. І навіть захистять її, бо за це в міській раді вже начебто і регіонали, і бютівці, і комуністи. Однак, почути від депутатів прізвища «злих геніїв», які ледь не на кожну сесію міськради підсовують конкретні проекти по «деребану» Ялівщини, так і не вдалося.
Щодо державних чиновників, то вони переконували присутніх, що нічого не можуть вдіяти, бо земельні питання, не зважаючи на кричущі порушення законодавства, знаходяться «під дахом» правоохоронних органів і судів. А ті не квапляться їх вирішувати на користь закону.
Більш того, представниця Державного управління охорони навколишнього природного середовища образилася на «непанятлівость» міської влади щодо створення регіонального ландшафтного парку «Ялівщина», бо згідно законодавства його можна також без проблем забудовувати і відати під бізнесові проекти на законних підставах.
Тож як не згадати епопею і ґвалт у місцевих ЗМІ «з очищення» річки Стрижень на передодні місцевих виборів 2010 року за рахунок природоохоронного фонду, а насправді фактично чергову інженерну підготовку річища Стрижня для забудову.
На жаль, складається враження, що політтехнологи насправді планують вкотре скористатися на парламентських виборах 2012 року чернігівською громадськістю, яка насправді щиро вболіває за майбутнє Ялівщини, для отримання додаткових голосів виборців.
Однак, чи допоможе це насправді Ялівщині ?
Переконаний, треба «закруглятися» з розмовами про «бідну Ялівщину», а всій громаді міста вимагати від народних обранців невідкладно хоча б накласти мораторій на виділення або зміну призначення земель, в т. ч. Навколо Ялівщини, а також визначити в натурі межі Ялівщини.
Сергій СОЛОМАХА
ДОВІДКА
Ялівщина — історична місцевість у північно-східній частині міста Чернігова (Деснянський район).
Назву місцевість одержала від прізвища власника млина на річці Стрижні райця В. Ф. Яловицького (право на володіння млином йому було підтверджено універсалом гетьмана Дем'яна Многогрішного від 13 червня 1672 року).
У 1880 році, коли в Чернігові почалося будівництва Чернігівського водогону, в центрі міста було споруджено водонапірну башту, а на Ялівщині — насосну станцію для подачі води з артезіанських свердловин.
У 1890-х роках на Ялівщині висаджені верес, сосну, ялину, іргу, черемху та інші дерева та кущі. Особливо багато для озеленення зробив член міської думи В. В. Нерода.
Після Другої світової війни радгосп «Деснянський» висадив у Ялівщині фруктові дерева, а також липу, березу, тополю, білу акацію тощо.
Парк на території Ялівщини — пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1972 року). Його площа — 83 га. Розпочато реконструкцію зелених насаджень уздовж берегів річки Стрижня.
На території Ялівщини виявлено поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.), раннього заліза (7-4 ст. до н. е.), київського типу (ІІІ—V ст.ст.), а також волинцівсько-київське (VІІІ—ІХ ст.ст.) і давньоруське (ІХ—ХІІІ ст.ст.).
Джерело: Прес-служба Чернігівської обласної організації Української народної партії
Крім самих організаторів та декількох представників місцевого депутатського корпусу, від влади були присутні директор Чернігівської обласної інспекції з охорони пам’яток археології, історії та монументального мистецтва, а також заступниця начальника Держуправління - начальник відділу заповідної справи та екомережі, взаємодії з засобами масової інформації та громадськістю Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.
На жаль, запрошений заступник голови міськвиконкому та начальник управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради на «круглий стіл» не з’явилися. Не густо було і з представниками ЗМІ, особливо місцевого телебачення.
Отже, у відсутності опонентів, громадськість викласти один-одному свої погляди на збереження унікального природного, історичного і археологічного об’єкту, розташованого практично у центрі міста Чернігова, та згадати як це успішно роблять у Львові.
Депутати місцевих рад в один голос запевняли, що будуть захищати Ялівщину. І навіть захистять її, бо за це в міській раді вже начебто і регіонали, і бютівці, і комуністи. Однак, почути від депутатів прізвища «злих геніїв», які ледь не на кожну сесію міськради підсовують конкретні проекти по «деребану» Ялівщини, так і не вдалося.
Щодо державних чиновників, то вони переконували присутніх, що нічого не можуть вдіяти, бо земельні питання, не зважаючи на кричущі порушення законодавства, знаходяться «під дахом» правоохоронних органів і судів. А ті не квапляться їх вирішувати на користь закону.
Більш того, представниця Державного управління охорони навколишнього природного середовища образилася на «непанятлівость» міської влади щодо створення регіонального ландшафтного парку «Ялівщина», бо згідно законодавства його можна також без проблем забудовувати і відати під бізнесові проекти на законних підставах.
Тож як не згадати епопею і ґвалт у місцевих ЗМІ «з очищення» річки Стрижень на передодні місцевих виборів 2010 року за рахунок природоохоронного фонду, а насправді фактично чергову інженерну підготовку річища Стрижня для забудову.
На жаль, складається враження, що політтехнологи насправді планують вкотре скористатися на парламентських виборах 2012 року чернігівською громадськістю, яка насправді щиро вболіває за майбутнє Ялівщини, для отримання додаткових голосів виборців.
Однак, чи допоможе це насправді Ялівщині ?
Переконаний, треба «закруглятися» з розмовами про «бідну Ялівщину», а всій громаді міста вимагати від народних обранців невідкладно хоча б накласти мораторій на виділення або зміну призначення земель, в т. ч. Навколо Ялівщини, а також визначити в натурі межі Ялівщини.
Сергій СОЛОМАХА
ДОВІДКА
Ялівщина — історична місцевість у північно-східній частині міста Чернігова (Деснянський район).
Назву місцевість одержала від прізвища власника млина на річці Стрижні райця В. Ф. Яловицького (право на володіння млином йому було підтверджено універсалом гетьмана Дем'яна Многогрішного від 13 червня 1672 року).
У 1880 році, коли в Чернігові почалося будівництва Чернігівського водогону, в центрі міста було споруджено водонапірну башту, а на Ялівщині — насосну станцію для подачі води з артезіанських свердловин.
У 1890-х роках на Ялівщині висаджені верес, сосну, ялину, іргу, черемху та інші дерева та кущі. Особливо багато для озеленення зробив член міської думи В. В. Нерода.
Після Другої світової війни радгосп «Деснянський» висадив у Ялівщині фруктові дерева, а також липу, березу, тополю, білу акацію тощо.
Парк на території Ялівщини — пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1972 року). Його площа — 83 га. Розпочато реконструкцію зелених насаджень уздовж берегів річки Стрижня.
На території Ялівщини виявлено поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.), раннього заліза (7-4 ст. до н. е.), київського типу (ІІІ—V ст.ст.), а також волинцівсько-київське (VІІІ—ІХ ст.ст.) і давньоруське (ІХ—ХІІІ ст.ст.).
Джерело: Прес-служба Чернігівської обласної організації Української народної партії