«Революція гідності», «повстання проти корупції», «протести проти влади», «переворот», «заколот проти влади», «революція, проплачена Заходом» – такі асоціації в українців викликають події Майдану через більш як п’ять років після них. Сприйняття Революції гідності було суперечливе відразу, – але за п’ять років контраверсійність поглибилась унаслідок низки об’єктивних та суб’єктивних причин, таких як агресія Росії проти України, повсякденні турботи і побутові проблеми пересічних українців, за якими стирається пам’ять про Майдан і жертовність героїв Небесної сотні. Такого висновку дійшли науковці, ознайомившись із результатами соціологічних досліджень на тему «5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам’яті».

Спогади й особисті відчуття, пам’ять про деталі та емоції, пережиті під час Майдану або пов’язані з ним, «розчиняються» у повсякденному житті людини. Щодо суспільства, то така «втрата пам’яті» є вкрай небезпечною, особливо за умов нинішньої гібридної війни Росії проти України – адже громадська думка легко піддається маніпуляціям, «вибудовуючи образи ворогів і недружні сенси, які лише посилюють дезінформаційні процеси в суспільстві», каже соціолог, експерт Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталя Зайцева-Чіпак.

Керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголошує: попри те, що під час Революції гідності люди фіксували на фото- і телекамери, на диктофони перебіг тих подій, пам’ять про Майдан «перебуває під загрозою». Серед причин, які стирають пам’ять про Майдан, науковець називає війну, розпочату Росією проти України після Майдану. «Ці страшні, яскраві події витісняють пам’ять про Майдан», – зауважує вчений.

«Українці є нацією, яка не вміє пам’ятати, нам не дозволяли пам’ятати упродовж сотень років, особливо у радянські часи. Пам’ятати було небезпечно, простіше було не пам’ятати, не озиратись у минуле. Наше завдання зараз як суспільства – навчитися пам’ятати, навчитись фіксувати», – зазначив В’ятрович.

«Якщо зараз спитати тих, хто пройшов через Майдан і кого по тому тим чи іншим чином зачепила війна, про ці останні 5 років – вони у першу чергу будуть згадувати про війну», – стверджує науковець.

Директор Національного музею революції гідності Ігор Пошивайло вважає, що свою негативну роль зіграла гібридна війна, яку Росія активізувала проти України з перших днів Революції гідності.

«Чим вищим був рівень освіти, тим більшою мірою респондент підтримував Майдан» – Зайцева-Чіпак

Результати соціологічних досліджень все-таки дозволяють сподіватись, що пам’ять про Революцію гідності буде збережена, каже Наталя Зайцева-Чіпак. Так, згідно з опитуваннями, понад 70 відсотків українців вважають за необхідне зберегти пам’ять про події Революції гідності та вшановувати пам’ять героїв Небесної сотні.

Опитування також засвідчили, що Майдан активніше підтримували на заході та у центрі України, тоді як мешканці півдня і сходу країни «тримали нейтралітет», також рівень підтримки Революції гідності залежить від рівня освіти та розміру доходів, додає соціолог.

«Чим вищим був рівень доходу респондентів, тим із вищою імовірністю він підтримував Майдан, чим нижчим – тим більше респондент виступав проти «заворушень». Чим вищим був рівень освіти респондента, тим більшою мірою він схилявся підтримати Революцію гідності», – зазначила Зайцева-Чіпак.

Міністр культури України Євген Нищук, коментуючи результати опитування, зазначив: на Майдані був представлений цілісний зріз суспільства – Революцію гідності підтримали «люди різного віку, різного регіонального представлення» та з різних національних і релігійних спільнот.

«107 героїв Небесної сотні представляли всю карту України. Це означає, що ми долаємо стереотип того, що нібито у ті події була залучена лише якась одна частина України», – вважає Нищук.

«Територія свободи», як називали Майдан, має бути збережена – як у людській пам’яті, так і на території Києва, зазначив Нищук. Із цією метою в Україні у певні дні не лише згадують окремі, найгостріші події Революції гідності – для цього «територія свободи» буде відтворена в об’єктах та архітектурі Національного музею Революції гідності, переконаний міністр культури.

Богдан Костюк, Радіо Свобода