Арсенал зброї, парк бойових машин і цілу армію солдатів тримає вдома козельчанин Ігор Захарій. Таку колекцію копій військової техніки чоловік створив власними руками зі звичайних бляшанок. У його арсеналі понад півтори сотні моделей військової техніки на будь-який смак і тритисячне військо солдатів.
23 травня о 14.00 цю рідкісну колекцію Ігор Захарій представить на виставці в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (в Колегіумі, на Валу).

Він присвятив більшу частину свого життя моделюванню техніки часів Другої світової війни. Кожна модель танка продумана до найменших дрібниць. Кожна його робота має свою історію і настільки наближена до оригіналу, що можна розглянути найдрібніші деталі двигуна, сліди палива або пороху. Найбільша пристрасть козельчанина – Т-26 – радянський легкий танк, який використовувався для підтримки піхоти. Але він тільки називається легким. Процес його збору досить копіткий і вимагає не лише часу, а й вправності рук. Над колекцією таких моделей танків нині й працює майстер.
Свою першу модель бронемашини Ігор зібрав ще школярем. Спроба батьків привчити хлопця до акуратності та працьовитості переросла в захоплення, яким він займається вже 25 років. За цей час козельчанин виготовив пару сотень моделей, але чимало роздарував друзям, і нині його колекція налічує понад 150 міні-машин та бронетехніки. За улюблене хобі, яке майстер називає відпочинком від життєвих негараздів і стресів, він береться вночі, коли сім’я засинає.
Створення моделі починається з вивчення її прототипу, реальних креслень та фотографій – на це у Ігоря може піти до півроку. Зробити максимально схожу копію – це справжнє мистецтво, за яким стоять роки досвіду, неймовірна точність і скрупульозність. Кожну деталь потрібно привести до певного розміру, на що йде багато часу. У процесі роботи майстер використовує спеціальні інструменти: ножиці, різаки, кусачки, пінцети. А от матеріал для всіх цих шедеврів один і той же – використана бляшана тара. Колеса та деякі інші деталі машин – з полімерної глини. Армія солдатів – з пластиліну.
«Намагаюся відтворити все до найменших дрібниць: окуляри, каски, жилети. У всіх машинах відкриваються дверцята і туди можна посадити екіпаж. Моя робота чимось схожа на ювелірну. Подібний процес з усіма його тонкощами», – розповідає конструктор.
Ігор дуже добре знає історію кожної моделі. У нього чималий «арсенал» військової техніки саме часів Другої світової війни: радянські машини, німецькі, американські, англійські. ПЗ-4 (Pz IV – німецькі танки), Т-26 (радянський легкий танк), полуторка (агрегати ГАЗ-АА – широко застосовувалися при створенні військових і бойових машин), позашляховики Willys MB (Вілліс), бронетранспортери США». Та як не дивно, заробляти на них гроші не воліє і не збирається.
Ігор Захарій, як і всі майстри-колекціонери, мріє, щоб його моделі використали для якого-небудь короткометражного патріотичного кіно чи мультика. «Я не прагматична людина і заради вигоди не працюю. Тому комерція мене не цікавить, – наголошує Ігор. – Продавати свою «армію» я не буду. Вона цінна як колекція. Я витратив на неї роки свого життя і нехай краще вона зберігатиметься у мене в дивані, ніж я її продам за безцінь».
Таку колекцію копій військової техніки Ігор Захарій створив зі звичайних бляшанок. Каже, що цей матеріал найкраще підходить для виготовлення моделей. «Дослідним шляхом дійшов до того, що почав з отаких балонів, алюмінієвих або бляшаних. Але переважно з алюмінію, тому що він слухняний. З нього зручно потім щось робити. Я балон обрізаю, обпалюю – і він набуває потрібних мені властивостей. І вже з нього, на базі якихось креслень, вивчаєш модель, працюєш над кресленнями, отримуєш шаблон, який наносиш на матеріал. Із нього вирізаєш і потім складаєш потрібну тобі модель», – розповідає Ігор Захарій, конструктор. Таке хобі в Ігоря з’явилося ще в дитинстві. Коли хлопець дивився фільми про війну, то йому дуже хотілося мати серед своїх іграшок точно такі ж танки та машини. Але купити їх було неможливо, і юний винахідник намагався зробити все самотужки. Спершу спробував відтворити побачене за допомогою пластиліну, потім – картону. В іграх хлопець прагнув максимально відтворити воєнні дії. «Граючи у дворі, відтворюючи ці битви, теж так піднімали землю, нібито вибухи, щоб це було правдоподібно. Я у своїх іграх намагався, щоб було як по-справжньому. Тому доводилося в мами на кухні красти ложку, рити окопи у дворі. Робили з дерев’яних паличок такі нібито відвали, щоб не осипалися окопи. Розсідалися солдатики, бомбили ми їх цеглою, поранених перемотували білими нитками, наче бинтами, вкладали в бліндажі».
«Він організовував такі великі війни зі своїми однокласниками. Це молодші класи були. Виливали форми всі – з цементу, гіпсу, паперу. Всі матеріали були перевірені в процесі проб і помилок. Вони робили там полігони в якомусь кутку саду і там усе робилося. Майстерня могла бути і на вулиці, і в якомусь кутку хати», – говорить Світлана Захарій, мати конструктора.
Серед шанувальників творчості Ігоря чимало його друзів і знайомих, які часто просять подарувати якийсь предмет колекції як сувенір. Однак є й ті, хто допомагає розвивати талант та підказує нові ідеї для практичного застосування моделей.
«Досить гарна колекція, із неї можна робити якісь, скажімо, анімаційні фільми, мультфільми. Також Ігор може застосовувати свої напрацювання для створення анімаційного мультфільму патріотичного. Це було б на ура», – розповідає Юрій Вульвач, друг.
Усі вироби майстра відтворені максимально точно. Для цього чоловіку доводиться вивчати армії й озброєння різних країн за історичними книжками та кресленнями, саме тому моделі не статичні, а складаються повністю з рухомих деталей. Більша частина колекції Ігоря Захарія має тематику Другої світової війни, але, окрім солдат, він створює і лицарів з усім екіпіруванням. Загалом армія майстра нараховує приблизно п’ять тисяч фігурок і понад 200 одиниць радянської та німецької техніки.

Джерело: "Чернігів стародавній".